Як поводиться "загнаний у кут" Путін, генерали НАТО вивчають війну. Огляд західних медіа

Як світ навчається на війні Росії проти України, чому історія про Путіна, який "ніколи не відступає" — міф, і чи скоро "потоне" російська економіка. 

Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

The Wall Street Journal: Уроки російсько-української війни, які вивчають американці і британці

Західні уряди та військові зараз активно досліджують найбільший в Європі військовий конфлікт за вісім десятиліть — війну Росії проти України, пише The Wall Street Journal. Експерти вивчають зброю, тактику, матеріально-технічне забезпечення та інші чинники, щоб зрозуміти, що може дати їм перевагу у майбутніх подібних конфліктах.

Ця війна привертає таку увагу не тільки тому, що виявилася настільки смертоносною, а й тому, що вона – одна із перших, яка розгортається майже в режимі реального часу у соцмережах. Крім того, це перша війна, де зустрілися більш-менш рівні сили, вважає видання. Весь час до цього війни – у Перській затоці чи Афганістані — велися сильною сучасною армією проти меншого та архаїчного супротивника. 

Які основні уроки? Сильні лідери та надійна лінія постачання так само важливі, як і у Другій світовій. Сучасне поле бою не має схованок і кордонів. Безпілотники, електронне та супутникове спостереження роблять приховування складнішим, ніж навіть кілька років тому.

Війна РФ проти України поставила хрест на уяві європейців, що війни — це щось далеке та ідеально сплановане. Сучасна війна в якихось аспектах може виявитись не такою вже і сучасною. Великі артилерійські дуелі довели, що кожна країна задля свого захисту повинна мати снаряди одразу у великій кількості, а не чекати на їхнє виробництво потім.

Союзники з НАТО вже переглядають свої військово-промислові плани. 

Швидкий розгром російських танків на початку вторгнення дав одним експертам привід казати про їхню загибель, а іншим — про необхідність ще більшого злагодження між різними родами військ.

Тактики вважають, що нові підходи можуть включати ширше використання невеликих недорогих систем, таких як турецький Bayraktar TB2, американські дрони Switchblade і мобільні ракети NLAW з Британії.

Електронне спостереження настільки поширене, що планувальники шукають способи працювати без випромінювання радіосигналів. Швидкість виявлення означає, що такі системи як Himars стають все ціннішими: вони атакують та переміщаються до того, як їх помітять.

Не варто також забувати про мотивацію та відданість. Українцям передрікали 72 години спротиву, а війна триває вже п’ятий місяць. Утім, кількість техніки все ще є якістю. Саме кількість артилерії та боєприпасів дозволили росіянам просунутися на сході. Навіть якщо армія противника некомпетентна, вона все ще може знищити вашу країну. 

Foreign Policy: Те, що Путін ніколи не відступає — міф

Є поширена думка про російського диктатора Путіна: що він ніколи не відступає і не любить, коли його заганяють у кут, пише Foreign Policy.

В його автобіографії фігурує історія про щура, якого він сам загнав у кут, а той на нього кинувся. Мовляв, це навчило Путіна битися до кінця. Цю історію західні політики повторюють, коли закликають "зберегти обличчя Путіну": мовляв, у разі програшу він вдасться до ядерної чи хімічної зброї.

Насправді це міф, вважає видання. Путін часто робив крок назад, коли його заганяли в кут. Один із прикладів – Туреччина, яка у 2015 році збила російський Су-24. Реакція Кремля була млявою: проти Анкари запровадили торговельні санкції і заборонили туристичні поїздки. За кілька місяців і це було скасовано. З того моменту Москва і Анкара неодноразово опосередковано конфліктували в Сирії та Лівії, але на відносини Путіна з Ердоганом це не впливає. 

Кілька прямих зіткнень між російськими ПВК Вагнера та американськими силами у Сирії також не спровокували омріяного Москвою прямого конфлікту з Вашингтоном. У 2018 році авіаудар американців знищив кілька десятків вагнерівців на півночі країни, пізніше американські військові вступали у пряме зіткнення з росіянами у битві за Хашам у лютому 2018 року. Путін тоді взагалі промовчав, хоча зазвичай російський диктатор любить погрожувати США. 

Навіть у війні проти України Кремлю довелося зробити крок назад, коли після першого місяця війни катастрофічність першочергових планів Кремля стала очевидною. Натомість Москва оголосила, що тепер хоче лише "звільнити Донбас", а не "денацифікувати" всю Україну. 

Є обнадійливі сигнали, що західні лідери дедалі краще розуміють: погрози Путіна – порожні. А міф, що він ніколи не відступає — лише міф.

Читайте також: Розбір | Мінімум — три місяці. Максимум — після зими. Чи є перспективи звільнення півдня України

The Jerusalem Post: Російська економіка ще не потонула, але це неминуче

В Росії може здаватися, що з економікою все гаразд. Московські ресторани забиті, а прокремлівські Телеграм-канали випромінюють впевненість. Може скластися враження, що тільки Захід страждає від запроваджених санкцій, але не Росія, пише The Jerusalem Post. 

Проте, експерти зазначають: санкції працюють, можливо і не так швидко, як можна було б розраховувати. Важка промисловість фактично ліквідована, навіть підшипники Росія не виробляє сама. Москва продовжує виживати лише завдяки високим цінам на газ та нафту. 

Кілька днів тому найбільший російський банк Сбєрбанк почав використовувати для нових кредитних карток чипи, які дістали зі старих. Відремонтувати банкомати немає можливості, адже вони всі американського виробництва. Російський уряд також послабив стандарти безпеки для нових російських автомобілів. Ціни на продукти та ліки зростають, люди втрачають роботу. Все це наслідки санкцій. 

Економіка РФ може здатися стійкою до західних санкцій сьогодні, коли вона все ще має фінансові резерви, а Захід все ще залежить від російського експорту нафти та газу. Проте експерти очікують: якщо тиск не буде послаблено, це призведе до величезної шкоди російській економіці та, зрештою, російській воєнній машині, яка руйнує Україну. 

Читайте також: Дайджест | В армії РФ – "снарядний голод", Путін збирає на війну ув'язнених. Огляд західних медіа