Гроза аеродромів. Україна вперше вдарила ATACMS: як це вплине на війну

Україна у ніч на 17 жовтня завдала потужних ударів по аеродромах в окупованих Луганську та Бердянську. Це було перше застосування американських балістичних ракет ATACMS із касетною бойовою частиною, яка чудово підходить для ударів по летовищах.

Касетні ATACMS – це ідеальне рішення, США все одно не збираються їх ніде використовувати, тож ракети треба утилізувати або передавати, каже LIGA.net головред Defense Express Олег Катков: "А нам удари по аеродромах дозволять відігнати російську авіацію від фронту".

Що відомо про перше застосування ATACMS Україною та як ці ракети можуть вплинути на війну – коротко на LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. В ніч на 17 жовтня українські військові завдали ударів по аеродромах у Бердянську та Луганську. Це була операція Dragonfly, повідомили у Силах спецоперацій (ССО) України.

За даними ССО, було уражено дев'ять гелікоптерів різних модифікацій, спецтехніку, пускову установку ППО, склад боєприпасів, пошкоджено злітні смуги аеродромів. Загинули та поранені десятки окупантів.

Скупчення техніки та боєприпасів було значним, переконують спецпризначенці. У Бердянську детонація тривала до 04:00 ранку, у Луганську – до 11:00.

Окупанти дуже активно використовували ці аеродроми, додає LIGA.net Олег Катков. Наприкінці вересня супутникові знімки фіксували понад 20 вертольотів у Бердянську, ударні та транспортні гелікоптери у Луганську.

"Росіяни створили навіть таку кругову оборону навколо аеродрому у Бердянську, – каже Катков. – Насправді, навколо нього був укріпрайон".

Ввечері президент Володимир Зеленський підтвердив – це був удар ATACMS. І ці ракети показали себе дуже влучно.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Україна понад рік просила у США ці ракети, але отримувала відмови. Після вересневого візиту Зеленського до Вашингтона західні медіа почали писати, що Білий дім таки дав добро – США перестали боятися, що Росія сприйме ATACMS як ескалацію.

За даними джерел The Wall Street Journal, США днями таємно поставили Україні невелику кількість таких ракет. І саме вони прилетіли по Бердянську та Луганську. Судячи з фото, яке опублікували окупанти, це версія ракети MGM-140A із дальністю 165 км, яка була вироблена у жовтні 1996 року, каже Катков. Ці ракети запускаються з установок типу HIMARS та M270, які вже понад рік стоять на озброєнні ЗСУ.

Аеродроми і передові вертолітні майданчики – класичні цілі та один із перших пріоритетів для касетних ATACMS, додає експерт.

Ці ракети вибухають на висоті та засіюють суббоєприпасами значні площі – відповідно, на одну авіабазу росіян треба менше ракет, аніж це було б потрібно для фугасної бойової частини.

Всього кілька касетних ATACMS можуть уразити порівняно тендітні літаки та гелікоптери, бойові склади просто неба, військових, РЛС, засоби зв’язку, паливозаправники і в принципі всю наземну інфраструктуру.

 "Ще один аспект – росіяни матимуть окрему мороку із розмінуванням авіабаз від безлічі суббоєприпасів", – додає Катков.

Але аеродроми – не єдині можливі цілі для касетних ATACMS, додає Катков. Ними також можна бити по скупченнях російських сил і техніки, паливних базах, позиційних районах систем ППО та навіть пробувати далекобійну контрбатарейну боротьбу.

Останнє – складніше, бо треба максимально швидко завдати удару після виявлення цілей, пояснює експерт. Але теоретично це могло б дозволити боротися з пусковими установками складних для збиття ракет "Онікс" (такі обстрілюють Одесу з Криму), "Іскандер" або С-300 (б’ють по прикордонних та прифронтових містах).

ЩО ДАЛІ. Найімовірніше, зараз Україна отримала тестові зразки ATACMS.

Якщо удари Збройних Сил України по аеродромах стануть системною історією, то перед окупантами постануть три сценарії:

Перший – залишатися на прифронтових авіаційних базах. І ризикувати тим, що їхня техніка рано чи пізно буде знищена.

Другий – передислоковувати фронтову та тактичну авіацію углиб, на аеродроми поза радіусом дії ATACMS у 165-300 км. Це може полегшити ситуацію для українських воїнів на передньому краї, каже Катков.

Третій – спробувати додатково прикрити прифронтові аеродроми. Але є сумніви, що окупантам це вдасться, каже Катков.

ATACMS – балістика. Щоб її збити, системі ППО потрібен кінетичний перехоплювач. По суті – протиракета, яка не вибухає поруч із ціллю і вражає уламками, а врізається прямо в ціль на величезній швидкості.

Ця технологія є у Patriot Pac-3 та SAMP-T, які стоять на озброєнні України, каже Катков: "А у російських С-400 і С-300В такої можливості не задекларовано. Вони б кричали всюди, якби мали кінетичний перехоплювач. Тому вони знаходяться на рівні Patriot Pac-2, який продемонстрував доволі спірну ефективність перехоплення балістичних цілей [під час війни на Близькому Сході] у 1991 році".

ATACMS – обмежений ресурс, ці ракети вже не виготовляють, додає Катков. Версій із дальністю до 165 км – менш як 1000, а 300 км – до 500.

Отримана кількість матиме вирішальне значення. Голова ГУР Кирило Буданов попереджав: 100 ракет ситуації не змінять. А от сотні – можуть.

Дивіться також: Влог | Як ATACMS змінить перебіг війни?