Найбільша чистка в Кабміні за час війни та відставка Кулеби: навіщо це Зеленському

Президент Володимир Зеленський проводить найбільші за час вторгнення зміни в уряді. Особливу увагу західні медіа приділяють відставці глави МЗС Дмитра Кулеби. Можлива причина – незалежність популярного міністра.

Дії Зеленського можна пояснити бажанням перезавантажити уряд, вдавати бурхливу активність, зосередити більше влади у своїх руках, щоб переконати Вашингтон дати більше допомоги.

LIGA.net перечитала Politico, The Financial Times, The Times, Die Welt, CNN, The Washington Post, The New York Times, NPR і вибрала найцікавіше, що пишуть про ці перестановки західні видання.

Кулеба занадто незалежний

Зеленський заявив, що відставки міністрів – спроба "дати нової сили" українським інституціям.

У Києві місяцями ходили чутки про можливу відставку Кулеби – кар’єрного дипломата, чиє спілкування з західними союзниками часто вважалося занадто незалежним, щоб це подобалося Зеленському.

Очікується, що Кулеба та інші, хто подав у відставку, будуть призначені на інші посади в команді Зеленського.

Кулеба став одним із найвідоміших чиновників України з початку війни. Йому було лише 38 років на момент призначення міністром у 2020-му – це зробило його наймолодшою ​​особою, яка очолила МЗС, в історії країни.

Минулої весни він очолив кампанію з пошуку батарей ППО Patriot, які інші країни не використовували, говорячи прямо про небезпеку зволікань. Відзначився Кулеба тим, що не скупився на слова, часом дивуючи не дуже дипломатичною мовою.

"Дайте нам ті кляті Patriot", – сказав головний дипломат у березні, коли Україна звернулася до США з проханням збільшити кількість систем ППО. Також він закликав критиків невдалого контрнаступу України у 2023-му "замовкнути".

Кулеба був ключовим голосом у прагненні України отримати іноземну зброю від союзників і підштовхував партнерів до послаблення обмежень на її використання.

Протягом війни був другим після Зеленського в донесенні інформації про Україну та її потреби до міжнародної аудиторії, чи то через пости в соцмережах, чи через зустрічі з іноземними чиновниками. У липні він став найвищим українським посадовцем, який відвідав Китай з початку вторгнення.

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок з жалем відреагувала на відставку Кулеби. Поділилася спільним фото і написала, що мало з ким так тісно працювала, як із ним.

"Кулеба ставить людей ​​своєї країни вище за себе. Від усього серця бажаю тобі всього найкращого – побачимось знову, коли нарешті мир і свобода знову запанують в Україні", – написала глава німецького МЗС.

Перестановки під зустріч із Байденом

"Осінь буде важливою для України. Наші інституції мають бути налаштовані, щоб країна досягла всіх результатів, які потрібні. Для цього потрібно посилити деякі напрямки в уряді, і кадрові рішення готові", – пояснив зміни Зеленський.

Схоже, президент хоче мати нову команду для поїздки в США цього місяця, де візьме участь у Генасамблеї ООН і зустрінеться з Джо Байденом. Лідер України заявив, що планує представити Байдену новий "план перемоги" з чотирьох частин, не кажучи подробиць.

Остання серйозна заміна, яку Зеленський провів у вищому керівництві, була в лютому, коли замість головнокомандувача Валерія Залужного він поставив Олександра Сирського. Перед цим президент змінив міністра оборони.

Дехто у Києві каже, що Зеленський далі зміцнює владу. 

"Важко її ще більше консолідувати", – каже співрозмовник The Financial Times з Києва.

Інші відзначають відданість Зеленського новим обличчям, а один депутат каже, що президент "просто любить зміни".

За словами українських політиків, "капітальний ремонт" готувався місяцями. Зміни частково спрямовані на те, щоб уряд, який складається з п’ятьох в.о. міністрів, став повноправним керівним органом.

"Уряд заледве має кворум. В.о. міністрів не можуть голосувати в кабінеті", – каже один із депутатів.

Міністри можуть просто змінити посади

Деякі міністри, які подали у відставку, ймовірно, залишаться в уряді, але візьмуть на себе нові ролі або розширять портфелі, повідомили кілька чиновників.

Хоча потрясіння в уряді Зеленського не передбачають серйозних змін у політиці вдома чи за кордоном, деякі критики стурбовані, що зміни можуть ще більше зосередити владу в Офісі президента, залежно від того, кого призначать на звільнені посади.

Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина серед тих, хто подав у відставку. Її призначили у 2020 році. Вона сподівалася, що отримає ширший мандат під час перестановок, який, можливо, передбачатиме портфель міністра юстиції.

"Але все може змінитися на цьому шляху, як завжди в політиці. Особливо в Україні", – каже вона.

Віцепрем'єрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук теж подала у відставку.

Спікер парламенту Руслан Стефанчук отримав також заяви на звільнення міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, міністра юстиції Дениса Малюськи, міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця та голови Фонду держмайна Віталія Коваля. Для звільнення останнього в Раді не вистачило одного голосу. 

Також Зеленський звільнив заступника глави Офісу президента з питань економіки та енергетичної політики Ростислава Шурму.