Арешт ексватажка російського концтабору, атака Лукашенка та ядерний вайфай: новини тижня
У Києві затримали ексватажка російського концтабору "Ізоляція" в Донецьку, Лукашенко знову атакує Європу мігрантами, Україна уклала зі США хартію стратегічного партнерства, KyivPost закрився, сформували ключовий орган судової реформи Зеленського, ЄС виключив Україну із зеленої зони, в Глазго підписали нову кліматичну угоду, а вчені успішно передали інформацію за допомогою нейтронного випромінювання. Огляд LIGA.net.
Ексватажка російського концтабору в Донецьку взяла контррозвідка. Що йому інкримінують
Служба безпеки України затримала колишнього бойовика терористичної організації ДНР, який очолював в'язницю "Ізоляція" в окупованому Росією Донецьку. Про це повідомив речник СБУ Артем Дехтяренко.
Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе
Йдеться про одіозного коменданта в'язниці/катівні Дениса Куликовського на прізвисько "Палич".
Контррозвідники кажуть, що взяли його у Києві. За даними СБУ, він організовував та брав безпосередню участь у вбивствах та тортурах українців в "Ізоляції".
Проти Куликовського в Україні відкрито справу за чотирма статтями:
– про торгівлю людьми;
– про створення терористичної групи чи організації;
– про створення незаконного збройного формування;
– про порушення законів та звичаїв війни.
10 листопада приморський районний суд Маріуполя відправив Куликовського під арешт. Куликовський на суді заявив, що "усвідомив свої діяння, визнає провину та кається". Також він заявив, що з 2019 року мешкає у Києві.
Голова СБУ Іван Баканов сказав, що байдуже, як Куликовський опинився у Києві, важливо, що його знайшли та затримали.
Баканов заявив, що Куликовський не мав угоди із СБУ: "Він не міг укладати жодних угод зі Службою безпеки України. Особисто зі мною він, сто відсотків, жодних угод не укладав. Якби він відповідні угоди уклав, то, я думаю, його ніколи б не затримали.
Під час допиту Куликовський розповів, що "працював" у "Ізоляції" з 2014-го. Він був інспектором охорони і "стежив за безпекою" до грудня 2014 року. Після окупанти підвищили його до "начальника Ізоляції": "Моя роль була витягнути правдиві свідчення. Під час кожного допиту були присутні працівники ФСБ, МДБ, лікар був, щоб якщо людині стало погано, він її відкачав".
Бойовик заявив, що до ув'язнених, які відмовлялися співпрацювати, застосовували тортури: їх катували електрикою, могли добу не годувати, не давати води, не дозволяти спати та не пускали до туалету, щоб вибити свідчення. За словами терориста, процес затримання людей курирував Володимир Євдокимов на прізвисько "Ленін".
Також бойовик розповів, що теракт проти контррозвідника СБУ Олександра Хараберюша, якого вбили у Маріуполі у 2017 році, готувався в "Ізоляції". Допитаний бойовик був начальником "Ізоляції" до липня 2015 року, але продовжував працювати у "в'язниці" до січня 2018 року, де займався вибиванням свідчень.
Колишній в'язень "Ізоляції", письменник Станіслав Асєєв зазначив, що бойовик назвав ім'я ще одного терориста – Станіслава Симонова на прізвисько Док.
"Доктор – це садист-психопат, який стежив за тим, щоб ув'язнені не померли під час катувань електричним струмом у підвалі (давав нашатир, колов щось) – і водночас брав участь у тортурах", – написав Асєєв.
Лукашенко знову атакує Європу мігрантами
8 листопада велика група мігрантів зібралася в Білорусі біля кордону з Польщею та спробувала масово його перейти.
Прессекретар міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин сказав, що група мігрантів перебуває "під контролем озброєних білорусів", які визначають, у якому напрямку вона йтиме.
Польща стягнула на чергування до кордону понад 12 000 військових. Також було мобілізовано сили територіальної оборони, а в МЗС країни не виключають ескалації з жертвами.
