Чи вистоїть Україна у 2024 році? Велика розмова із Зеркаль, Портниковим та Клімкіним

2023 рік українці починали з завищеними очікуваннями. Керівник ГУР Кирило Буданов радив готуватися до літньої відпустки в Криму. Ближче до літа всі чекали на успішний контрнаступ. Проте закінчує цей рік українське суспільство в певній фрустрації. На фронті всі ознаки позиційної війни на виснаження, відповідей щодо демобілізації держава досі не надала, а західна допомога впала до найнижчого рівня за останні два роки.

Які висновки потрібно зробити з 2023 року і головне – як стати кращими у 2024 році? Чи готова Україна до економічного стрибка і як це поєднати з демографічними втратами, які, на жаль, будуть тільки зростати? Як Україні пережити рік виборів в США та Європі й не втратити увагу Заходу? І як владі та суспільству зберегти єдність?

Найбільш актуальні проблеми – в новому форматі Ліга Talk на YouTube-каналі LIGA.net. Спеціальні гості:

• Лана Зеркаль, дипломатка, надзвичайний та повноважний посол;
• Віталій Портников, журналіст та публіцист;
• Павло Клімкін, міністр закордонних справ у 2014-2019 роках.

Далі переказуємо найцікавіші тези з прем'єрного випуску Ліга Talk. І наполегливо радимо послухати/подивитись повну відеоверсію за посиланням.

Зеркаль вважає, що Україна зовсім не готова жити без західної допомоги. "Ми нічого не зробили, щоб підготуватися до самостійного плавання. Ми досі живемо в реалії Лондонської конференції [з відновлення України] і завищених очікувань. А мова має йти про кроки, які нам дозволять вже зараз почати забезпечувати себе хоча б частково, але збільшуючи цю частку, зважаючи, що в нас не буде такої кількості грошей, яка в нас була. І підтримка щодо бюджету буде тільки зменшуватися".

$10 млрд можна знайти, зокрема, в енергетиці. "В енергетиці ми зараз не отримуємо понад 10 млрд через цінові обмеження і субсидіювання всіх, незалежно від того, спроможні чи не спроможні люди/компанії сплачувати свої рахунки. Ми субсидіюємо усю економіку, і ми втрачаємо $10 млрд на рік. По-друге, ці обмеження не створюють для інвесторів додаткових сенсів входити. Все регулюється, і ви не можете заробляти на ринку, де 80% належить державі".

На думку Клімкіна, Україна потребує заміни економічної моделі. "Візьміть Харків, який мав як частину свого економічного скелета машинобудування, IT-кластер та найкращий кластер в України вищої освіти. Де машинобудування та IT-кластер? Всі знають. Що стосується вищої освіти, то які іноземні студенти поїдуть в Харків, який за 36 км від російського кордону? Це означає, що друге за розміром місто має повністю віднайти новий економічний сенс".

"Маємо фундаментально змінити всю економічну модель для країни. Будуть жертви, які будуть нерівномірно розподілятись серед бізнесу і людей".

Якою буде післявоєнна економіка – залежить від багатьох складових, каже Портников. "Це територія, якою ми реально розпоряджаємося. Територія, яка буде у безпеці. Кількість та якість населення, яка тут залишиться і яка повернеться. Гарантії безпеки: скільки часу Україна буде поза будь-якими союзами. Оскільки ми не знаємо цих складових – ми маємо справу з економікою виживання".

Всі воювати не підуть. Інакше навіть економіка виживання не спрацює. "Коли я весь час чую, що всі підуть воювати, то це красиво звучить, однак виникає питання. Якщо всі пішли воювати – хто буде платити зарплату тим, хто воює, і забезпечувати тих, хто не воює, елементарними потребами. Що таке економіка виживання? Вам просто треба дожити до кінця війни та не померти. Одним – не померти на фронті. Іншим – в тилу".

Зеркаль не згодна. Каже, що будувати нову економіку треба вже зараз. "Я б не відкладала на потім, бо потім може нічого не залишитись…Війна зруйнувала імперії олігархів, і в нас є шанс вже зараз будувати по-іншому".

Найбільше інвесторів лякає не війна. "А політичні ризики. Інвестори не впевнені, що ми зможемо забезпечити захист їхніх інвестицій. Не тому, що небезпечно з огляду на обстріли. А небезпечно з огляду на можливу націоналізацію, зміну регулювання за ніч. Якщо ми будемо чекати завершення війни, то не буде кому чекати".  

