15 жовтня у Польщі пройдуть парламентські вибори. Під час передвиборчої кампанії Варшава і Київ сварилися щодо зерна та обмінювалися різкими заявами.

Слідкуйте за перевіреними новинами тепер і у WhatsApp

Після виборів Польща продовжить підтримувати Україну, запевняє LIGA.net керівник програми Східної Європи у Польському інституті міжнародних відносин Даніель Шеліговський. Але навряд чи відносини знов будуть такими ж теплими, як на початку великої війни, прогнозує він: "Ми, мабуть, будемо поводитися, як Німеччина".

Хто балотується у Польщі, які коаліції можливі і якого розвитку польсько-українських відносин чекати далі – розбиралась LIGA.net.

ДВА ЛІДЕРИ – ТА З ЧИМ ВОНИ ЙДУТЬ НА ВИБОРИ

Головним фаворитом на виборах є права партія Право і Справедливість (ПіС), яка домінує у польській політиці з 2015 року та претендує на третю поспіль каденцію. Її лідером є експрем’єр Ярослав Качиньський, який вважається сірим кардиналом польської політики.

Соціологи прогнозують ПіС 35-36%. Її електорат – переважно жителі маленьких містечок і сіл з консервативними та католицькими настроями.

ПіС будувала кампанію на проблемах безпеки і посилення армії, міграційній політиці, темі соцдопомоги та пенсіях, каже LIGA.net політолог-міжнародник Віктор Савінок (Західний інститут, Познань).

Напередодні виборів топпредставники ПіС з влади були залучені й у зернову суперечку з Києвом. Дипломатичні джерела редактора європейського бюро Радіо Свобода Рікарда Йозвяка переконані: це була цинічна спроба ПіС завоювати важливі голоси сільських виборців. 

Качинський обіцяє допомагати Україні перемогти у війні, але водночас "захищати польське сільське господарство".

ДОВІДКА. У середині вересня Польща разом зі Словаччиною та Угорщиною всупереч рішенню Єврокомісії в односторонньому порядку продовжила заборону експорту українського зерна.

Це призвело до позову України до Світової організації торгівлі та обміну різкими заявами. Українців збурило порівняння з людиною, яка тоне, від президента Дуди. Поляків – натяк Зеленського, що цим скандалом Варшава підігрує Москві. З жовтня емоції дещо вщухли – позов до СОТ на паузі, сторони шукають рішення.

Серед проблем літа-осені: заява Польщі про поступове згортання соцпідтримки українцям, відсутність голови МЗС Польщі Збігнєва Рау на зустрічі колег з ЄС у Києві, скарга Варшави на повільність Києва у видачі дозволів на ексгумацію жертв Волинської трагедії, обмеження проїзду українських фур на пункті пропуску "Медика".

Головний конкурент ПіС – Громадянська платформа (30%), яка була при владі у 2007-2015 роках. Її лідером є Дональд Туск, колишній прем’єр Польщі (2007-2014) та ексголова Євроради ЄС (2014-2019).

Ця партія орієнтується більше на містян, пропагує ліберальніший порядок денний (наприклад, скасувати жорстку політику ПіС щодо абортів), виступає за налагодження відносин з ЄС.

Тема України не є основною на виборах у принципі та у кампанії Громадянської платформи зокрема. Вона не звучала на опозиційному Марші мільйонів сердець у Варшаві.

"З одного боку, це можна трактувати позитивно – що є консенсус щодо підтримки України, – каже Савінок. – З іншого – що Україна і в цілому зовнішня політика не особливо цікавлять опозицію".

Але Туск все одно висловлював підтримку Києву та намагався використати це проти ПіС. Наприклад, називав "ударом ножем у спину" слова прем'єр-міністра Матеуша Моравецького (ПіС) про те, що Польща більше не передаватиме Україні свою зброю.

У протистоянні ПіС та Громадянської платформи є й особистий вимір. Качинський звинувачував Туска у загибелі свого брата Леха, який розбився на урядовому літаку під Смоленськом у 2010 році.

ЗОЛОТІ АКЦІЇ. ХТО СФОРМУЄ КОАЛІЦІЮ

Лідерські партії навряд чи отримають монобільшість. Тож їм точно доведеться шукати партнерів для створення коаліції з-поміж трьох партій, які мають підтримки  близько 8-12% за соцопитуваннями.

Найімовірніше, що близькими до коаліції з Громадянською платформою будуть Лівиця та центристи з Третього шляху. Але оскільки Третій шлях – це блок (прохідний поріг для блоків підвищений – 8%), то його перспективи можуть вирішити декілька відсотків.

На протилежному фланзі є радикальна права партія Конфедерація, яка орієнтується на молодий електорат. Її представники висловлювали антиукраїнські гасла на кшталт – "виставити Україні рахунок".

У складі Конфедерації є відверто проросійські політики, каже LIGA.net журналістка Олена Бабакова (Варшава). Але називати проросійською всю партію – перебільшення. Як партія вона грає на історичному ресентименті Волинської трагедії, але більше – на антимігрантських настроях.

Один з лідерів Славомір Ментцен обіцяв забрати в українців всю соцдопомогу. Насправді не так багато її й отримують, це міф, пояснює Бабакова: "Тобто це скоріше не про Росію й Україну, а про загравання, що ми не будемо утримувати українців, мають бути тільки потрібні закордонні працівники – українці знатимуть своє місце в Польщі".

