Президент Володимир Зеленський намагається зрушити з мертвої точки нормандський формат. Поки що – безрезультатно. Німеччина та Франція зайняли вкрай обережну позицію. В українській делегації ТКГ кивають на торговельну залежність Берліна та Парижа від Росії. А Росія намагається схилити Зеленського до прямих переговорів із терористами.

Поки в Берліні тривали довгі переговори на рівні радників, президент США Джо Байден закликав американців негайно покинути Україну.

У чому тоді сенс формату "нормандії", чи несе він ризики для України та що (або хто) може допомогти закінчити війну, – розбір LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. 10 лютого у Берліні відбулася зустріч радників глав країн нормандського формату. Вона тривала майже дев'ять годин. Стільки ж тривали аналогічні переговори два тижні тому у Парижі. В обох випадках – очікуваного прориву не сталося.

О першій годині ночі після переговорів у Берліні голова ОП та представник України Андрій Єрмак вийшов на брифінг і заявив, що сторони не змогли дійти до "єдиного документа". Він сподівається, що на початку березня вже тристороння контактна група (ТКГ) розгляне питання про законопроєкти, передбачені мінськими угодами.

За версією Росії, Україна відмовилась у підсумковому документі цитувати мінські угоди про те, що питання статусу Донбасу потрібно вирішувати у консультаціях із його представниками – і це головна суперечність, яка затягнула переговори.

На попередніх переговорах у Парижі представник РФ Дмитро Козак стверджував, що сторони мають зійтись на єдиному підході до мінських домовленостей. Єрмак зі свого боку говорив, що радники домовилися приїхати до Берліна з "новими пропозиціями".

Напередодні вильоту до Берліна Єрмак розповідав, що однією з основних цілей української сторони на переговорах буде розблокування роботи ТКГ з метою завершення війни на Донбасі.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Представник Донецька в українській делегації ТКГ Сергій Гармаш сумнівається, що Єрмак возив до Берліна якісь нові пропозиції.

"Ми пропонуємо готовність до діалогу і дотримання режиму припинення вогню за умови, що та сторона його дотримуватиметься, – пояснює Гармаш LIGA.net. – Ми готові без жодних умов, на відміну від Росії, провести обмін усіх на всіх і відкрити КПВВ. Ми повезли готовність вирішувати конфлікт дипломатичним шляхом".

Водночас представників України насторожують позиції Німеччини та Франції. Президент Франції Емманюель Макрон 7 лютого майже шість годин спілкувався тет-а-тет із російським колегою Володимиром Путіним у Кремлі (головне про цей візит ми писали тут).

За даними Le Figaro, у літаку, що летів до Москви, Макрон повідомив кільком журналістам, що ідея "фінляндизації" України – одне з питань для обговорення. Сам Макрон після зустрічі із Зеленським це спростував: каже, що не застосовував до України такого формулювання.

Співрозмовник LIGA.net у керівництві Офісу президента стверджує, що на зустрічі Зеленського та Макрона тема "фінляндизації", тобто відмови України від ідеї вступу до НАТО, не обговорювалася. "Зеленський ніколи про це не чув", – запевнив він.

Водночас Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц періодично розмовляють з Путіним телефоном. Шольц також відвідає Москву 15 лютого.

"Макрон і Шольц ведуть переговори з Путіним, і ми не бачимо повної картини, – каже LIGA.net голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко (Слуга народу). – Ми не знаємо, про що вони говорять. Але я не бачу з їхнього боку чітких сигналів і стимулів, які б змусили Кремль сумлінно вести переговори".

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. На думку Гармаша, на відміну від США, Німеччина та Франція не можуть бути об'єктивними посередниками, коли "тисячі російських військових загрожують війною біля наших кордонів".

"Німеччина та Франція як ніхто не зацікавлені у широкомасштабній конфронтації й тиснуть на тих, на кого тільки можна тиснути. Тобто – на Україну. На Росію вони тиснути не можуть, тому що вони від неї залежать", – вважає Гармаш.

Активна фаза агресії Росії може позначитися на Німеччині та Франції мільйонами біженців, перебоями з постачанням енергоносіїв та торговельними обмеженнями. "Бо санкції доведеться вводити, якщо РФ почне пряме військове вторгнення. Від цього вони вже нікуди не подінуться", – прогнозує він.

