Зміст:
  1. "Політичні ігри, зриви контрактів". Що сталось
  2. "Це був тиск з боку МО". Історія конфлікту
  3. Мають піти обидва? Що далі

Від ранку 25 січня редакція LIGA.net збирає позиції всіх учасників конфлікту, який сягнув свого піка після того, як міністр оборони Рустем Умєров вирішив відправити у відставку керівницю Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марину Безрукову. Неодноразово ми намагались отримати коментар від МО, однак відомство – мовчить.

"Зараз ситуація настільки динамічна, що навіть важко щось коментувати", – зазначають й співрозмовники LIGA.net в АОЗ.

По суті претензії до АОЗ озвучила лише нардепка від партії Голос Олександра Устінова – за її словами, агенція надто повільно контрактує озброєння, 2,5 млрд гривень "згоріли" на її рахунках, а активно освоювати кошти почали лише в грудні.

В коментарі LIGA.net Безрукова пояснює: всі оплати, які АОЗ планувала на грудень, відповідно до плану асигнувань, були зроблені.

"2,5 мільярди, які у нас лишилися, – це не невикористані гроші, це кредиторська заборгованість. Ми отримали товар за ці гроші, але технічно не могли сплатити. Ці гроші піднімаються в казну і спускаються наступного року", – каже вона.

Щоб зрозуміти, як розвивався конфлікт між Міністерством оборони та Агенцією оборонних закупівель та які наслідки він матиме, LIGA.net поговорила із сімома співрозмовниками, обізнаними із ситуацією. Не всі погодились говорити під запис.

Поки співрозмовники LIGA.net офрек лише обережно натякають, що представники партнерів шоковані ситуацією і це може призвести до негативних наслідків, The New York Times пише прямо: відтепер під загрозою – постачання озброєння в Україну.

Про перебіг та наслідки конфлікту через закупівлю озброєння – коротко.

"Політичні ігри, зриви контрактів". Що сталось

Ввечері 24 січня міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що не продовжить контракт з очільницею АОЗ Міноборони Мариною Безруковою.

"На жаль, за останні пів року замість своєчасного забезпечення армії боєприпасами ми отримали політичні ігри, "зливи" контрактів, "злив" інформації (правоохоронці обовʼязково ще перевірять ці факти), піар бездіяльності та невиконання ключових показників ефективності підпорядкованим підприємством МО", – стверджує міністр.

Новим директором Умєров пообіцяв призначити Арсена Жумаділова, який також є очільником Державного оператора тилу.

Про це своє рішення міністр заявив після того, як наглядова рада АОЗ продовжила контракт з очільницею відомства Мариною Безруковою ще на рік.

Причому однією з умов продовження контракту став аудит International Board of Auditors of NATO, пояснює LIGA.net голова наглядової ради Юрій Джигир. Якби аудит виявив проблеми в роботі агенції – контракт із Безруковою розірвали б достроково.

"Рішення продовжувати контракт з Безруковою ухвалили одноголосно, щоби не розривати потік замовлень та контрактувань, які відбуваються, – каже LIGA.net голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. – Паралельно запускається міжнародний комплексний аудит, який триватиме ну хай два місяці. За результатами вже можна робити що завгодно: звільняти Безрукову, призначати Жумаділова. Яке б рішення наглядова не прийняла за підсумками незалежного аудиту, до нього буде довіра".

Натомість, як видно із документів, оприлюднених ЦПК, 24 січня міністр оборони розпочав службове розслідування щодо Безрукової, на час якого її відсторонили від виконання обовʼязків, а обов’язки тимчасово переклав на Жумаділова.

Якщо ще ввечері 25 січня Безрукова у коментарі LIGA.net зазначала, що жодних дій з боку Міноборони, окрім публікації в соцмережі, не було, то вже ввечері 27 січня в АОЗ LIGA.net підтвердили: Безрукова відсторонена, Жумаділов призначений т.в.о.

"Це був тиск з боку МО". Історія конфлікту

Створення АОЗ та наглядової ради було потрібне для повноцінного запуску так званої "данської моделі" підтримки України, каже Шабунін. Ця модель передбачає, що західні партнери вкладають власні гроші у купівлю української зброї для українського війська:

"Україна виграє двічі, бо отримає і зброю, і гроші у ВПК, – пояснює він. – Ключовою перепоною для західних урядів давати ці кошти був острах, що гроші їхніх платників податків будуть залучені у наші корупційні скандали. Щоби гарантувати партнерам прозорість процедур, створили білу і зрозумілу інституцію Агенції оборонних закупівель, яка працюватиме в кращих традиціях корпоративного управління".

