"Не лише лобові атаки". Як Україна переходить до активної оборони. І чому це – нормально
Нова фаза війни. Заяви військово-політичного керівництва свідчать про те, що Україна переходить до активної оборони.
Це – закономірний крок під час великої та тривалої війни, каже LIGA.net військовий оглядач, майор запасу Нацгвардії Олексій Гетьман. Тим більше, що так буде не скрізь – на Запорізькому та Херсонському напрямках Сили оборони продовжать наступальні дії.
Найуспішніші воєнні операції України в 2022 році були, зокрема, й оборонними, наголошує LIGA.net військовий експерт із Центру Разумкова Олексій Мельник.
Що для України означає перехід до активної оборони – коротко.
"ЛИШЕ У КІНО ПОСТІЙНО НАСТУПАЮТЬ"
Перехід до оборони на певних ділянках фронту – закономірна циклічність війни, каже Мельник. Коли після наступу на певному напрямку вичерпується ресурс, потрібно зупинитись, стати в оборону, наростити сили, щоб потім просуватись далі.
Особливо – коли протяжність лінії фронту понад 1000 кілометрів.
"Не можна наступати постійно і скрізь. Це лише в фільмах про Другу світову війну наступ ведеться усім фронтом. Та й то, якщо об'єктивно, то це були лише певні ділянки", – додає Мельник.
Колишній начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко також заявив, що Україні треба перейти в оборону і повністю переформатувати фронт.
Сили оборони України зараз не будуть переходити в оборону скрізь, говорить Гетьман: "Ми переходимо в оборону на Східному та Південному фронті, від Куп’янська до Вугледара. В районі Бахмута, Мар'їнки, Авдіївки ворог буде намагатися робити наступальні дії".
На Запорізькому та Херсонському напрямках, на його переконання, українські захисники продовжуватимуть наступальні дії із врахуванням специфіки зимового періоду.
Створювати ажіотаж навколо дій військових чи надміру фіксувати увагу суспільства та партнерів на обмежених результатах контрнаступу зараз недоречно, вважає Мельник.
На його думку, настав час змінювати інформаційну політику і пояснювати доцільність активної оборони. Успіху українські захисники досягали не лише завдяки виключно лобовим атакам.
На Київщині можливості ворога сильно обмежили не лише переміщення та контратаки захисників, а і потужна фортифікація, додає Гетьман. Тож заява президента про необхідність посилення захисних споруд на певних ділянках фронту – лише нагадування для цивільних істини, яка є очевидною для військових.
"Захисники знають, що на Східному фронті росіяни намагатимуться наступати взимку. Сили оборони комунікують: ми не дамо їм просунутись, – говорить майор запасу НГУ. – Щоб краще тримати оборону, захисники потребують окопів, опорних пунктів та бліндажів. Бо воювати у чистому полі взимку – холодно і незручно".
"ПУНКТИ НЕЗЛАМНОСТІ ДЛЯ ЗСУ"
Окопи, бліндажі, довготривалі вогневі точки зберігають життя та здоров'я українських військових, каже LIGA.net полковник ЗСУ, ексспікер Генштабу Владислав Селезньов.
Командувач Об'єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв вже неодноразово доповідав, що від лютого 2022 року у північних областях України створювалася розгалужена мережа інженерно-фортифікаційних споруд, нагадує він.
Залучення приватних компаній до створення інженерних споруд – це той досвід, який варто перейняти у ворога, каже Мельник. Вимагати, щоб піхотинець між штурмами ще копав окопи чи будував бліндажі – неефективне використання військових.
"Ті оборонні споруди, які набудували росіяни, створені приватними компаніями, – стверджує військовий експерт із Центру Разумкова. – Вони суттєво збільшили постачання інженерної техніки з Китаю. Російський уряд забезпечив цивільні компанії військовими замовленнями, щоб вони робили укріплення і копали оці 100-кілометрові траншеї".
Захисні споруди – це не лише місце, де можна сховатись від обстрілу. Це – такий собі "пункт незламності" для військових, де можна зігрітись, висушити речі та поспати, уточнює Гетьман.
Залучення техніки до таких робіт зберігає сили піхоти, погоджується він. Лопатами люди кілька діб копатимуть мерзлу землю для траншеї, яку трактор зробить за кілька годин. Але виключно інженерні війська на 1000 кілометрів лінії фронту не встигнуть побудувати щось суттєве. Тому залучати приватні компанії необхідно.
"Вони не мають знати, як побудована фортифікація, особливо на першій лінії, щоб не було витоків до ворога, – наголошує Гетьман. – Але залучати їх до робіт на певних ділянках – треба. Наприклад, до будівництва рокадних доріг. У нас є приватні компанії, які до війни займались дорогами. Їхній досвід зараз потрібен ЗСУ".