Мережко вважає, що Німеччина та Франція намагаються вмовити Путіна виявити "сумлінність". Також вони сподіваються домогтися, аби РФ визнала себе стороною мінських домовленостей. "Але я маю відчуття, що успіху в цьому напрямі немає", – зізнається він.

З іншого боку, зустріч навіть на рівні радників, на його думку, є позитивним сигналом. "Сам факт переговорів знижує ризик ескалації РФ поблизу наших кордонів", – каже Мережко.

На думку Гармаша, одна з реальних цілей переговорів з оточенням Путіна для України та Заходу – виграти час.

"Тим часом ми озброюємося і Росія бачить, що вона має менше шансів для безболісного вторгнення. Іноді сенс переговорів – у самих переговорах", – підкреслює Гармаш.

Згоден із ним директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик. "Будь-який формат вигідний, якщо він є альтернативою військовим діям", – сказав він LIGA.net.

Гармаш упевнений: проблема – не ризики нормандського формату, а те, наскільки Україна готова їм протистояти.

"Якщо ми піддамося на тиск Німеччини та Франції у вигідних Кремлю питаннях, то "нормандія" несе ризики для України, – вважає він. – Якщо не піддамося, спираючись на США, то ризики мінімізуються. Все залежить лише від нашої позиції. Нормандський формат – це інструмент. Важливо, як ми його використовуватимемо".

Читайте також: Інтерв'ю | Посол у Британії: "Ми обговорюємо військову допомогу країн НАТО Україні. На випадок катастрофи"

ЩО ДАЛІ. За словами Мережка, зі свого боку Україна зробила практично все, що могла. Все впирається в "політичну волю" Росії.

"Переговорів із підконтрольними Кремлю терористами не буде. Переговори мають вестися між Україною та РФ за посередництва ОБСЄ. Це і є прямі переговори", – вважає Мережко.

На його думку, західні країни мають створювати стимули для Путіна, тим самим змусивши його вести сумлінні переговори. Під стимулами Мережко розуміє насамперед санкції.

"Вони могли б говорити: якщо Кремль відмовляється вважати себе стороною мінських домовленостей, то будуть застосовані такі санкції. Ось це і є чіткий сигнал. Цього поки що немає. Все на рівні спроб переконати. Потрібні більш дієві аргументи", – упевнений він.

Саме тому Мережко підтримує залучення США до переговорів. "Треба пам'ятати, кого Путін боїться і на чию думку зважає. На думку США він зважає. Але все залежить від зацікавленості самих США", – каже нардеп.

Дубовик не бачить у таких переговорах інтерес США. "Вашингтон розуміє, що це досить глухий кут, у якому майже неможливий прогрес. Тож навіщо їм туди підключатися?" – каже експерт.

Мало того, саме після завершення берлінських переговорів Байден закликав американців негайно покинути Україну. Зробити це слід, використовуючи приватні види транспорту, повідомили у Держдепі США.

Дубовик не бачить передумов для прориву в переговорах, бо Кремлю не цікаве інше трактування мінських угод.

Єдине, що може зрушити питання з мертвої точки, якщо Росія визнає себе стороною конфлікту. "Як це зробити? Тут питання насамперед до Заходу. Він вводить санкції проти РФ. Мені незрозуміло, чому санкції не посилюються за невиконання Росією мінських угод", – дивується він.

Гармаш пояснює: без визнання Росії стороною конфлікту будь-які переговори і далі не матимуть результату. І не важливо, де вони відбуваються: у Берліні, Парижі, Стамбулі чи Мінську.

Але час порожніх переговорів Україна може (і повинна) витрачати на зміцнення Збройних сил, вважає він: "Що сильніші наші ЗСУ, то менше на нас тисне військовий фактор Росії. То менше їй хотітиметься загрожувати Україні вторгненням. Якщо не буде "дамоклового меча", нам буде простіше обстоювати свою позицію і домагатися визнання від Росії її суб'єктності як сторони конфлікту".

Час та місце наступної зустрічі у нормандському форматі поки що не узгоджені.

Читайте також: Розбір | Росія перекрила для України частину Чорного й Азовського морів. Ціна провокації – до $1 млрд

Володимир Зеленськийволодимир путінолаф шольцткгнормандський форматмінський форматеманнюель макрон