Під загрозою оточення 2 жовтня українські захисники вийшли з Вугледара (Донецька область). Рішення було ухвалено для збереження особового складу і бойової техніки.

Втрата цього міста для Сил оборони – подія тактичного масштабу, підкреслює LIGA.net військовий експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк. Українці продовжують утримувати Вугледарський плацдарм.

Силам оборони найближчим часом доведеться залишити Торецьк та Селідове, прогнозує LIGA.net колишній речник Генштабу Владислав Селезньов.

Який урок з оборони Вугледара має засвоїти Україна та що далі – коротко.

ЩО СТАЛОСЯ. В ОСУВ "Хортиця" офіційно підтвердили, що Сили оборони залишили Вугледар. "В результаті дій противника виникла загроза оточення міста, – йдеться у повідомленні. – Вищим командуванням надано дозвіл на здійснення маневру з виведення підрозділів з Вугледара, зайняття положення для ведення подальших дій".

Кадри знищення Вугледара росіянами:

Фактично два роки росіяни безперестанно атакували місто, нагадує LIGA.net колишній речник Генерального штабу Владислав Селезньов:

"Ще у січні-лютому 2023 року ворог там втратив щонайменше два комплекти 155-ї бригади морської піхоти. Росіяни під Вугледаром зазнавали чималих втрат безрезультатно".

Основна операція окупаційних військ у напрямку Вугледара почалась наприкінці 2023 – початку 2024 року. Вони намагались взяти місто у повне оточення, додає LIGA.net військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

"Основна проблема Сил оборони України: росіяни могли КАБами вскривати наші лінії оборони й наші рубежі, незалежно від ступеня їх підготовленості", – каже він.

Успіх ворожої армії стався лише тому, що їм вдалося прочавити українські фланги, уточнює Селезньов: "Контроль над Вугледаром ми втратили, поки що безповоротно".

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Від Вугледара до сусідніх напрямків досить далеко: до Курахового – близько 20 км, до Покровська – 56 км, до Великої Новосілки – 30 км, зазначає військовий аналітик, полковник запасу ЗСУ Віктор Кевлюк.

"Це подія тактичного масштабу, – вважає він. – Вугледар не був логістичним хабом. Його втрата має швидше негативне психологічне значення, ніж ускладнює ситуацію".

Сили оборони продовжують утримувати Вугледарський плацдарм, додає він.

Але є ключовий урок, який має засвоїти не лише командування, а всі – від солдата до командувача ОСУВ "Таврія", наголошує Кевлюк. Противник застосовує одну і ту саму тактику – тиск на флангах, загроза оточення, примушування гарнізону до відступу.

Росіяни за всю війну не навчилися бою у місті, хоча вже усвідомили, що атака в лоб – дуже затратна і компенсувати такі втрати все важче і важче, каже Кевлюк. Лише за останні 2-3 доби боїв у Вугледарі ворог втратив до 500 бійців вбитими.

"Противник у визначені моменти бою створює перевагу в силах і засобах на обраних напрямках, широко застосовує авіацію, яка атакує наші позиції КАБами. Ворожа артилерія створює вогневу перевагу до 3:1 на свою користь, – зазначає він. – Слід мати це на увазі під час планування бою і бути готовими до застосування цих прийомів".

ЩО ДАЛІ. Ймовірно, українські захисники тепер перейдуть до оборони на рубежі Золота Нива – Новоукраїнка – Богоявленка, припускає Кевлюк.

Виглядає саме так, погоджується Селезньов. Але чи вдасться там закріпитись – поки що питання, враховуючи, наскільки оперативно росіяни також рушають у цей район, щоб зруйнувати там українські оборонні рубежі та позиції.

У короткостроковій перспективі Силам оборони доведеться залишити Торецьк та Селідове, кажуть опитані LIGA.net експерти.

Далі російські окупаційні війська будуть зосереджуватись на ударах по Кураховому, припускає Коваленко. В перспективі – найближчим часом вони почнуть процес відновлення логістики через Волноваху, це буде залізниця зі сходу на південь.

"Ворог прориватиметься на Курахове, але не зможе виконати свого завдання без резервів", – уточнює Кевлюк.

Командування противника зосередить зусилля на максимальному просуванні на напрямку Покровськ – Павлоград та виході на стик Запорізької, Дніпропетровської та Донецької областей у районі селища Темирівка, вважає він. Тим самим окупаційні війська спробують створити реальні умови для досягнення військо-політичної мети СВО – вихід на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей.

"Майбутня битва за Покровськ – апогей наступальної операції РФ на Південно-Західному театрі військових дій, – каже Кевлюк. – Жовтень та частково листопад стають моментом максимального напруження сил сторін у всій кампанії 2024 року".