Дронопад в Росії: що відбувається та чому безпілотники поки не долітають до Москви

Останніми днями росіяни регулярно повідомляють про падіння невідомих безпілотників. Часто – під Москвою і без ураження об’єктів.

"Від дрона за $10 000 не варто очікувати ефективності крилатої ракети за $1,5 млн… Але якщо дрон чи декілька залетять до Москви, то почнуть працювати ЗРК, – каже LIGA.net військовий експерт Олег Катков. – Їхні ракети та снаряди падатимуть під звуки повітряної тривоги".

Чому дрони поки не долітають до столиці Росії, чи можливо це та навіщо потрібні такі дронові атаки – коротко на LIGA.net.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ

Польоти безпілотників в окупованому Криму та прикордонних територіях вже давно перестали бути чимось незвичним, але останніми днями російські пропагандистські ЗМІ дедалі частіше публікують дані про падіння безпілотників в Підмосков'ї. Зазвичай – в районі дачних садиб.

20 квітня було повідомлення про трощу дрону біля Щолково, він нібито врізався у високовольтну вежу. 24 квітня – про падіння біля Ногінська безпілотника вагою 100 кг, який нібито схожий на український UJ-22 Airborne та ніс на собі 17 кг вибухівки. На розповсюджених кадрах він лежить під деревами з пошкодженим крилом та носом.

У той же день через інформацію про безпілотник закривали аеропорт Внуково, а пропагандисти повідомляли ще про падіння дрона Mavic з відеокамерою біля нафтопереробного заводу в Капотні та ще двох дронів.

"Часто-густо вони врізалися в дерева та не долітали до Москви, – каже LIGA.net ексспікер Генштабу та полковник ЗСУ Владислав Селезньов. – Цілком ймовірно, це пов’язано з тим, що їхні польотні завдання не враховували зміни місцевості. Чи то дерева за певний проміжок часу стали вищими. Чи то штучні споруди з’явилися".

Україна офіційно не бере відповідальності за інциденти. Хоча один з них коментував спікер Повітряних сил Юрій Ігнат, заявивши 24 каналу, що 17 кг вибухівки для дрона – це серйозно. А головред Defense Express Олег Катков не виключає: подібних епізодів насправді може бути більше.

Тактика запуску дронів поодинці або невеликими групами також може бути спробами знайти оптимальний маршрут, додає Селезньов.

"Найбільш яскравий приклад – регулярні вибухи у Криму. Сторонній людині може бути незрозуміло, навіщо відправляти дрони, якщо вони постійно знищуються, – пояснює Селезньов. – Я думаю, так дрони саме з'ясовують, які шляхи руху краще використовувати".

ЧОМУ ДРОНИ ПОКИ НЕ ДОЛІТАЮТЬ

Довкола Москви побудована насичена система ППО, пояснює Катков. А найкращий спосіб її прорвати – це летіти максимально низько, щоб дрон не бачили радіолокаційні станції росіян. Через це БПЛА можуть врізатися в нещодавно збудовані високовольтні вежі або інші "свіжі" високі об’єкти. Щоб уникати їх – потрібні сучасні цифрові карти висотності.

Їх мають країни НАТО та держави з серйозним супутниковим угрупованням, каже експерт. Такі карти мають дані про особливості рельєфу, штучні перешкоди, можуть оновлюватися раз на рік чи на декілька років та враховувати зміни місцевості.

"Немає висотних карт – треба підіймати дрон вище. Ми не знаємо, на яку точно висоту, але точно не більше ніж 100 м, на якій дрон можуть побачити та знищити, – пояснює Катков. – Краще спуститися на 50 м. А там може бути умовний 30-метровий пагорб, на якому за 20 років виросли дерева".

За даними Le Monde, Україна просила у Франції надати цифрові мапи висотності щодо Білорусі. Але отримала відмову з аргументом, що Париж виступає проти операцій на території суміжних країн.

Власного супутникового угруповання, щоб зробити таку карту самостійно, Україна наразі немає. Лишаються дві опції: добиватися доброї волі від партнерів та продовжувати шукати оптимальні маршрути польотів.

Ще однією причиною падіння дронів може бути робота російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Катков не виключає, що якийсь з безпілотників міг просто заблукати в умовах заглушеного сигналу GPS.

Проте, аби дрон заблукав настільки, щоб впав від вичерпання палива, потрібні доволі потужні поля РЕБ, додає експерт. Завжди лишається ймовірність, що дрон може вийти з поля дії РЕБ, підхопити сигнал GPS, скоригувати маршрут і полетіти за оновленим.

Та і саме протистояння РЕБ та дрона – це не гра в одні ворота.

"РЕБ працює, щоб придушувати програму пілотування дрона. Так само створюються методики щодо можливості дрона виконувати завдання в автономному режимі, – додає Селезньов. – Зокрема шляхом завантаження в електронний мозок дрона цифрових карт".

ДАТИ РОСІЯНАМ ВІДЧУТТЯ ВІЙНИ: НАВІЩО ПОТРІБНІ ДРОНОВІ АТАКИ

Росіяни стягнули до Москви та Підмосков’я багато комплексів ППО, нагадує Катков. ЗРК "Панцир" встановлювали на дахах будинків, а під далекобійний ЗРК С-400 навіть вирубували парки в спальних районах.

Коли один чи декілька дронів залетять у повітряний простір Москви – все це почне стріляти. "Снаряди від "Панцирів" та перший ступінь їхньої ракети точно кудись падатимуть... Семиметрові дурепи від С-400 також, – каже Катков. – Та ще й під звуки повітряної тривоги".

Заспамити росіян примітивними дронами – це прагматичне рішення, додає експерт. Дорогі крилаті ракети (у разі їхнього отримання від партнерів) навряд чи варто для цього використовувати.

"Для крилатих ракет є значно цікавіші та важливіші цілі, які безпосередньо впливатимуть на військовий потенціал Росії, – пояснює Катков LIGA.net. – А на знищення примітивних дронів за умовні $10 000 росіяни витрачатимуть ракети за сотні тисяч. І підтримка боєздатності системи ППО під час чергування 24/7 – окрема стаття витрат".

Удари по Росії – це не про кровожерливість чи зловтішання українців. Це може бути частиною стратегії, яку ще в серпні 2022-го описували головком ЗСУ Валерій Залужний та генерал Михайло Забродський.

За словами воєначальників, центр тяжіння РФ – відчуття віддаленості війни та безкарність, через які пересічні росіяни не сприймають втрати, невдачі та вартість агресії. Тому завдання ЗСУ на 2023 рік – зробити для них це "гострішим і цілком відчутним". Бо лише за умови вирівнювання балансу з досяжності засобів ураження і розхитування центра тяжіння противника "можна говорити про перелом в ході війни".

Читайте також: Розбір | "Погана новина для Росії". Україна отримала комплекси Patriot: три сценарії застосування