"Достатньо рішення Зеленського". Чи може Україна розмістити війська США для посилення ППО
Вже сім років поспіль Україна намагається купити американські зенітно-ракетні комплекси Патріот. Далі заяв ця ініціатива так і не просунулася. Але два дні тому міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков на зустрічі у США прямо заявив, що Україні потрібно посилити протиповітряну оборону і вона готова розмістити у себе війська США. Хоча у президента Зеленського і називають це "гіпотетичною можливістю зміцнення обороноздатності", в Кремлі вже забили на сполох.
Ексміністр оборони Андрій Загороднюк підтвердив LIGA.net, що Україні потрібні американські ЗРК, а ось із розміщенням військ США можуть виникнути проблеми: їх буде важко вписати в українську систему обороноздатності, є питання і юридичного характеру. Але в партії Слуга народу вважають, що в умовах війни з Росією вистачить і рішення президента.
Чи реально розмістити в Україні американські війська і чи підуть на це в Києві та Вашингтоні – з'ясовувала LIGA.net.
ЩО ТАКЕ ПАТРІОТ
MIM-104 Patriot – це основна система протиповітряної і протиракетної оборони США, говорять в американському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень. Спочатку Патріот розроблявся як система ППО, але під час модифікацій вона отримала здатність уражати балістичні, крилаті ракети і баражуючі боєприпаси.
Система Патріот складається з шести компонентів: ракета, пускова установка, радіолокаційна установка, станція управління, блок генератора і щогла високочастотної антени. Завдяки постійним модифікаціям сьогоднішній Патріот мало схожий на початкову систему, розгорнуту 1983-го, зазначають у Центрі.
СІМ РОКІВ УКРАЇНА ХОЧЕ КУПИТИ ПАТРІОТ
Переговори про потенційне придбання Патріота тривають вже упродовж семи років, розповідає LIGA.net колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін: "Просили, починаючи з 2014 року. Переговори тривали в різних умовах".
Про таку можливість говорили екссекретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов, експосол України у США Валерій Чалий і п'ятий президент Петро Порошенко.
Їхні надії підхопили і у Зеленського. Наприклад, глава ОП Андрій Єрмак висловлював здивування, що американські ЗРК містяться у Польщі, а "мають бути" в Україні, яка тримає лінію оборони проти Росії.
Загороднюк 2020 року теж говорив, що хоча Україні було б стратегічно цікаво купити Патріот, вона не вела такого діалогу через обмеженість ресурсів та інші пріоритети. Його думка не змінилася і нині. "Ми говорили про надання підтримки у вигляді малих кораблів, у нас була пропозиція щодо Mark VI. І тоді і зараз ми вважаємо, що це більш нагальне питання, ніж ППО. Ризики на морі абсолютно безпосередні. ППО також потрібно, але це тривалий процес", – говорить LIGA.net Загороднюк.
Клімкін пояснює, що Патріот не купили раніше, оскільки "американці не готові нам це продавати в будь-якому вигляді".
Тепер риторика України трохи змінилася. Зокрема, мова зайшла вже не просто про купівлю, а про розміщення американських підрозділів ППО. Перебуваючи з візитом у США, міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков сказав, що через готовність РФ розмістити в Криму ядерну зброю необхідно розширити пакет безпеки для України, насамперед – "завдяки розгортанню сил ППО, навіть шляхом розміщення американських підрозділів". За його словами, наше законодавство це дозволяє.
Пізніше в ОП уточнили ідею міністра. Там пояснили: його заяву слід трактувати не як намір, а як "гіпотетичну можливість".
"Це не те, що Україна серйозно розраховує найближчим часом вдатися до запрошення американців та встановлення військових баз. Це залежить не тільки від слів, а й від консенсусу в Україні та бажання самого НАТО. І від готовності прийняти факт, що будь-які кроки у цьому напрямі неабияк дратують нашого північного сусіда", – сказав прессекретар президента Сергій Никифоров. Він уточнив, що якщо таке питання буде піднято під час переговорів Байдена із Зеленським, то про нього повідомлять постфактум.
І в Кремлі дійсно рознервувалися. Там слова Резнікова називають "провокацією" і загрожують ескалацією в разі реалізації.
ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА РОЗМІСТИТИ У СЕБЕ ВІЙСЬКА США
Різниця між заявами про купівлю ЗРК і розміщенням іноземних підрозділів ППО очевидна. Перше має на увазі, що військові ЗСУ керуватимуть іноземною технікою; друге – припускає розміщення іноземних військ на території України. Можливо, вони американським військовим допомагатимуть і в обслуговуванні техніки.
У всякому разі виникає питання, чи може Україна розмістити у себе іноземні війська? Стаття 17 Конституції забороняє розміщення "іноземних військових баз" в Україні. Рада щороку ухвалює спеціальний закон навіть для простого допуску іноземних солдатів до навчань. Однак опитані LIGA.net експерти вважають, що розміщення військ можливе.