Польські військові відбили одну із спроб прориву кордону, але білоруські силовики привели до кордону нових мігрантів, ті повалили частину колючого дроту та почали скандувати: "Німеччина". Солдати Польщі не пропускали мігрантів живим щитом. Нелегали розбили наметовий табір на кордоні та палять багаття.
У зв'язку з цим президент Володимир Зеленський зателефонував президенту Польщі Анджею Дуді – він висловив підтримку та розповів про ситуацію з безпекою на українсько-білоруському кордоні та ті заходи, які здійснюються та вживатимуться для його належного захисту.
10 листопада дві групи мігрантів зуміли прорватися до Польщі з Білорусі . Усіх нелегалів видворили.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький попередив: мігранти можуть піти через Україну. Нардеп Слуги народу Мар'яна Безугла каже, що з 20 листопада Лукашенко може спробувати перекинути в Україну 1000 мігрантів. Україна зміцнює кордон військовими, технікою та безпілотниками.
За словами глави МВС Дениса Монастирського, зараз для кордонів України немає прямої загрози від мігрантів, які перебувають на кордоні Білорусі та Польщі. Однак Україна готується до будь-яких сценаріїв.
Україна уклала з США хартію стратегічного партнерства
10 листопада глава МЗС України Дмитро Кулеба та держсекретар США Ентоні Блінкен підписали у Вашингтоні хартію стратегічного партнерства між Україною та США. Цей документ визначатиме українсько-американські відносини на десятиліття наперед.
Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе
За словами міністра, у США відбулося засідання комісії зі стратегічного партнерства. Були також зустрічі у Держдепартаменті, Пентагоні, Раді нацбезпеки. Крім того, зустрічі, присвячені проблематиці безпеки, були у глави Офісу президента Андрія Єрмака.
"Ситуація, яка розгортається вздовж українського кордону, а також у Білорусі та на тимчасово окупованих територіях України, не залишає нам іншого вибору, ніж активно працювати з нашими партнерами над посиленням обороноздатності України", – сказав Кулеба.
Підписана хартія – це документ, який визначатиме українсько-американські відносини щонайменше на 10 років. Сторони домовилися, що кожні 10 років можуть переглядати хартію.
"У цьому документі залізно зафіксовано питання російської агресії, статус РФ як країни-агресора. Будь-які занепокоєння, що американська позиція може десь якось похитнутися залежно від зміни адміністрацій, тепер зняте", – сказав міністр.
Також у документі, за його словами, чітко написано про євроатлантичну інтеграцію України відповідно до Бухарестського саміту 2008 року та Брюссельського саміту 2021 року.
Великий блок хартії присвячений розвитку торгівлі між США та Україною і реформам насамперед у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
"Ми отримали цілісний документ, який стає вказівником. Між Україною та Євросоюзом є угода про асоціацію, а між Україною та США – нова хартія, яка відповідає реальності та потребам України. Ми максимально її використовуватимемо на користь наших громадян", – зазначив Кулеба.
Повний текст хартії – на сайті МЗС.
Kyiv Post припиняє роботу. Колектив каже – так позбавляються незручних журналістів
Власник англомовної газети Kyiv Post Аднан Ківан оголосив про припинення роботи видання з 8 листопада та запуск незабаром україномовної версії газети. Водночас колектив видання вважає, що власник таким чином "позбавляється незручних, чесних та принципових журналістів".
Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе
Ківан подякував команді газети та головному редактору Брайану Боннеру "за його службу Україні та незалежній журналістиці протягом останніх 25 років". Бонер заявив, що піде у відставку після закриття газети та збереження її архівів. Він подякував Ківану "за цю сильну підтримку з того часу, як він купив газету".
У коментарі одеському 7 каналу, який також належить Ківану, бізнесмен уточнив, що видання змінить формат і планує стати мультимедійним, а процес перезавантаження триватиме близько місяця. За його словами, редакцію Kyiv Post посилять найкращими журналістами України, США, Канади та Європи. Ківан сказав, що тепер газета виходитиме не лише англійською, а й українською, російською та арабською мовами.