Довідка
Міноборони має дві закупівельні агенції, які працюють на різних ринках. Одна – Державний оператор тилу (ДОТ) – опікується нелетальними закупівлями. Друга – Агенція оборонних закупівель – відповідає за закупівлю озброєння.

В ДОТ простору для корупційних дій менше – закон зобов'язує оприлюднювати ціну за кожну одиницю товару. Однак в АОЗ, де ціни на озброєння у відкритому доступі не можуть оприлюднюватись, єдиним арбітром лишається незалежна наглядова рада.

Про створення АОЗ оголосив 28 липня 2022 року попередній міністр оборони Олексій Резніков. За його словами, агенція створювалась за зразком натовської логістичної організації NSPA (NATO Support and Procurement Agency), щоб зробити закупівлі зброї для України максимально прозорими та унеможливити корупцію.

Безрукову призначили на посаду директорки АОЗ у січні 2024 року – тоді міністром оборони вже став Рустем Умєров.

Восени проявились перші публічні ознаки конфлікту між АОЗ та Міноборони. Серед причин – як офрек зазначають кілька співрозмовників LIGA.net – небажання АОЗ укладати контакти із тими постачальниками, на яких наполягає Міноборони.

Спочатку міністерство заявило, що хоче створити окреме агентство із закупівлі безпілотників, таким чином забравши ці закупівлі від АОЗ.

Потім Умєров заявив, що планує об'єднати всі закупівельні агенції в одну. Це рішення пояснювали вимогою НАТО. У наданих Україні рекомендаціях щодо реформування оборонних закупівель дійсно згадується створення єдиної агенції. Але така рекомендація давалась на час після завершення воєнного стану. Україні не рекомендували проводити такі зміни під час війни, щоб не порушувати механізми роботи. Після цього тема про об’єднання зникла з інформаційного простору.

На вимогу західних партнерів АОЗ отримала наглядову раду – ще до її офіційного представлення на зустрічі із журналістами, на якій також були присутні кореспонденти LIGA.net, міністр оборони говорив про неї як про безумовне досягнення.

Наступним проявом конфлікту стала скандальна історія із бракованими мінами, які українські захисники отримали від одного з українських виробників.

"У нас був провал щодо одного з українських виробників, який поставив неякісну 120-ту міну і повністю провалив програму по снарядах, – розповідає Безрукова LIGA.net. – Я зробила все можливе, щоб з цим виробником не підписуватись, звертала увагу на ризики, але з боку Міноборони отримала не підтримку, а тиск. І це був тиск з боку Міноборони".

Черговий витік стався 29 листопада 2024 року, коли в АОЗ забрали 23 мільярди гривень. Рішенням Кабміну ці кошти передали прикордонникам, щоб ті своєю чергою здійснили закупівлю в конкретної польської компанії. Незабаром АОЗ вийшла з офіційною заявою, що мала контракти, на які можна було використати ці 23 мільярди.

Зрештою, 16 грудня 2024 року Міноборони внесло зміни до статуту АОЗ, які дозволили розширити вплив міністерства на рішення наглядової ради.

Норма у статуті тепер звучить так: "Рішення ухвалює наглядова рада після попереднього погодження проєкту рішень органом управління", розповідає LIGA.net Джигир. Однак юридична команда Міноборони переконувала раду, що це потрібно сприймати не як "погодження" або "непогодження", а як "повідомлення" МО.

"Мовляв, просто Міноборони як орган управління хоче знати, які рішення – особливо кадрові – планує ухвалювати рада. На випадок, якщо будуть підстави вважати, що є якийсь російський інфільтрат: щоб мали шанс висловити свої аргументи до того, як рішення ухвалять. Але рішення – все одно за радою, – розповідає він. – Був, звичайно, ризик, що МОУ використає цю норму як підставу для непогодження наших рішень. Бо якщо йдеться суто про інформування, могли б одразу так і написати у статуті".

Юрист Міноборони Роман Шуляр після внесення змін зазначав, що призначення та звільнення керівників закупівельних агенцій є виключним правом наглядових рад. Однак міністерство хотіло мати можливість призначати та припиняти повноваження керівника у разі виявлення загроз національній безпеці.

Що саме у діяльності Безрукової вказує на існування такої загрози, МО не пояснює.

Основні закиди на адресу очільниці АОЗ озвучила нардепка від партії Голос Олександра Устінова, якій Умєров пропонував очолити агенцію у вересні 2024 року – до створення незалежної наглядової ради.

