Україна бере системи протиповітряної оборони в оренду у міжнародних партнерів. Це дозволить посилити захист під час опалювального періоду, розповів 15 жовтня речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

"Використовуємо всі можливості для посилення системи ППО", – наголосив Ігнат у коментарі LIGA.net. Як оренда засобів протиповітряної оборони впливає на готовність України до зимових атак – коротко.

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем

УКРАЇНІ ПОТРІБНО БІЛЬШЕ, НІЖ Є У СВІТІ

Україна має посилювати свою систему протиповітряної оборони. Цю думку представники країни вже не перший місяць повторюють скрізь – від особистих зустрічей до переговорів у форматі "Рамштайн".

Щоб захиститись від російських ударів, Україні потрібно більше комплексів ППО, ніж є у світі, каже LIGA.net головний редактор Defense Express Олег Катков. ЗРК Hawk передають не від хорошого життя.

Оскільки росіяни можуть зробити ставку на комбіновані атаки дронами та балістичними ракетами, потреби України, наприклад, у Patriot майже дорівнюють кількості цих комплексів у США (60 батарей), каже він.

"Зенітно-ракетні комплекси є дефіцитом у країнах НАТО. На них у принципі не робили ставку, – пояснює він. – Надавали пріоритет винищувачам. Головна задача умовного Patriot – прикрити авіабазу, на якій базується винищувальна авіація, від удару. Щоб потім вона могла піднятися у повітря та закопати ворога у кам'яний вік".

Потужності з виробництва також обмежені: системи ППО в основних виробників законтрактовані на десятиліття наперед, додає експерт інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерій Рябих.

"Наші партнери ухвалювали рішення про передання Україні систем ППО, обговорюючи, зокрема, і питання розподілення відповідальності за перекриття повітряного простору, – пояснює Рябих. – Вони можуть допомогти один одному захистити небо".

За цим принципом Україна отримала одну із систем Patriot, яку зібрали разом Нідерланди і Німеччина (ще одну у повному зборі передали США), та одну SAMP-T від Франції з Італією. Це дозволило партнерам надати допомогу, не зменшивши можливостей власної ППО.

Країни, які мають лише одну батарею Patriot чи SAMP-T, не можуть віддати Україні останнє, каже LIGA.net співрозмовник в Офісі президента. Тому Україна домовляється, щоб вони їх не віддавали, а позичили.

Які саме країни погодились на такий формат – на Банковій не уточнюють.

Читайте також: Тема дня | Гроза аеродромів. Україна вперше вдарила ATACMS: як це вплине на війну

РОЗШИРЕННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПІДТРИМКИ

За таких умов механізм передання техніки в оренду – ще один інструмент підтримки України, вважає Рябих.

До цього Україна працювала ще у кількох напрямах для розв'язання цієї задачі. Спочатку – довикористання запасів радянського озброєння. Цей етап закінчився вже давно, пояснює він.

Потім настав етап посилення української ППО готовими рішеннями. Система протиповітряної оборони – складний організм. Він включає не лише засоби знищення цілей, а і засоби виявлення. Всі її елементи мають працювати злагоджено. Просто надати надсучасний ЗРК – недостатньо. Він має працювати в унісон із тим, що вже є.

Тож партнери почали надавати не лише озброєння, а й засоби, завдяки яким його інтегрували в українську систему захисту неба.

"Тепер констатуємо, що маємо ще один інструмент нарощування наших спроможностей із розв'язання завдань на полі бою", – говорить Рябих.

Цей інструмент навіть має певні переваги, додає Катков:

"Коли озброєння передають у вигляді допомоги – воно вже наше. А значить, країнам-партнерам доведеться поновлювати власну боєздатність, замовляти нові системи. Коли озброєння передається в оренду, воно з максимальною вірогідністю повернеться назад, і немає потреби замовляти нове".

За його словами, цілком життєздатна схема. Один із прикладів – лендліз, який був переданням озброєння саме в оренду під час Другої світової.

У сучасній історії найвідоміший приклад – шведські винищувачі Gripen, які досі пропонуються у довготривалу оренду, від 10 років. У 2003 році Чехія та Угорщина взяли в 10-річну оренду по 14 винищувачів Gripen за цінником $800 млн та $700 млн. Потім контракти подовжили.

"На аналогічних умовах Швеція пропонувала Gripen до Малайзії, але програла контракт – Малайзія обрала 18 корейських FA-50. Є інформація, що зараз Болгарія шукає винищувачі в оренду", – каже Катков.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ В УКРАЇНІ

Для України ця схема також не є принципово новою – партнери надавали нам певні комплекси у користування і раніше, каже Ігнат. Хто і скільки – не розголошують, ця інформація є дуже чутливою і для партнерів, і для обороноздатності України. Але про геть масову практику поки не йдеться.

Мета – не лише посилити протиповітряну оборону України до моменту постачання озброєння, яке передадуть партнери як допомогу, а і в умовах бойових дій підготувати персонал до роботи із ним.

Це потребує менше часу, ніж підготовка персоналу для роботи із F-16 – лише кілька тижнів, каже Ігнат. Надалі підготовка військовослужбовців вже буде відбуватись в Україні у штатному режимі.

"Комплекси, які ми отримуємо сьогодні від партнерів – IRIS-T, NASAMS, Patriot і SAMP-T – стануть основою бойового потенціалу Повітряних сил у майбутньому, – каже Ігнат. – Тому ми будемо тут навчати фахівців, викладацький склад Харківського університету повітряних сил навчатиме курсантів. Виходу іншого немає. Ми переходимо на нове озброєння".

Потреби України у F-16 постачання зенітно-ракетних комплексів не скасовують, наголошує Ігнат. Захистити весь повітряний простір України та відігнати російську авіацію без них неможливо.  

Цієї зими оренда озброєння допоможе Україні відбити ракетно-дроновий терор РФ протягом опалювального сезону, вважає Рябих: "І підтримає Україну, допоки у нас не з’явиться F-16. Це буде вже інша історія та суттєве розширення можливостей протиповітряної і протиракетної оборони шляхом включення до неї повітряної компоненти".

На запитання, скільки ще чекати на винищувачі, речник Повітряних сил відповідає традиційним: "Ще трошки".

Читайте також: Розбір | Багатоцільовий конструктор. Які можливості Україні дає F-16