"Авторитарні замашки". Навіщо Слуга народу хоче дати Зеленському більше влади

Останніми засіданнями РНБО Володимир Зеленський показав: якщо проблема з олігархами і судами не вирішується, а політичної волі для реформ немає, то все можна оминути. Депутати від Слуги народу вирішили не відставати і запропонували розширити повноваження президента. Хоча, на думку юристів, законопроєкти "слуг" не мають нічого спільного з Конституцією. Навіщо Зеленському додаткові важелі впливу і до чого це може призвести, – в розборі LIGA.net .

ЩО ТРАПИЛОСЯ. Перший законопроєкт №5667 з'явився в Раді 16 червня, його подали 16 "слуг", зокрема представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський і заступник голови фракції Євгенія Кравчук . Ключова пропозиція: заборонити судам зупиняти дію санкцій РНБО.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Також депутати пропонують встановити, що справи щодо оскарження рішень РНБО підсудні Верховному суду та розглядаються в складі колегії щонайменше з п'яти суддів.

Другий законопроєкт №5672 зареєстрували 18 червня депутати від Слуги народу Микола Стефанчук (брат першого віцеспікера Руслана Стефанчука) та Іван Калаур.

Вони пропонують дозволити президенту ухвалювати "політико-правові рішення" для повернення в Україну утримуваних або притягнутих до кримінальної відповідальності осіб, або засуджених на території країни-агресора, а також для повернення осіб з тимчасово окупованих територій.

"Політико-правове рішення", тобто указ президента, є тимчасовим кримінально-правовим заходом, а відповідні норми підлягають скасуванню після відновлення територіальної цілісності України і "втрати актуальності проблеми обміну зазначених осіб".

Мова про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах захищали незалежність України, зокрема брали участь в АТО та ООС.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Головний автор першого законопроєкту Веніславський каже, що це – його власна ініціатива, але вона вже знайшла підтримку у керівництва правового і правоохоронного комітетів (які очолюють "слуги" Андрій Костін і Денис Монастирський).

"Якщо РНБО як найвищий координаційний конституційний орган вважає, що дії конкретного суб'єкта створюють загрозу нацбезпеці, то логічно, щоб потім якийсь Окружний суд не зупинив в рамках забезпечення позову рішення про санкції", – пояснює LIGA.net мотивацію авторів Федір Веніславський. За його словами, головна мета законопроєкту – гарантування інтересів національної безпеки.

Читайте також: Павло Вовк і таємна кімната. Як влаштована "імперія зла" ОАСК: майже детектив

"РНБО координує діяльність всіх органів в сфері нацбезпеки і оборони. Вона не підміняє собою правоохоронні органи. Вона має швидко та адекватно реагувати на загрози, що виникають", – вважає Веніславський.

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк в коментарі LIGA.net зазначив, що законопроєкт покликаний усунути один із способів маніпулювання судовими процедурами, коли ще до розгляду позову по суті намагаються отримати вигідне для себе рішення.

Юрист і фахівець в сфері конституційного права Олександр Марусяк називає ініціативу "слуг" небезпечним прецедентом. "Замість того, щоб реформувати судову систему, написати нормальний закон про санкції, вони намагаються тримати все в ручному режимі", – повідомив він LIGA.net.

На його думку, проблема "конституційного дизайну" України в тому, що повноваження президента у сфері нацбезпеки і оборони чітко не обмежені. "Їх можна розширювати до нескінченності за допомогою рішень РНБО. На будь-яку проблему можна сказати, що це питання нацбезпеки", – вважає Марусяк.

Подібний популізм експерт вбачає і в другому законопроєкті. "Для цього існують правоохоронні та судові органи. І коли президент втручається в їхню діяльність, це пахне узурпацією", – вважає Марусяк.

Доктор юридичних наук і експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк входить в робочу групу комісії з питань правової реформи при президенті. За його словами, українське законодавство не було готове до гібридної війні та обмінів утримуваними особами. "Питання потрібно вирішувати, оскільки воно актуальне. Під час бмінів мало місце позаправове вирішення питання, коли президент вимагав через керівників свого офісу впливати на суддів і прокурорів, щоб ті знаходили якісь правові рішення для звільнення від кримінальної відповідальності", – говорить він LIGA. net .

За словами Хавронюка, проблема обговорювалася в межах написання проєкту кримінального кодексу, проте вчені та фахівці не дійшли консенсусу і відклали питання. "Депутати взяли абсолютно сирий матеріал без нашого відома і зареєстрували в парламенті. Нічого спільного з Конституцією цей варіант не має. І він не вирішує наявну проблему", – упевнений експерт.

ЩО БУДЕ ДАЛІ. Законопроєкт про "політико-правові рішення" в керівництві Слуги народу назвали "особистою творчістю" авторів. Хоча й не заперечують, що тема обговорювалася давно. "У межах цих розмов обговорювалося тимчасове виведення кейса з-під дії кримінального кодексу і наділення президента, РНБО чи парламенту винятковими повноваженнями аж до квазісудових рішень", – каже LIGA.net не під запис співрозмовник в керівництві фракції.

Актуальність проблеми підтверджує Подоляк. "Кримінальний процес в Україні вибудовувався тоді, коли взагалі не було такої проблематики про звільнення наших громадян з полону на окупованих територіях. Залишати все як є – означає просто ігнорувати реальність", – сказав він LIGA.net .

Однак, на думку Хавронюка, проблему потрібно вирішувати конституційно. "Наприклад, можна внести зміни в регламент Ради, щоб президент вносив проєкт закону про індивідуальну амністію і парламент в режимі одного читання за три дні ухвалював закон... Потрібно збирати вчених і фахівців, це – серйозне питання. Але ось так з кондачка, як робить Слуга народу, не можна", – вважає експерт.

Читайте також: Денис Бігус: Корупція за Зеленського – це у долбонавтів карго-культ корупції Порошенка

Щодо законопроєкту про РНБО, то Веніславський впевнений, що він знайде підтримку в сесійній залі незабаром. "Ми перебуваємо в стані гібридної війни з Росією, і Росія використовує різні механізми, зокрема вплив олігархів. Тому дії РНБО в умовах гібридної війни виправдані та не підміняють кримінально-процесуальне законодавство і правоохоронну систему", – додає він.

Подоляк запевняє, що законопроєкт Веніславського не скасовує необхідність проведення судової реформи та не підміняє її. "Ця законодавча ініціатива покликана прибрати конкретну проблему в конкретному контексті", – говорить радник голови ОП.

Марусяк дивиться на ініціативи "слуг" з тривогою. "Останні півтора-два роки я бачу промацування того, що суспільство дозволить, а що не дозволить. Якщо аналізувати виключно два законопроєкти, то загрози можна не помітити. Але якщо подивитися на всю політику Зеленського, то закономірності дуже добре виявляються. Президент хоче собі додаткових повноважень, втручатися в діяльність інших органів і зволікати з реформами", – вважає він.

За словами Марусяка, замість повноцінної реформи судів та правоохоронних органів Банкова займається "затиканням дір" і напівзаходами, які ні до чого доброго не приведуть.

Читайте також: "Вони в змозі об'єднатися". Зеленський погрожує олігархам війною. Як вони відповідатимуть