ТРИ СЦЕНАРІЇ І ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

Спрогнозувати, якою буде коаліція – майже нереально, кажуть опитані LIGA.net експерти. Але базовими все ж виглядають три сценарії:

Перший – коаліцію формує ПіС. Якщо ПіС залишиться при владі – то в цілому це означатиме певну передбачуваність для українських політиків, каже Савінок: "Це знайома формація".

Проблеми можуть бути, якщо до коаліції з ПіС увійде Конфедерація. Це може означати загострення антимігрантської риторики та більше проблем для українців у Польщі, попереджає Бабакова.

Зовнішня політика при цьому навряд зміниться, каже журналістка: "Думаю, що Конфедерацію більше цікавлять внутрішні справи".

Але є ризик, що представники Конфедерації в уряді робитимуть антиукраїнські заяви, на них емоційно реагуватимуть українські чиновники – і це погіршуватиме атмосферу між Варшавою і Києвом.

"Польсько-українські відносини найбільше псують не якісь реальні кроки країн, що хтось щось заборонив або не зробив, – додає Бабакова. – А слова, сказані політиками по обидва боки кордону".

Є великі сумніви, що Конфедерація взагалі піде до коаліції, каже Бабакова. Про небажання говорили самі представники Конфедерації. Партія може побоюватися, що ПіС з часом "перетравить" її, як "перетравлювала" партнерів раніше. І може обрати варіант побути один-два політичні цикли в опозиції, щоб потім стати головною правою силою.

Теоретично ПіС може спробувати сформувати коаліцію і без Конфедерації – перетягнути схильних до консерватизму центристських політиків, наприклад з Третього шляху. Але, найімовірніше, для цього треба буде вмовити 15-20 депутатів – що дуже малоймовірно, каже Бабакова.

Другий сценарій – коаліція Громадянської платформи з Третім шляхом і Лівицею. Прихід опозиції до влади навряд змінить зовнішню політику, каже Бабакова. Туск має значний досвід у зовнішній політиці, є проукраїнські кандидати і серед молодших партнерів по коаліції.

"Туск очолював Європейську Раду у непрості для України часи після окупації Криму та російського вторгнення на Донбасі, – нагадує вона. – Його дії в Єврораді говорять про нього як про проукраїнського політика".

Урядові, створеному Громадянською платформою, може політично бути легше повернути добру атмосферу у відносинах з Києвом, каже LIGA.net Лукаш Адамський, заступник директора Центру діалогу імені Мєрошевського (Польща).

"Вони завжди можуть сказати, що помилки у відносинах з Україною були не тільки з українського боку, а й з польського, – пояснює він. – Що погане було від ПіС". 

В цілому польська військова підтримка більше залежатиме від подій у Вашингтоні, ніж від того, хто виграє ці вибори, додає Бабакова.

Читайте також: Розбір | Рік виборів. Україна хоче вийти сухою з політичного шторму США: яка стратегія на столі у Зеленського

Третій – провал коаліціади. У європейських медіа не виключають, що польські партії можуть взагалі провалити переговори, а значить, піти на дострокові парламентські вибори орієнтовно навесні.

Для України це означатиме ризик знову бути втягнутою у передвиборчу кампанію і нестабільність у внутрішніх справах партнера.

Після виборів атмосфера між Україною та Польщею може покращитись, переконує Адамський. У нової влади з'явиться більше простору для маневру – не треба "тут і зараз" боротися за електорат.

Але вибори були лише одним з факторів. Нікуди не зникнуть проблеми, які не надто підсвічувались на початку великої війни: ексгумація жертв Волинської трагедії, економічні суперечки, мігранти.

Також суперечки можливі на треку євроінтеграції. Чим ближчою Україна буде до ЄС – тим більше Польща відчуватиме у ній суперника, який буде конкурувати за одні й ті самі фонди в ЄС, прогнозу Йозвяк.

У Києва і Варшави можуть розбігатися погляди й на реформу ЄС (перед розширенням). Німеччина пропонує концепцію практично федерації з сильним центром у Брюсселі, Польща – "Європу націй" з більшою автономією держав, пояснює LIGA.net Даніель Шеліговський, провідний експерт Польського інституту міжнародних відносин.

"Польщі буде цікаво і показово, яка думка щодо реформи ЄС сформується в Україні, – пояснює він. – І це також, мабуть, буде впливати на перемовини [про членство в ЄС] між Україною та Єврокомісією".

В цілому не буде повернення до відносин, які були на початку повномасштабного вторгнення, прогнозує Шеліговський. Всі польські політичні сили негативно сприйняли заяви української влади під час зернової суперечки – начебто Варшаву ставлять в один ряд з Москвою.

Польща за будь-якого уряду проводитиме проукраїнську політику і продовжуватиме економічну, військову, політичну підтримку.

Однак не буде так активно боротися за Україну на міжнародній арені, каже Шеліговський: "На початку повномасштабного вторгнення Польща виступала часто на дипломатичній передовій. Формувала різні коаліції – танкові, щодо зброї тощо. А зараз ми, мабуть, будемо поводитися, як Німеччина. Тобто десь на другому плані допомагати".

Читайте також: Тема дня | Наступний рівень. Як виглядатиме нова версія Європейського Союзу

вибориПольщадональд тускярослав качинськийпіспарво і справедливістьконфедераціягромадянська платформа