"Питання до АОЗ не в тому, чи ефективні вони (спойлер – ні), а в тому, чи агенція свідомо саботує швидкі закупівлі за нижчими цінами, чи через профнепридатність, – писала Устінова. – 2,5 млрд гривень "згоріли", вірніше повернулися до державного бюджету 1 січня, оскільки АОЗ так і не спромоглася укласти контракти (я вже не кажу про постачання на фронт) на всю суму грошей, виділених їй".

За словами Устінової, наприкінці листопада 2024 року в бюджеті агенції залишалося понад 100 млрд невитрачених коштів, які "лише під новорічну ялинку взялися освоювати після критичних листів з Генштабу про відсутність боєприпасів на фронті та тиску МО".

Безрукова, коментуючи ці заяви LIGA.net, наголошує: всі оплати, які АОЗ планувала на грудень, відповідно до плану асигнувань, були зроблені. "2,5 мільярди, які у нас лишилися, – це не невикористані гроші, це кредиторська заборгованість. Ми отримали товар за ці гроші, але технічно не могли сплатити. Ці гроші піднімаються в казну і спускаються наступного року. Це нормальна ситуація", – додає вона.

"Коли отримаєш 25% бюджету в жовтні, то витратити його в жовтні можеш, тільки якщо у тебе вже є контракти, коли весь товар лежить на складах і чекає, поки його заберуть, – продовжує директорка АОЗ. – Я укладаю контракти на рік, як правило. Ми ж почали контрактування тільки в лютому. І коли ти отримуєш гроші в лютому, влітку і в жовтні, ти точно в цьому році товар на ці гроші не поставиш. Це виробництво, отримання дозвільних документів, це все – час".

Міноборони так само, коли контрактувало в 2023 році, велику частину авансів за товар сплачувало в грудні, уточнює вона. І цей товар зараз тільки надходить.

Водночас, за її словами, кожен контракт з графіками постачання погоджується МО.

"Казати, що я роблю щось, про що не знає Міноборони – це брехня. Я фізично не можу зробити нічого, на що не дасть дозвіл МО. Це, до речі, дуже сильно стримує. Коли питають, чому АОЗ не може контрактуватися швидко, я відповідаю: дивіться, відправлено в Міноборони на погодження, і досі чекаємо відповіді", – додає вона.

Мають піти обидва? Що далі

Ключове у цьому скандалі не сам факт звільнення Безрукової, а те, у який спосіб це робиться, переконаний голова наглядової ради Юрій Джигир: "Ми казали це напряму міністру, і багато разів: ми боремось не за директора, а за правила гри і процес у межах ради. Ми просили: дайте нам технократично зробити свою роботу."

За його словами, звільнення очільниці Агенції оборонних закупівель без незалежної оцінки результатів її роботи ставить під загрозу всі подальші конкурси – ніхто з притомних профі-технократів подаватись на них не буде.

"Я вважаю, що скандал досяг таких вершин, що насправді мають піти відставку і одна сторона, і друга сторона. Тому що це ні в які рамки не вкладається. Дуже багато неякісного підходу і зі сторони АОЗ, і зі сторони Міністерства оборони", – погоджується представниця оборонного комітету (Голос) Соломія Бобровська у розмові з LIGA.net.

Цей скандал ставить під загрозу подальше існування данської моделі підтримки України, додає LIGA.net Шабунін – через такий приклад правового хаосу партнери можуть вирішити, що вони просто не хочуть ризикувати.

Як пишуть західні медіа, цей скандал вже загрожує зривом постачань озброєнь.

"Ризики дуже високі. Це скандальна історія з наслідками", – підтверджує Джигир.

Відповідальність за скандал лежить на обох сторонах конфлікту, розвивають думку члени громадської антикорупційної ради при МОУ.

Ситуація могла бути виправлена у будь-який момент протягом останніх декількох місяців, і левова частина провини за те, що цього не сталося, лежить на Міністерстві оборони України, йдеться у заяві антикорупційної ради:

"Вся ця ситуація є найяскравішим прикладом поганого корпоративного управління, де комунікаційна функція "зрозумілості" менеджменту акціонеру і акціонера менеджменту була не виконана за активним бажанням обох сторін".

Ситуація шкодить Україні, українському війську і нашим міжнародним відносинам: "Аби не перекреслити остаточно всю міжнародну допомогу і репутацію країни як надійного партнера, громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони закликає РНБО і політичне керівництво держави негайно втрутитись у ситуацію".

Посли країн G7 також відреагували на цю ситуацію і рекомендують, якнайшвидше її врегулювати та зосередитися на продовженні оборонних закупівель: "Узгодженість із принципами належного управління та рекомендаціями НАТО є важливою для підтримки довіри громадськості та міжнародних партнерів", – йдеться у їхній заяві.

Редакція LIGA.net опублікує коментарі МО щодо ситуації, щойно отримає.