"Я вважаю, що для розгортання американських підрозділів ППО є необхідні політичні і юридичні підстави", – говорить LIGA.net нардеп Слуги народу, глава Комітету Ради із зовнішньої політики Олександр Мережко. "Насамперед США за Будапештському меморандуму є однією з країн-гарантів нашої безпеки".
На його думку, сили ППО в Україні – виправданий і логічний крок, враховуючи російську агресію і готовність Кремля до розміщення ядерної зброї в окупованому Криму. Оскільки Україна "юридично і фактично" перебуває в стані війни з Росією, то "не потрібно ухвалювати якийсь спеціальний закон або змінювати Конституцію" для розміщення тут іноземців.
Глава комітету нагадав, що в Конституції йдеться про бази на постійній основі, а нині "йдеться лише про тимчасове розміщення іноземних військових з країни-гаранта нашої безпеки під час війни." На мою думку, в умовах війни достатньо рішення президента", – додав він.
"Тут є питання про наявність іноземних військових на території України і в якому форматі вони будуть. У нас тривають спільні навчання, – каже LIGA.net конституціоналіст Сергій Панасюк. – Постійна локалізація у нас заборонена Конституцією, але це нікому не завадило розміщувати військову базу в Криму".
Він пояснює, що Конституція забороняє постійну дислокацію військових іншої країни в Україні, але можна почати "жонглювати термінами": "Це може бути тимчасова місія, тимчасові вчення або спільна операція... Юридично правильним буде, якщо КСУ роз'яснить положення щодо військових баз".
Теоретично рішення про розміщення іноземних військ в Україні можуть оскаржити в КСУ, припускає він: "І суд може визнати це, припустимо, конституційним, а також дати вичерпну відповідь, що не можна і що саме говорить Конституція про військові бази – що таке військова база, наскільки вона має бути тимчасовою, скільки на ній має бути людей і яка там буде техніка".
На думку Панасюка, через військову агресію Росії КСУ може ухвалити більш політичне рішення, розглянувши питання не тільки з юридичної позиції, а з огляду на наявність загрози.
Панасюк вважає, що представники влади можуть ініціювати розміщення військ з обтічним формулюванням, і поки це рішення на скасують або не оскаржать у судовому порядку, воно діятиме: "Звичайно, у нас проросійська опозиція може піти до КСУ і почати оскаржувати таке рішення. Але КСУ може розглянути це питання не завтра і навіть не післязавтра. Це може тривати роками". Водночас він уточнює, що кращий варіант – почути трактування КСУ, який має поставити крапку в цьому питанні.
ЧИ ПОТРІБНО ЦЕ УКРАЇНІ І ЧИ ПІДУТЬ США НА ТАКИЙ КРОК
Очевидно, що мотивація України в розміщенні на своїй території американських військових – це не тільки зміцнення двосторонніх відносин, а й створення додаткових гарантій від повномасштабної агресії з боку Росії.
Загороднюк вважає, що Україні, безперечно, потрібні американські елементи ППО – і необхідно знайти механізм, як привезти сюди дорогу техніку. Однак постійно розміщені американські війська їй не потрібні. Він аргументує це двома моментами: перший – конституційною забороною; другий – складністю механізму їх вписування до системи оборони України.
На його думку, Резніков мав на увазі постачання засобів ППО і разом з ними технічної підтримки, навчання тощо: "Вони будуть працювати над посиленням нашої обороноздатності. Їх мета – посилити ЗСУ. Це буде плюс. Це так само, як зараз проходять тренувальні місії. Якщо це буде така сама місія з підтримки засобів ППО, то це нормальна тема".
Загалом Загороднюк не вважає реалістичним присутність американських військових в Україні: "Нам потрібно вибудовувати власні здатності. Якщо будь-яка військова допомога нам у цьому сприяє – це плюс, якщо вона існує тут для власних завдань, які жодним чином не пов'язані зі стратегією воєнної безпеки України, – це зовсім інше питання. І я не думаю, що Україна так ставитиме питання, щоб вони тут перебували з якимось своїм задумом. Це і їм не потрібно, і нам не потрібно".
Подібної думки дотримується і військовий експерт Михайло Самусь. По-перше, є сумніви в конституційності такого кроку, каже він LIGA.net. А по-друге, США до цього теж не готові.
На його думку, упор необхідно робити на купівлю систем протиракетної оборони, оскільки ППО в України є, і досить ефективна: "Українська промисловість здатна створити і середньої дальності, і ближньої дальності системи ППО. За протиракетну оборону – її потрібно негайно закуповувати в США і, можливо, в Ізраїлі".
"Підрозділи ППО США на території України не потрібні, вони викличуть тільки зовнішньополітичні заперечення і внутрішньополітичні дискусії щодо конституційності такого кроку, і це буде використано у внутрішньополітичній боротьбі", – вважає Самусь.
