"Ми навалюємо Росії". Як ЗСУ звільняють Україну: нам розповіли "Альфа" СБУ та військові
"Той день був насичений польотами, я був на зміні та обслуговував озброєння. Я відчував гордість, що вперше з 2014 року ми почали навалювати, а не просто сидіти в обороні", – згадує у розмові з LIGA.net авіатехнік із позивним "Шеф". Він брав участь у наступі Збройних Сил України на Південному напрямку.
Усього за кілька днів у контратаку пішли підрозділи ЗСУ і на сході України — переважно на Харківщині.
Як це було, що робили та відчували захисники у звільнених містах: LIGA.net записала історії голови ЦСО СБУ "Альфа" Сергія Дусика та українського спецпризначенця, командира роти "Гонор" Сергія Філімонова, авіатехніка "Шефа" та зв'язківця "Енея".
Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини
АМБІТНИЙ ПЛАН: РОТА "ГОНОР" ЗАХОДИТЬ В БАЛАКЛІЮ
"Я знав, що у нас є амбітний план і має бути хороший результат. З першого дня було ясно, що у нас все виходить. Як бачите, результат дуже-дуже хороший", – каже LIGA.net Сергій Філімонов, командир роти спецпризначення "Гонор" у батальйоні "Вовки да Вінчі".
У перший день контрнаступу його переповнювали емоції: був задоволений, що ЗСУ почали наступати не лише на півдні, а й на сході.
У його підрозділі є й артилерія, і розвідка, і дуже сильна медична група, розповідає Філімонов. Тому під час контрнаступу діяли дуже масштабно.
Читайте також: Тема дня | ЗСУ зачищають Харківщину, росіяни думають скласти зброю під Херсоном: що відбувається
У звільненій Балаклії багато хто плакав, зустрічаючи ЗСУ, навіть чоловіки, згадує він. Відео Філімонова з Балаклії, на якому бабуся обіймає бійців та пропонує оладки, стало вірусним у соцмережах.
"Люди просять, щоб ми їх більше ніколи не залишали, – додає Філімонов. – Дуже приємно бачити підтримку. Зараз ми теж на Харківщині, на першій лінії, у маленькому селі. У нас просто не вистачає сил з'їсти усю їжу, яку приносять місцеві жителі".
Балаклія більш-менш збереглася, залишилося доволі багато цілих будинків, якщо порівнювати її з іншими містами – особливо Маріуполем, Лисичанськом, Сєвєродонецьком, зазначає командир роти "Гонор".
"Коли наступає русня – все навколо знищено, дуже багато загиблих серед мирного населення, – каже він. – ЗСУ працюють максимально обережно, бережуть кожен камінчик нашої країни".
Дивіться також: Зеленський прогулявся Ізюмом і анонсував деокупацію Криму – відео
Він та його підрозділ упевнені, що буде звільнено кожен сантиметр української землі: "Тримайтеся. Я сподіваюся, зовсім небагато – і ми прийдемо, і все буде добре. Ми налагодимо нормальне життя".
ВОРОГ ДІСТАНЕ ПО ЗАСЛУЗІ. НАСТУП СПЕЦПРИЗНАЧЕНЦІВ СБУ "АЛЬФА"
Спецпідрозділ СБУ "Альфа" діє малими групами, перед ним – особливі завдання у контрнаступі. Бійці проводять штурмові дії в населених пунктах, ведуть розвідку, наводять артилерію по цілях, знищують окупантів з мінометів, ударних безпілотників, протитанкової та снайперської зброї, розповідає LIGA.net генерал-майор Сергій Дусик, керівник ЦСО "А".
Генерал-майор Дусик зізнається, що хвилювався за результат контрнаступу: треба було досягти поставлених завдань і хотілося, щоб усі його підопічні повернулися живими та здоровими.
Читайте також: Дайджест | "Шойгу у провалі, у Путіна – проблеми". Що західні медіа пишуть про контрнаступ ЗСУ
Під час відпрацювання міст були подвійні емоції, каже боєць "Альфи". З одного боку – неймовірна радість та гордість, що українські військові звільняють країну. "А друга емоція – великий смуток та скорбота: через загиблих побратимів, через звірства, які російські окупанти чинили з нашими людьми, через те, що вони зробили з нашими містами… Багато вулиць просто випалені вогнем", – розповідає військовий, що просить не називати його імені.
На деякі села боляче дивитись, дуже багато руйнувань, підтверджує Дусик. Росіяни випалювали все довкола, вони робили це свідомо, їхньою справжньою метою було знищення українців.
"Але ми обов'язково все відновимо! У людей в очах – радість. Вони чекали та вірили, що українські війська їх звільнять. І закликають гнати окупантів якмога далі", – розповідає голова ЦСО "А".
