ЄС відбудує Україну – "з попелу", росіяни виснажились у Сєвєродонецьку. Огляд західних медіа

Російська армія тотально виснажена від боїв за Сєвєродонецьк; приїзд Шольца, Макрона та Драгі підкреслює втрату Москвою впливу на колишні радянські території, а ЄС планує, як залучити гроші на відбудову України.  

Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

The Telegraph: Російські війська "сильно виснажені" через битву за Сєвєродонецьк

Як повідомляють західні розвідки, російська армія "сильно виснажилась" внаслідок поки що безуспішних спроб захопити стратегічно важливий Сєвєродонецьк. Це підтверджує глава Луганської ВЦА Сергій Гайдай, додавши, що армія РФ втратила сотні військових в запеклих вуличних боях, пише The Telegraph.

Повідомляється, що Кремлю навіть довелося залучити до бою резервістів з мінімальним військовим досвідом. За інформацією міністерства оборони Великої Британії, в деяких російських БТГ, які зазвичай складаються з 600-800 військовослужбовців, залишилося до 30 людей. 

Експерти впевнені, що армія РФ дедалі частіше оперуватиме недоукомплектованими БТГ, а обидві сторони під час боїв у містах діятимуть малими піхотними групами. За даними Міноборони Британії, Україна вивела більшу частину військ на стратегічно вигідніші оборонні позиції з Сєвєродонецька. 

Утім, Росія все ще має значну перевагу у важкій зброї, з якої просто зараз обстрілює сусідній з Сєвєродонецьком Лисичанськ. 

Американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що російські війська продовжують атакувати місто, але не змогли захопити хімічний завод "Азот". Близько 500 людей, зокрема цивільні та українські бійці, ховаються в бункерах під великим промисловим комплексом на околиці Сєвєродонецька.

Армія РФ хоче форсувати річку Сіверський Донець, але поки їй це не вдається через постійні обстріли мостів і понтонних переправ. Без мостів кремлівським силам доведеться просуватися на фланги, на яких зараз вони застрягли.

Читайте також: Розбір | Рамштайн 3.0. Більше зброї, щоб "зруйнувати Карфаген"

Politico: Франція, Італія і Німеччина підтримують рух України в ЄС. Риторика та реальність стикаються

Проголосивши про свою підтримку України та Молдови як кандидатів на вступ в ЄС, лідери Франції, Німеччини та Італії надіслали Путіну недвозначний сигнал: радянська сфера впливу мертва, і відродити її силою не вдасться, пише Politico.

Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі також опосередковано поінформували Путіна, що не змушуватиме Київ йти на територіальні поступки, щоби покласти край війні.

Це заспокоїло український політикум, адже дехто турбувався, чи не є ця поїздка європейських лідерів намаганням примусити Київ сісти за стіл переговорів з Москвою на невигідних умовах. 

Попри обнадійливу риторику, ніхто з лідерів трьох країн не оголосив про значну військову чи фінансову допомогу, яка могла би змінити хід війни на користь України. Зараз втрати України на фронті дуже великі, і без значного збільшення допомоги домогтися миру на своїх умовах буде складно. 

Навіть отримавши статус кандидата в ЄС, невідомо, скільки Україна чекатиме до набуття фактичного членства. Дехто вважає, що на це можуть піти роки. Попри це, лідери трьох країн-засновниць ЄС, а також президент Румунії Клаус Йоганніс, висловили беззаперечну підтримку Україні. 

Читайте також: "Остаточно розриваємо зв'язки з Росією". Кабмін скасував безвіз з РФ

The Economist: ЄС розпочинає перемовини щодо майбутньої відбудови України

До 24 лютого завод "Азовсталь" був одним з найбільших в Європі. 11 000 працівників, 4 млн тонн сталі на рік. Три місяці потому від гіганта залишилися руїни через російську агресію, пише The Economist.

Російські ракети та артилерія зруйнували залізничні станції, порти та телекомунікаційні вежі, понад 1000 шкіл, дороги. Економіка скоротилася на 50%. 

Союзники України пообіцяли гроші на підтримку життєдіяльності країни на час війни, а потім – для того, щоби допомогти "відродитися з попелу", як сказав Паоло Джентіліоні, комісар ЄС з економічних питань. Йдеться про $200-500 млрд, але з кожним днем війни ця цифра збільшуватиметься. 

Проблема полягає в тому, щоби правильно домовитися про те, хто і скільки вкладе грошей. ЄС міг би позичити гроші колективно, як це було зроблено з фондом подолання наслідків коронавірусу. Ця ідея відгукнулася в більш бідних країнах блоку. Франція також позитивно ставиться до цієї ідеї, адже це шанс посилити роль Європи в міжнародних справах. 

Німеччина вагається, адже стурбована колективними боргами ЄС, які викликають гнів Берліна. Уряд Нідерландів погоджувався на фонд відновлення після ковіду одноразово. 

Європейська комісія запропонувала платформу "Відбудувати Україну-2", яку вона контролюватиме разом з українським урядом. Координувалася допомога від ЄС, США, Великої Британії, Канади, Японії, Південної Кореї, а також міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк та ЄБРР. Україна буде провідною в розробці плану реконструкції: вона вже сформувала робочі групи із зацікавлених сторін та міжнародних донорів.

Усі визнають, що ЄС має відігравати головну роль, насамперед, тому, що Україна прагне приєднатися до блоку. Однак деякі стурбовані тим, що бюрократія ЄС і потреба в консенсусі сповільнять допомогу.

Крім того, у всіх є свої нюанси: США та Британія відіграють велику роль у військовій підтримці України, а такі установи, як Світовий банк, мають власні пріоритети. ЄС може зосередитися на інституційних реформах, економічній інтеграції та розвитку, тоді як Америка допомагатиме Україні нарощувати Збройні сили та оборонну промисловість. МВФ керуватиме реструктуризацією боргу України та запустить нову програму кредитування. 

Щоби залучити приватні інвестиції в країну, охоплену війною, з репутацією корумпованої, знадобляться певні зусилля. І все ж розквіт українського патріотизму має допомогти. 

Читайте також: Дайджест | Макрон "зрадив Україну", тисячі мільйонерів тікають з Росії. Огляд іноземних медіа (14 червня)