Експерт-міжнародник Денис Москалик не згоден. Він пояснює LIGA.net , що розміщення американських військ ППО було б бажаним, оскільки Україна перебуває під постійною загрозою російської експансії. Однак це навряд чи станеться: США не хочуть безпосереднього зіткнення з Росією з огляду на свою політику протистояння з Китаєм: "В Україні є надія, що американці будуть захищати її, і сама їхня присутність вже зможе зупинити агресію. Але це малоймовірно, поки ситуація на міжнародній арені не зміниться".
Самусь також не вірить у розміщення американських підрозділів: це внесло б дисбаланс у політику Байдена з вибудовування антикитайської коаліції, де Росії теж відведено роль.
Україні потрібно переконувати США, що такий сценарій збільшив би не тільки нашу, а й загальну безпеку, вважає Клімкін. І що Україна готова послідовно реалізовувати спільні проєкти: "Але за моєю інформацією з Вашингтона, сьогодні американці не мають такої довіри до послідовності наших дій і готовності йти до кінця".
На його думку, почати можна з більш реалістичних речей: засобів спостереження, обміну інформацією, нарощування спільних тренувань, збільшення присутності не тільки військових США, але й інших країн.
Загороднюк коментує, що надання засобів ППО і сил для їхньої підтримки – це політичне питання, що вимагає переговорів: "Деякий час тому вони не були готові на цю тему спілкуватися... Зараз, наскільки я знаю, ситуація така сама. Але річ у тім, що у недалекому минулому вони не були готові і надавати сюди летальну зброю, але все змінилося".
Часи справді змінюються. У травні глава Держдепу Ентоні Блінкен, відповідаючи на запитання про можливість надання Україні систем ППО або розміщення тут американських Патріотів, сказав: "Ми розглядатимемо будь-яке прохання подібного роду. Пентагон є основним партнером України, і у міру того, як ми ведемо переговори, ми шукаємо, яка додаткова допомога необхідна понад ту, яку ми вже надаємо, враховуючи обладнання, яке в нинішній ситуації допомогло б Україні. Цей процес активно обговорюється".
ДЕ ЩЕ Є ПАТРІОТИ І АМЕРИКАНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ
17 країн, враховуючи США, мають в наявності або погодилися придбати систему Патріот: Нідерланди, Німеччина, Японія, Ізраїль, Саудівська Аравія, Кувейт, Тайвань, Греція, Іспанія, Південна Корея, ОАЕ, Катар, Румунія, Швеція, Польща і Бахрейн.
Останні одержувачі – Румунія і Швеція. Вони отримали перші компоненти восени 2020-го і навесні 2021-го відповідно.
У Польщі, яку Єрмак наводив як приклад, Патріоти розміщуються з 2010 року. Переговори про захід американських підрозділів тривали два роки. Але потім Варшава вирішила купити їх і для себе. 16 пускових установок, чотири радіолокаційні станції, понад 200 ракет і американська система управління повітряної оборони мають прибути до Польщі до кінця наступного року, операційна готовність буде досягнута в 2023-2024 році. Вартість контракту – $4,7 млрд. Це буде новітня модифікація Патріота.
Країна-член НАТО Туреччина не отримала американські ЗРК, оскільки купила російські системи С-400. Це не сподобалося Вашингтону, і там відмовилися продавати Анкарі зброю.
У деяких країнах системами ППО керують місцеві військові, але є винятки. В Японії і Південній Кореї, що мають статус основного союзника США поза НАТО, частина Патріотів перебуває у підпорядкуванні як місцевих ВС, так і дислокованих там американських військових. Україна є кандидатом на цей статус.
Наприклад, у Південній Кореї перебуває майже 30 000 американських військових. Однак присутність там почалася за часів корейської війни і сьогодні складається з восьмої армії США, ВПС, ВМС і ССО. За керування системами Patriot там відповідають 2-й батальйон 1-го артилерійського полку ППО США і 6-й батальйон 52-го артилерійського полку ППО США. Американські військові діють там, починаючи з 1950-х. Вони підтримують баланс сил у регіоні і здатні захистити Корею від можливої агресії сусідів.
Ідентична ситуація складається і в Японії. Там американські військові опинилися під час Другої світової війни. Сьогодні на Окінаві, зокрема, розміщується 38-а артилерійська бригада ППО США, що керує Патріотом. Основні цілі США в Японії збігаються із завданнями в Південній Кореї – підтримка регіонального балансу сил, проведення спільних навчань і сприяння безпеці Японії. Наприклад, Патріоти активізують, коли Північна Корея проводить ядерні випробування, оскільки іноді ракети летять в її бік.
Читайте також: Рєзніков у Вашингтоні: Нам потрібна ППО, можемо розмістити війська США в Україні