G20 не засудив Росію, але США задоволені. Підсумки саміту для України

Саміт клубу G20 в Індії завершився розпливчастою декларацією без засудження Росії. Українське МЗС публічно її розкритикувало, але документ захищає найближчий союзник Києва – США.

"Декларація саміту не є поганою, але точно не є хорошою, – каже LIGA.net ексміністр закордонних справ Павло Клімкін. – Час, коли Україна була питанням номер один, два або три, закінчився".

Як приймали скандальну декларацію, чому її захищають у США та який висновок для України – розбиралась LIGA.net.

200 ГОДИН НА СКАНДАЛЬНУ ДЕКЛАРАЦІЮ

200 годин переговорів та 15 чернеток. Країни клубу G20 цього разу ніяк не могли обрати жорстких формулювань щодо російсько-української війни, розповідають CNN учасники процесу.

На столі лежав вибір: або компроміс без засудження агресії Росії із закликами до "обох сторін" – або залишитись без декларації взагалі. Проти засудження РФ виступали Китай та сама Росія, яка досі в G20.

Вибір пав на компромісний варіант. Українське МЗС залишилось розчарованим заявою та виправило її, як погану контрольну роботу.

У порівнянні з торішнім самітом рівень формулювань знизився, каже LIGA.net Клімкін. Можна було боротися за них – хоча б щодо зернової угоди, впевнений дипломат: "Зараз виглядає так, що по зерну абсолютне однакове ставлення. Хоча це росіяни луплять по Одесі та Рені".  

До декларації включені, наприклад, важливі для Заходу формулювання щодо клімату, зауважує дипломат. А президент Франції Емманюель Макрон прямо підкреслював, що цей майданчик радше не для політичних, а для кліматичних та економічних обговорень.

Документ справді не вийшов таким, як хотілося б Україні, каже LIGA.net Олександр Мережко (фракція СН), голова парламентського комітету із зовнішньої політики. Але не було і завищених очікувань від майданчика, де для рішення треба знайти консенсус з РФ і Китаєм.

Нардеп все ж бачить певні позитивні моменти у документі: неприпустимість ядерного шантажу, застосування сили для захоплень територій та заклик щодо повернення до зернової угоди.

Компроміс полягав у тому, щоб, не називаючи Росію, все ж засудити її дії, вважає Мережко: "Лавров намагається видати за перемогу, що слово Росія не фігурує. Але всі знали, про кого йдеться, коли писали документ. Всі розуміють, що, не називаючи на ім'я ведмедя, засуджують дії Росії. Я не бачу сенсу впадати у тотальне розчарування".

ЧОМУ США ЗАХИЩАЮТЬ СЛАБКУ ДЕКЛАРАЦІЮ

Американські чиновники та президент Джо Байден намагаються знайти позитив. Підкреслюють, що всі країни, віддані територіальній цілісності, виступають проти застосування ядерної зброї тощо.

Учасники саміту переконують FT, що партнери повернуться до своїх столиць з обіцянками гарантувати територіальну цілісність України.

Американцям не хочеться створювати враження, що цей саміт став проблемою і зниженням рівня формулювань, вважає Клімкін.

Однією із причин, чому вони погодились на слабкі формулювання, було бажання все ж мати декларацію та не підривати позиції прем’єра Індії Нарендри Моді, кажуть CNN на умовах анонімності західні чиновники.

Зараз Індія намагається посісти чільне місце серед світових гравців. Напередодні саміту вона запускала на Місяць космічний апарат, виступала на G20 під стародавньою назвою Бхарат.

Саміт без декларації – удар по господарю. Такого не було вже 15 років.

"Відсутність декларації не було б приниженням для Моді. Але для нього успіх цього року, головування і саміт – важливі, – каже Клімкін. – У контексті виборчої кампанії й того, що він вирішив все ж зблизитись із Заходом та стати альтернативним центром не-Заходу... Йому цю декларацію допомогли склепати".

США загалом намагаються досягти потепління відносин з Індією, каже Мережко. Індія є важливою не тільки щодо України, а також як противага Китаю, з яким Нью-Делі має територіальні суперечки у Гімалаях.

Одне зі свідчень цього – помпезний прийом Моді у Білому домі два місяці тому та обговорення контрактів на американську зброю із Байденом.

Читайте також: Розбір | Як Байден хоче відтягнути Індію від Росії. Та використати проти Китаю

Бажання зблизитись з Індією на противагу Китаю проявилось і на полях саміту G20. Байден і Моді ухвалили проєкт траспортного коридору від ЄС до Індії через Близький Схід. У західних медіа він розглядається як можлива альтернатива китайському проєкту "Один пояс – один шлях".

ІНДІЯ ТАКИ СІЛА В КАЛЮЖУ

Саміт у Нью-Делі відрізнявся від тогорічного на Балі. Минулого року було формулювання, що більшість країн засуджують агресію РФ, але не всі. Балі також став першим майданчиком, де президент Володимир Зеленський представив свою формулу миру.

Індія, на відміну від Індонезії, Україну на саміт не запросила. Це було помилкою, вважає Мережко.

У Нью-Делі був присутній голова МЗС РФ Сергій Лавров. Минулого року на Балі делегація Лаврова була тихою, як миші, та зарано поїхала, розповідав LIGA.net посол України в Індонезії Василь Гамянін.

Цього року Лавров ручкався та сміявся з Моді.

Індія намагається грати у нейтралітет, каже Мережко. Він пригадує розмову з індійським послом – після того, як у Вашингтоні запропонував накласти вторинні санкції на Нью-Делі за купівлю російської нафти.

За словами Мережка, індійський візаві переконував, що його країна дивиться на війну, як на "війну двох своїх друзів".

"Я так і не зрозумів цієї логіки. Є питання міжнародного права та моралі, – розповідає нардеп. – Якщо ви бачите злочинця і намагаєтесь не зупинити чи покарати його, а допомагаєте економічно вижити та продовжувати злочин, то це дуже погано з морального погляду. Індія зараз не на тому боці історії – про це треба казати відкрито".

Індія має тісні зв’язки з РФ: десятиліттями покладалася на російську та радянську зброю, а під час війни за рупії скуповує нафту з дисконтом.

Економічна складова не є залежністю, бо Індія може швидко переорієнтуватися, каже Клімкін. Залежність від зброї знижуватиметься з часом і за допомогою Заходу: "Щодо зброї в Індії є внутрішній план. Вони залежні від Росії на 70%. За п’ять років хочуть знизити до 30%".

Але загалом із саміту Україні варто зробити висновки, підсумовує Клімкін: "Доточити стратегію під нову реальність. Час, коли питання України було №1, №2 або №3, а про все інше поговоримо потім, – закінчився".

Читайте також: Розбір | "Москва забере манатки". Як Росія втрачає Вірменію і куди поверне Пашинян