Фішка Трампа і не тільки. Чому допомога Україні стала заручницею кордонів США

Конгрес США цього тижня повернувся до розгляду допомоги Україні та Ізраїлю. Але сенатори провалили процедурне голосування через скандали щодо безпеки кордону США та Мексики.

"Вони пакетують свої кордони з допомогою Україні, Ізраїлю і навіть Тайваню, – каже LIGA.net ексміністр закордонних справ Павло Клімкін. – Для нас це звучить кепсько. Але одне питання важливе для адміністрації, інше – для республіканців. В політиці завжди робляться подібні зв'язки та компроміси".

Чому партіям складно знайти компроміс, що намагається робити Україна та яких рішень чекати – розбиралась LIGA.net.

РЕСПУБЛІКАНЦІ. ДО ЧОГО ТУТ КОРДОНИ

Проблема безпеки кордону з Мексикою у США була завжди, але з різним ступенем гостроти, пояснює Клімкін. Через кордон йдуть нелегальна міграція, злочинність, наркотрафік, робоча сила, яка готова працювати за менші гроші, ніж американці.

"Це одна з вічних проблем політики США", – каже LIGA.net керівник програми Північна Америка в Українській призмі Олександр Краєв.

У США є мільйони нелегальних мігрантів, пояснює LIGA.net викладач університету Тафтса у Бостоні Володимир Дубовик: "Їх навіть важко порахувати. Хтось каже про 10 млн, хтось – про 12 або 15 млн".

За останні роки також загострилась проблема трафіку з Мексики синтетичних наркотиків, зокрема фентанілу, який роблять з китайських компонентів. Домовленості щодо фентанілу, наприклад, були ключовими на зустрічі Джо Байдена та Сі Цзіньпіна.

"Тільки в категорії 18-45 років у США кожного дня гинуть від фентанілу понад 300 осіб – це 100 000 на рік. Це шалена цифра, – пояснює Клімкін. – А є інша синтетика, героїн".

Також проблемним є питання притулку, додає Дубовик. Люди, які тікають від наркомафії, переслідувань або злиднів у Центральній Америці, незаконно перетинають кордон і довго чекають у притулках для нелегалів на рішення органів США про право отримати прихисток.

Часом мігранти чекають просто у наметах посеред пустелі.

Тобто проблема на кордоні – об’єктивна, каже він. Але дуже політизована та розкручена до істерії частиною республіканців, які називають кордон з Мексикою основною загрозою нацбезпеці.

Республіканці відмовляються голосувати за пакет Білого дому на $111 млрд з допомогою Україні ($61 млрд) та Ізраїлю, якщо в ньому не буде закладено достатньо, на їхній погляд, коштів на посилення кордону і жорсткішу міграційну політику.

Насамперед це важливо для експрезидента США Дональда Трампа та його прибічників, каже Краєв: "Для них кордон – це магнум опус. З цим вони перемагали на виборах 2016-го, обіцяючи побудувати стіну на кордоні. Цим світили у 2020-му і зараз".

Кордон має значення не тільки для трампістів, але і для партії в цілому. Навіть традиційний друг України, лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл закликав голосувати проти пакета Білого дому, поки не буде суттєвих змін щодо кордону.

"Республіканці традиційно виступають за те, щоб взяти ситуацію під контроль, – пояснює Клімкін. – Поставити бар'єр фізичний і віртуальний на кордоні – один з головних аргументів під вибори".

Позиція Макконнелла – прояв партійної дисципліни, додає Краєв. Хай  би як деякі республіканці підтримували Україну, вони не хочуть поступатися демократам. Тим більше коли розуміють, що ще будуть нові законопроєкти, а зараз можна проголосувати проти.

Чому допомога Україні стала заручником, здавалося б, внутрішнього питання США? Напередодні виборів – це важіль впливу республіканців на Білий дім та можливість здобути бали.

"Адміністрація Байдена розуміє важливість допомоги. Це робить її в очах республіканців податливою, м’якою, – пояснює Дубовик. – Багато республіканців не проти допомоги Україні. Але розуміють: треба користатися моментом і щось вижати з Білого дому".

ДЕМОКРАТИ. РИЗИК БАЙДЕНА

У демократів та адміністрації Байдена на одних шальках терезів – допомога важливим партнерам, на інших – поступки конкурентам.

Демократи пропонують компроміси. У законопроєкті з допомогою Україні та Ізраїлю були закладені гроші й для кордону.

"Але республіканці хочуть більше і ще більш жорстких умов для перетину кордону з Мексикою", – каже Дубовик.