Тим часом, на сторінці однієї з журналісток Kyiv Post Ганни Миронюк з'явилася позиція колективу видання. В опублікованому тексті йдеться про те, що співробітників газети звільнили.
Журналісти вважають розширення формату видання втручанням у редакційну політику. "Спроба колективу зберегти незалежність Kyiv Post викликала опір власника. Ми вважаємо припинення роботи видання та звільнення колективу розплатою Аднана Ківана... Ми вважаємо, що таким чином власник позбавляється незручних, чесних та принципових журналістів", – йдеться у тексті заяви.
Команда видання запропонувала власнику продати газету або передати торговельну марку редакції Kyiv Post, але він, за словами журналістів, не погодився.
Головред Української правди Севгіль Мусаєва заявила, що закриття Kyiv Post пов'язане з тиском ОП на Ківана, в ОП цю інформацію заперечують. Ківан також заявив, що Офіс президента не тиснув ні на нього самого, ні на видання.
У посольстві США назвали 8 листопада сумним днем для українських засобів масової інформації через припинення роботи газети Kyiv Post.
Сформовано ключовий орган судової реформи Зеленського: у ньому західні та українські юристи
9 листопада було сформовано склад Етичної ради, ключового органу судової реформи, яка перевірятиме доброчесність членів та кандидатів до Вищої ради правосуддя. До нього увійшли українські судді та юристи із західних країн.
Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе
Членами Етичної ради стали:
– Лев Кишакевич, суддя Верховного суду у Касаційному кримінальному суді;
– Юрій Трясун, суддя Київського апеляційного суду;
– Володимир Сіверін, суддя у відставці Східного апеляційного суду;
– Роберт Корді, суддя у відставці Верховного суду штату Массачусетс;
– сер Ентоні Хупер, суддя у відставці Апеляційного суду Англії та Уельсу;
- Лавлі Перлінг, ексгенпрокурор Естонії.
У громадській організації Центр протидії корупції стверджували, що Кишакевич і Трясун "мають сумнівну репутацію і, очевидно, не відповідають критеріям доброчесності". Водночас у ЦПК наголошували: вирішальні голоси в Етичній раді будуть у міжнародних експертів – і це дозволить органу виконати своє завдання.
В ОП нагадали, що протягом шести місяців Етична рада має одноразово перевірити на доброчесність та відповідність професійній етиці членів Вищої ради правосуддя (крім голови Верховного суду), які були призначені до набрання чинності закону про перезапуск ВРП.
Президент Володимир Зеленський привітав обрання Етичної ради та сподівається на її якнайшвидшу роботу.
"Формування добропорядних Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України допоможе відновити довіру українців до судової влади та забезпечити подальше очищення системи", – заявив президент.
ЄС виключив Україну із зеленої зони
9 листопада Європейський Союз офіційно виключив Україну зі списку зелених країн для подорожей за умов пандемії коронавірусу.
Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе
Разом із Україною із зеленого списку виключили Сінгапур, зараз у ньому залишаються 18 країн. ЄС рекомендує державам-членам Союзу скасовувати обмеження на несуттєві (туристичні) поїздки із країн зеленого списку. Список переглядається що два тижні та змінюється залежно від ситуації з коронавірусом.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше заявляв, що вилучення України із зеленого списку не означатиме тотального закриття кордонів країн ЄС для українців.
За його словами, рішення Ради ЄС є рекомендацією, а фінальне слово буде за кожною окремою країною. Кулеба запевняв: МЗС активно працює із партнерами, щоб зберегти максимальну свободу подорожей для українців.
Переглянути актуальні умови в'їзду в кожну країну ЄС чи будь–яку іншу країну світу можна на порталі МЗС TripAdvisor.
