Як США, Росія та Китай йдуть до третьої світової, хто відбудує Україну. Огляд західних медіа

Мрії про спокійне майбутнє не здійснилися, і великі держави крок за кроком прямують до третьої світової; хто відбудовуватиме Україну після війни, чиїм коштом та хто це контролюватиме; тиск Росії створює дефіцит газу в Європі - щонайменше до 2025 року. 

Що західна преса пише про війну Росії проти України — огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Foreign Policy: Теорії міжнародних відносин: третя світова насувається

Десятиліттями вважалося, що великі держави залишили у минулому збройні конфлікти та перейшли до співпраці, пише Foreign Policy. Що війни стали невигідними, ядерна зброя створює паритет сил, міжнародні установи сприяють намаганням вирішувати всі конфлікти мирно. І що глобалізація робить кожен збройний конфлікт занадто дорогим.

Пацифістські теорії – у минулому. За теоріями розвитку нинішньої ситуації, наступна війна між РФ, США та Китаєм навряд чи буде холодною. 

Ми входимо в багатополярний світ. Китай та США є гравцями першої ланки, але залишається агресивна Росія з найбільшим ядерним арсеналом, Європа як окрема економічна сила, а також позаблокові країни: Індія, Індонезія, Південна Африка та Бразилія. 

Такий світовий порядок насправді є хитким і нестабільним. Перша світова війна відбулася саме у багатополярному світі, адже кожна країна має боятися одразу кількох супротивників. Наприклад, США мають думати про агресію Росії проти України, готуватися відбивати атаки Китаю у Тихоокеанському регіоні та готуватися до ядерного шантажу з боку Ірану. 

У багатополярному світі війни спалахують швидко через прорахунки та недооцінку суперника. Володимир Путін зробив помилку, почавши повномасштабну війну проти України, адже думав, що вона буде легкою і швидко закінчиться його перемогою. Так само очільник Китаю Сі Цзіньпін може прорахуватися щодо "швидкого захоплення" Тайваню. 

Ядерне стримування все ще працює, але не варто забувати, що технології змінюються. Світ переживає "четверту промислову революцію". Нові технології, такі як штучний інтелект, квантові обчислення та комунікації, адитивне виробництво, робототехніка, гіперзвукові ракети тощо, вже змінюють глобальну економіку, суспільства та поле бою.

А економічна залежність виглядає тепер дещо однобоко. Захід виявився надто залежним від Росії та Китаю, а не навпаки. І зараз розлом дедалі більше проходить між демократіями та автократіями, які потроху починають обирати сторону. Адже це не просто про стиль управління, а про життя суспільств, які дедалі менше розуміють одне одного. 

Читайте також: Коротко | "Ядерні удари нас не зламають". Залужний та Забродський написали про війну-2023: за хвилину

The New York Times: Як відбудовуватимуть Україну та хто повинен за це платити

Попри те що повномасштабна війна Росії проти України триває, союзники дедалі більше стикаються зі складним запитанням: хто і як відбудовуватиме зруйновану країну, пише The New York Times.

Хто за що платитиме, хто контролюватиме процес і кошти? Який зовнішній моніторинг буде необхідний, а за що відповідатиме сам Київ?

Міжнародна конференція з питань реконструкції України відбудеться наступного місяця у Берліні. Уряд Німеччини попросив Фонд Маршалла у Вашингтоні надати пропозиції країнам-партнерам. 

Серед рекомендацій: країнам G7 треба призначити координатора з нагляду за реконструкцією. В ідеалі це має бути американець зі світовим ім’ям і авторитетом. Для фінансового забезпечення мають бути використані ті установи, що вже існують, і на їхнє рішення не повинні впливати китайські та російські члени правління.

Україна має ухвалити закони для суворого нагляду за фондами, зміцнити правову і судову систему, щоб зменшити потенціал для корупції. 

За планом, неєвропейські донори з G7 нададуть першу допомогу, а ЄС поступово стане основним донором. США продовжать робити найбільший внесок у безпеку України, тоді як інші країни інвестуватимуть більше у відновлення та модернізацію. У звіті передбачається загалом близько $100 млрд на відновлення інфраструктури. Значна частина цих грошей має надходити у вигляді грантів або надзвичайно довгострокових позик.

Естонія, Латвія, Литва та Словаччина запропонували конфіскувати активи російського Центробанку на суму $300 млрд, заморожені на Заході. У звіті цей варіант називають нереалістичним в короткостроковій перспективі через те, що таке рішення може бути охарактеризоване як незаконне. 

Bloomberg: Через шантаж Росії дефіцит газу в Європі – до 2025 року

Поки європейські політики готуються до того, як врятуватися цієї зими, наступна може бути навіть складнішою, пише Bloomberg. Відсутність постачання з боку Росії дуже швидко спустошить резерви та зробить підготовки до кожного опалювального сезону ще складнішими. 

Це найгірша енергетична криза за 50 років. Росія припинила постачання газу через підтримку Європою України у війні та штовхнула економіку континенту у бік рецесії. Щоб уникнути зростання витрат на електроенергію цієї зими, лідери країн ЄС мають виділити майже $300 млрд. За словами аналітиків, ціни на енергоносії в Європі повернуться на рівень 2021 року не раніше ніж у 2025-2027 роках. 

Демарш Кремля щодо постачання газу змушує європейців диверсифікувати джерела постачання. Зараз основним постачальником газу є Норвегія, але повністю замінити Росію на ринку вона не в змозі. Приблизно в такій самій ситуації Азербайджан та Алжир. 

Є певні перспективи постачання скрапленого газу зі США та Катару. Німеччина планує відкрити перші плавучі LNG-термінали найближчими місяцями. Утім, світовий видобуток СПГ вже обмежений, і наступного року Європа конкуруватиме за його обсяги з країнами Азії. 

Читати також: Дайджест | США більше не бояться давати зброю Україні, Росія на роки в рецесії. Огляд західних медіа