Серйозні поступки несуть для демократів мінімум три ризики.

Перший – втрата виборців: плюс до рейтингу республіканців – та мінус для демократів, пояснює Краєв.

"Демократам невигідно повністю закрити кордон для ключових демократичних штатів, – каже Клімкін. – Це джерело дешевої робочої сили. І багато колишніх мігрантів голосують за демократів".

Дати слабину в рік виборів – не найкращий варіант, додає Дубовик.

Другий – посилення напруги усередині партії. В демократів є ліве крило, до якого входять, зокрема, нащадки мігрантів. Воно виступає проти жорсткої політики на кордонах та не хоче поступок.

Ліві кластери партії й без того зараз незадоволені позицією Білого дому щодо подій в секторі Гази, каже Клімкін: "Вони зайняли негативну позицію до підтримки Ізраїлю".

Третій – авторитет самого Байдена. На початку року його рейтинг вже просідав, коли він заявив, що не зможе не продовжувати політику Трампа щодо кордону, каже Краєв.

До того ж нещодавно Байден сказав, що його основна мотивація йти в президенти, щоб президентом знову не став Трамп.

"Це не дуже сильна позиція в партії, – вважає Краєв. – Почали лунати питання уже серед демократів: невже у нас немає іншого лідера, довкола якого ми можемо об’єднатися?"

Тому йти на серйозні поступки – небезпечно для Байдена і з особистої точки зору, переконаний аналітик.

Але Білий дім намагається достукатися до конгресменів, щоб ті якнайшвидше знайшли компроміс. Лише за останні дні Байден, його радник Джейк Салліван, міністерка фінансів Джанет Єллен та інші топпосадовці робили низку тривожних заяв щодо України.

Всі зводилися до одного: гроші для України майже закінчились, якщо не затвердити допомогу – Україна програє, а Росія піде далі. Можливо, аж до зіткнення з НАТО та військами США.

Ці заяви одночасно і відлуння реальності, і особисті емоції Байдена, і спроби переконати Конгрес знайти рішення, каже Клімкін.

БИТИСЬ ДО КІНЦЯ? ЩО РОБИТЬ УКРАЇНА

Щоб переконати конгресменів затвердити допомогу, до США поїхали депутати різних фракцій, міністр оборони Рустем Умєров, голова Офісу президента Андрій Єрмак, спікер Ради Руслан Стефанчук.

Зокрема, делегація проводила зустріч зі спікером Палати представників, вихідцем із крила трампістів, Майком Джонсоном. Останній і сам визнає, що не можна дозволити РФ перемогти та крокувати далі Європою. Але повторює республіканський ультиматум Білому дому щодо кордонів.

Президент Володимир Зеленський 5 грудня мав по відеозв’язку виступити на закритому брифінгу для сенаторів. Але в останній момент скасував виступ. Той брифінг перетворився на сварку між демократами, республіканцями та адміністрацією Байдена – знову через кордон. За повідомленнями в американських ЗМІ, час від часу опоненти навіть зривались на крик.

ОП і Зеленський причини відмови від брифінгу не називають. Пані посол в США Оксана Маркарова переконує, що нічого катастрофічного не сталося: "Обговорювалися не лише питання України, а й внутрішні питання, тому ми... не брали таку участь".

Найімовірніше, відмова від брифінгу – це спроба не дати втягнути Україну у внутрішні питання США, каже Дубовик. "Найімовірніше, була величезна обережність. Багато американських оглядачів вважають, що Зеленський міг би стати громовідводом", – додає Краєв.

Наступного дня після скандального брифінгу Сенат очікувано не виніс на розгляд пакет з допомогою Україні – більшість сенаторів хочуть продовжувати дебати, зокрема щодо кордонів.

Байден переконує, що готовий йти на серйозні компроміси для розблокування пакета допомоги. А Маркарова сподівається, що фінальне рішення таки ухвалять до Різдва.  

Проблема – не лише в цьому голосуванні Конгресу, переконаний Клімкін. Настрої щодо України падають серед виборців обох партій.

Скептики військової допомоги – це не тільки республіканці-трампісти. Але й ліве крило демократів, яке ще торік писало Байдену листа із закликом до миру та переговорів з Росією.

Тому Україні необхідно починати велику кампанію, переконаний ексглава МЗС. Шукати креативні способи, як спілкуватися не лише з політиками, але й американськими виборцями.

"Якщо рівень підтримки [у суспільстві] падатиме до 30%, то багато конгресменів ухвалюватимуть цинічні рішення, – підсумовує Клімкін. – Нам треба цьому запобігти".