"Ми все ще стукаємося у двері катастрофи". У Глазго ухвалили нову кліматичну угоду
На саміті COP26 у Глазго уклали угоду щодо запобігання змінам клімату – країни погодилися "поступово скорочувати" використання вугілля, хоча спочатку планували відмовитися від нього.
Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе
Кліматичний пакт у Глазго – це перша в історії угода, яка містить чіткий план скорочення використання вугілля. Також документ передбачає скорочення викидів та виділення коштів країнам, що розвиваються, які допоможуть їм адаптуватися до кліматичних змін.
Але обіцянок замало, щоб обмежити підвищення температури до 1,5 градусів. Від зобов'язання щодо поетапної відмови від вугілля відмовилися через протест Індії. Міністр клімату Індії Бхупендер Ядав запитав, як країни, що розвиваються, можуть обіцяти поетапно відмовитися від вугілля та викопного палива, коли їм "все ще належить займатися своїми програмами розвитку та викоріненням бідності".
У підсумку країни пообіцяли "поступово скорочувати" використання вугілля. Президент COP26 Алок Шарма сказав, що "глибоко шкодує" про це.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив, що планета "висить на волосині": "Ми все ще стукаємося у двері кліматичної катастрофи... Настав час переходити в аварійний режим".
Країни зустрінуться наступного року, щоб скоординувати подальші дії зі скорочення викидів з метою досягнення мети 1,5 градуса. Поточні обіцянки, якщо їх буде виконано, обмежать глобальне потепління приблизно до 2,4 градусів.
Політичний директор благодійної організації ActionAid Ларс Кох сказав, що згадка лише вугілля викликає розчарування: "Це дає можливість багатим країнам, які видобувають і забруднюють довкілля понад століття, безперешкодно продовжувати видобуток нафти та газу".
Ядерний "вайфай". Іонізуючу радіацію використовували для бездротового передання даних
Британські та словенські інженери перевірили "альтернативу" радіозв'язку та успішно передали інформацію за допомогою нейтронного випромінювання.
Група з університету Ланкастера у співпраці з колегами з Інституту Йожефа Стефана працювала з модулюванням викидів "швидких" нейтронів високорадіотоксичним каліфорнієм-252.
Цей ізотоп одержують у ядерних реакторах. Один його грам за секунду випускає близько 1015 нейтронів. Виробництво такої кількості коштуватиме $4 млн, але в такому обсязі він не видобувається.
Закодувавши в модуляцію нейтронного поля кілька зразків інформації (слово, алфавіт, вибрані наосліп випадкові числа), вони отримали вихідні дані на детекторі, декодували їх на комп'ютері і точно відновили закладену інформацію.
Число з генератора випадкових чисел було закодовано без попереднього повідомлення тих, хто його завантажує, а потім передано та декодовано зі стовідсотковою точністю.
Професор Малкольм Джойс з університету Ланкастера вважає, що це наочна демонстрація використання потенціалу випромінювання швидких нейтронів як середовища для бездротового зв'язку там, де звичайний радіозв'язок або неможливий, або обмежений (такі електромагнітні хвилі значно послаблюються під час передання через деякі матеріали).
За його словами, цю технологію зв'язку було б зручно використовувати там, де потрібно мінімізувати кількість проникнень через оболонки/стіни для прокладання кабелів. Наприклад, у захисній оболонці реактора, металевих склепіннях та перебираннях у морських спорудах.
"Використання нейтронів для передання інформації через такі структури може звести нанівець необхідність таких проникнень і, можливо, також актуальне для сценаріїв, де обмежене передання бажане у складних обставинах, наприклад, для аварійно-рятувальних операцій", – пишуть інженери.
Також технологію можна було б використовувати для модулювання реактивності в ядерному реакторі.
Щодо безпеки вони пишуть, що переданян даних, про яке повідомляється, досягнуто "в рамках нормативних обмежень та зі збереженням рівнів доз на розумно низькому рівні". Інженери очікують, що системи зв'язку на швидких нейтронах працюватимуть за щільності енергії на кілька порядків меншої за випробувану.
