Донори за бартером. Як Слуга народу шукає союзників серед екс-ОПЗЖ у Верховній Раді

Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про мобілізацію. "За" проголосували 283 нардепи. З них від Слуги народу – лише 192. "Протягнути" його президентській силі допомогли, серед інших, депутати від екс-ОПЗЖ – як у першому читанні, так і зараз.

Фракції Слуга народу дійсно доводиться шукати політичних союзників, але це ситуативна підтримка, визнає в коментарі LIGA.net голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, депутат від СН Микита Потураєв.

Член депутатської групи Платформа за життя та мир (складається з уламків ОПЗЖ) Юрій Павленко запевняє LIGA.net, що жодної коаліції з владою немає, а голосують вони "за важливі для країни закони". 

Чому монобільшості доводиться шукати допомогу в інших груп та фракцій і на що можуть міняти голоси: розбір LIGA.net.

Коли монобільшість зламалася? 

У 2019-му Слуга народу зайшла у Верховну Раду з рекордними результатами – отримала найбільшу кількість депутатських крісел за історію незалежності. Тоді жодного додаткового "рятівного" голосу не було потрібно – навіть у "турборежимі". 

Серйозні публічні конфлікти і протистояння в СН почалися весною 2020-го під час розгляду "антиколомойського закону" – так неофіційно назвали закон про неповернення банків колишнім власникам та обмеження розміру можливих компенсацій. 

Після першого читання до законопроєкту дали рекордні понад 16 000 правок. Більша кількість – саме від представників СН. 

Протягом 2020-2021 років у середньому кнопку "за" натискали лише 84% (206 із 247 депутатів) від Слуги народу, пояснює LIGA.net головний редактор проєкту "Рух Чесно" Олександр Саліженко.

Повномасштабне вторгнення Росії зробило основними "донорами" голосів для СН групи, в які об'єдналися члени колишньої ОПЗЖ.

І це вплинуло на показники роботи самих нардепів, які були у забороненій партії, говорить головред Чесно.

"У грудні 2021 року представники ОПЗЖ були лідерами у "неголосуваннях" – тобто їхні картки стояли у слотах, але жодних кнопок депутати не натискали. Якщо й голосували, то відсоток "проти" був одним із найбільших у скликанні. A от після великого вторгнення почали голосувати "за", – додає Саліженко. 

Це системна історія. Хоча СН де-юре і зберігає монобільшість. 

13 грудня 2023-го Рада ухвалила законопроєкт про реформування сфери містобудування. Зібрали 228 "за" – із необхідних 226. Слуга народу дала 176 голосів. Критичні "за" докинули групи Платформа, Довіра, Відновлення України та За майбутнє.

У лютому того ж року - голосували за зміни для залучення інвестицій із метою швидкої відбудови України. Рішення підтримали 234 голосами, з них від СН – 169. Платформа дала 17 голосів із 22.

Коли вийшла перша редакція законопроєкту про мобілізацію, народний депутат Юрій Бойко переконував: ініціативу уряду у Платформі не підтримають. А вже під час голосування у першому читанні 17 депутатів із групи, яку він очолює – тобто всі, хто був у залі, – натиснули "за". Від СН дали 178 голосів.

"Доводиться шукати союзників". Позиція Слуги народу 

Жодної коаліції між Слугою народу та ексчленами ОПЗЖ немає, кажуть як у владній фракції, так і у Платформі. А не під запис один із нардепів СН визнає: саме екс-ОПЗЖ – головні "донори голосів".

Слузі народу доводиться шукати союзників, визнає в коментарі LIGA.net голова комітету з питань інформполітики Потураєв. 

Він пояснює це на прикладі законопроєкту про мобілізацію. 

Визнає: на сьогодні СН не може виключно тільки своїми голосами забезпечити результативне голосування щодо кожного закону.

"Тому що у фракції є, умовно кажучи, група Разумкова. Вони мають окрему думку, хоча ця група теж неоднорідна. Іноді домовляємося з Довірою і За майбутнє. Іноді Голос із нами, іноді ні. Батьківщина частково у деяких питаннях підтримує", – говорить Потураєв. 

Жодної неофіційної коаліції немає, стверджують у Платформі за життя. "Не торгуємося з владою", – каже LIGA.net нардеп Павленко.

"Щодо закону про мобілізацію – там було багато наших зауважень, частина з яких була врахована. Є закони, які ми голосуємо проти і не погоджуємося з позицією влади – про релігійні організації [заборону УПЦ Московського патріархату], наприклад", – додає Павленко. 

Розмови про союз із президентською силою він називає спробою "дискредитації групи та партії влади". 

"Ми йдемо на компроміс, і нам йдуть назустріч, – додає Павленко. – Але виключно по конкретних законах і формулюваннях". 

Втім, у самій СН не під запис не приховують: найчастіше голосами їм допомагають саме колишні депутати з ОПЗЖ.

Постійно "підголосовують" також депутатські групи Довіра та За майбутнє, каже LIGA.net нардеп із монобільшості. 

"Фракцію поділили на "п'ятнашки" – групи по 15 нардепів, щоб легше було комунікувати. В кожній є голова групи. Він вирішує побутові питання, надсилає порядок денний", – пояснює джерело в СН. 

"Бартерна система". На що міняють голоси

Монобільшість – красиве гасло, яке існувало у перші місяці роботи Ради, пояснює LIGA.net голова Комітету виборців Олексій Кошель.

"Близько чотирьох перших місяців голосів СН справді вистачало. У період перед великою війною фракція давала 180-190 голосів у середньому. Понад 200 вже було рідкістю", – говорить Кошель.

Працює система за "бартером". В обмін на голоси екс-ОПЗЖ у залу можуть не виносити урядовий проєкт, який дозволяє позбавляти мандатів депутатів місцевих рад від заборонених партій, вважає Кошель. Проєкт лежить у Раді з літа 2022 року. 

До 24 лютого влада "міняла" голоси ОПЗЖ на посади в регіонах, невідкриття чи закриття кримінальних проваджень, каже LIGA.net голова комітету зі свободи слова Ярослав Юрчишин (Голос). А велике вторгнення та робота СБУ відкрили додаткові механізми.

Колишні члени забороненої партії досі у парламенті залишаються на керівних посадах у комітетах, нагадує Саліженко. 

Ця система побудована на приватних інтересах. Юрчишин наголошує: "Так, іноді це використовується для прийняття справді важливих речей". Але ключовий ризик – легалізація людей, які працювали в межах "русского мира", додає нардеп: "І немає гарантій, що вони не продовжують це робити".