Вже зараз треба створювати умови для життя, щоб поверталися люди. "Нам вже зараз не вистачає генерації, щоб забезпечувати себе в пікові години… Нам потрібно розвивати малу генерацію, яка ніколи не буде об'єктом обстрілів ракетами або дронами. Нам потрібно змінювати системи опалення, забору та очищення води. В нас така купа проблем, без вирішення яких люди не будуть повертатися. Потрібно створювати умови для життя, попри війну".

Портников: Україна більше не може сидіти на шпагаті. "Упродовж 90-х та на початку 2000-х років була різновекторна зовнішня політика. І це не тільки влада. Суспільство теж хотіло, щоб ми йшли до Європи, але купували дешевий російський газ".

"Зараз вибір дуже простий. Ми можемо бути або бідною околицею ЄС або бідною околицею Китаю… Бідна околиця ЄС може стати в майбутньому багатою частиною. А бідна околиця Китаю так і залишиться бідною околицею КНР. Ось у чому різниця".

2024 рік буде часом нових війн. "І кожна така війна буде змінювати політичний ландшафт. Тому коли ви намагаєтесь зрозуміти, що буде на президентських виборах в США чи виборах в Європарламент, треба враховувати цей фактор. Тривають війни в Україні та на Близькому Сході. Венесуела може спробувати частково анексувати територію Гаяни – буде війна в Латинській Америці. А потім Далекий Схід. У Тайвань не вірю найближчим часом, а от у конфлікт на Корейському півострові – так. Бо треба буде якось оплатити ці снаряди, які КНДР надала РФ".

Зеркаль: ЄС хоче зменшити залежність від світу. Україна має цим скористатись. "Європа почала говорити про стратегію відкритої автономії. Вони хочуть зменшити залежність від країн, поведінку яких вони не можуть передбачити. І якщо ще рік тому про цю стратегію вони тільки починали говорити, то цієї осені ця стратегія була представлена іспанським головуванням. І вона містить багато проблем, які Європа має вирішити. Ми маємо знайти місце України у вирішенні цих проблем як можливостей. Саме це дасть нам дороговказ, які стратегії нам треба розвивати".  

Клімкін: Передбачити результати саміту НАТО у Вашингтоні – дуже важко. "НАТО має визначитись зі стратегічною присутністю в Індо-Тихоокеанському регіоні. Альянс буде розглядати шанси України через цю призму…Саміт буде напередодні виборів у США, і потрібно буде забити декілька цвяхів китайцям. Ми не можемо передбачити результати саміту, оскільки до цього відбудеться стільки речей, які зірвуть мозок. Станом на сьогодні багато наших друзів не готові на цей крок (запросити Україну до НАТО. – Ред.) і думають про нього пізніше. Але це не означає, що ми маємо сісти й припинити розмови".

У Заходу досі немає моделі стримування Росії. "Захід не знає, що робити з Росією, яка виграє і яка програє. Захід розуміє, що потрібно змінити модель стримування, яка має бути проти Росії. Але ніхто не знає, як її побудувати і як буде виглядати європейська модель безпеки від РФ. Поки я не бачу спільного бачення. Поки що домінує думка "а давайте подивимось навколо, а потім вирішимо".

Зеркаль: Україна має брати приклад з Тейлор Свіфт. "Вона та її родина дуже талановиті в питаннях маркетингу. Це дійсно те, чого треба вчитись. Як продавати зміни, які ми маємо впроваджувати всередині країни, щоб вони сприймалися, і як ми маємо представляти країну назовні з нашими можливостями. Щоб вони були привабливими, а не викликали у польських фермерів бажання протестувати та блокувати кордони. Комунікація – дуже важлива сьогодні. Бо ніхто нічого не хоче читати, а хоче сприймати картинки та меседжі з емоцією".  

Портников: Для непопулярних рішень потрібен уряд національної злагоди.  "Іншої моделі легітимації під час війни не існує. Будь-яка інша модель рано чи пізно призводить до втрати довіри… Але це треба було робити на початку війни, коли була велика довіра і найкращий час об'єднатися. На жаль, цей шанс упущено. Президент зібрав лідерів фракцій і казав, що ми всі будемо разом, але після того, як російські війська відійшли від Києва, зник цей посил".

"Ми вже 20 місяців як мали жити в такому режимі, й тоді ніяка політика не повернулася б. Тоді ніхто б нікого не підозрював".