Боєць "Альфи" каже, що на хвилинку відчув себе хлопчиком у гостях у бабусі, коли спілкувався із жителями на звільнених територіях. Люди постійно намагалися нагодувати військових.
Українські захисники обов'язково прийдуть і в інші тимчасово окуповані міста та села, ніхто не кинув місцевих жителів напризволяще, запевняє генерал-майор Дусик.
"Вірте в нас! Ми готові віддати життя за нашу землю та наших людей! Єдність – наша зброя", – додає боєць ЦСО "А".
Генерал-майор мріє, щоб співробітники СБУ та бійці "Альфи" повернулися додому живими та неушкодженими, а українські діти більше ніколи не чули сирен тривоги. Для себе Дусик повоєнну мрію бачить так: обійняти сім'ю і нарешті виспатися.
"Мрію, щоб перемога була остаточною та безапеляційною. Щоб ми назавжди перемогли ворога і наші діти жили у мирі та злагоді", – практично повторює слова генерал-майора боєць "Альфи".
ЗА ХАРКІВ, ЗА СВАТОВЕ, ЗА САШУ. ПОМСТА АВІАЦІЇ
За тиждень до наступу на Харківському напрямку українські військові почали йти вперед на півдні. Перший день цього наступу видався насиченим для "Шефа", старшого техніка обслуговування авіаційного озброєння 229 бригади тактичної авіації.
Читайте також: Огляд | Чому Кремль неправильно "прочитав" Україну і до чого тут бджоли: пояснює соціолог
Авіація під час наступу придушує великі скупчення техніки та розбиває опорні командні пункти, розповідає боєць. Це дає перевагу: ворог не може вчасно ухвалити правильне рішення.
Частіше застосовувати авіацію Україні дозволяє використання ракет HARM: вони виводять з ладу російські радіолокатори та створюють проблеми командуванню РФ, зазначали у британській розвідці.
Українські бійці розписують штурмовики військовими фразами та залишають послання на боєприпасах. Часто це послання помсти. За обстріли рідних районів, за окуповані міста та загиблих друзів.
Сам "Шеф" надсилає окупантам послання у "кулінарному" стилі.
У нових звільнених населених пунктах "Шеф" ще не побував, але згадує візит до Вознесенська Миколаївської області. Атаку на це місто ЗСУ відбили ще навесні, але досі по ньому бувають прильоти.
"Картина так собі. Побите місто, підірвані мости, одним словом, (окупанти. – Прим. ред.) – кінчені свині", – не стримує він емоцій.
"Шеф" продовжує нести службу, а після війни мріє поїхати на відпочинок із дружиною. В український Крим. Для цивільних "Шеф" має послання: keep calm and believe in AFU – зберігайте спокій і вірте у ЗСУ.
"ЕНЕЙ" НА ЗВ'ЯЗКУ: ВАЖКА ДОРОГА НА ІЗЮМ
Боєць на позивний "Еней" навчався на військовій кафедрі, з початку повномасштабної війни служить зв'язківцем у територіальній обороні. Його підрозділ на одному із напрямків у Харківській області розгорнув мережу зв'язку між підрозділами ЗСУ та Нацгвардії. І він цим пишається.
"Раніше я навіть не уявляв, наскільки це важливо, тому що зв'язок – це як кров в артеріях та венах… Зв'язок відіграє важливу роль у наступальних діях. По-перше, це координація дій. Найстрашніше, що може бути, – це вогонь по своїх. По-друге, саме від погодження та координації залежить якість наступу та швидкість просування вперед", – розповідає боєць.
У перший день контрнаступу "Еней" з товаришами по службі відчував гордість за побратимів, які отримали наказ на висування вперед і зачищення. Його підрозділ – залишили чекати.
Читайте також: Зеленський приїхав на підняття прапора України у звільнений Ізюм – фото
Незабаром після звільнення підрозділ "Енея" зайшов до Ізюма. Дорога до міста важка: ряди розбитої техніки, зруйновані будинки, вирви від снарядів та залишки окупантів. У самому Ізюмі – зграї бездомних тварин та рідкісні люди, які втомилися від бойових дій.
"Вони дивляться на нас з надією на краще завтра. Хоча емоцій майже й не залишилося, але все ж таки ці стомлені погляди та жовто-сині прапори дають таку необхідну спрагу до якнайшвидшої перемоги", – розповідає боєць.
"Еней", уродженець тимчасово захопленого Рубіжного, каже тим, хто залишився в окупації: "Ми обов'язково прийдемо, так само – з контрнаступом на інших напрямках, вірте у ЗСУ. Тим, хто не дочекався вдома своїх... Ми обов'язково помстимося за кожного".
Читайте також: Тема дня | ЗСУ зачищають Харківщину, росіяни думають скласти зброю під Херсоном: що відбувається