Найбільш підготовлені, боєздатні та перевірені бійці Інтернаціонального легіону вже виконують завдання в зоні бойових дій. Україна отримала десятки тисяч заявок на приєднання до легіону, каже LIGA.net Антон Миронович, речник Нацакадемії сухопутних військ.

Президент Володимир Зеленський оголосив про створення легіону на четвертий день повномасштабного вторгнення РФ, 27 лютого. "І відразу пішли заявки у шаленій кількості від кандидатів, які відчули в собі бажання стати пліч-о-пліч з українцями", - кажуть LIGA.net у МЗС.

LIGA.net поспілкувалась з Дам'єном Магру – першим іноземцем, який підписав контракт з легіоном. Він розповів про свою мотивацію та складнощі, з якими стикаються іноземні бійці.

Як потрапити до легіону, які країни зараз представлені в ньому найбільше і до чого треба готуватися іноземцям, – в матеріалі LIGA.net.

ЯК ПРИЄДНАТИСЯ ДО ЛЕГІОНУ І ЗВІДКИ ЇДУТЬ

До України легіонери дістаються самостійно, допомогу в дорозі їм надають представники посольства. З собою рекомендується брати одяг, бронежилет, шолом, військове спорядження. Зброю везти заборонено.

"Є перелік спорядження, яке ми рекомендуємо взяти з собою бійцям. Його ми надаємо після того, як попередня заявка була погоджена посольством України, – пояснює LIGA.net Дам'єн Магру, спікер легіону. – Але ми повністю екіпіруємо усіх новобранців. Вони не зобов'язані брати своє. Ми не відправимо їх на фронт, поки в них не буде всього необхідного".

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Дам'єну Магру 33 роки, він норвежець. Останні два роки живе у Києві і працює в українській юридичній фірмі Asters.

"Щойно я почув звернення президента Зеленського, я одразу зрозумів, що мені це цікаво, – розповідає він. – І не тому що я можу щось змінити на фронті, в мене немає військового або бойового досвіду. Але я зрозумів, що можу бути корисним в інших функціях. Я розмовляю на семи мовах".

Магру – перший іноземець, який приєднався до легіону та підписав контракт зі Збройними силами. Наразі керівництво легіону вирішило, що Магру буде єдиним спікером від імені легіонерів.

За словами спікера, усіх легіонерів, з якими він спілкувався за ці три тижні, об'єднує єдина мотивація: "Ними керує розуміння, що через їхній військовий досвід вони можуть переломити ситуацію".

"В перші дні війни було відчуття, що ми просто спостерігаємо за жахливими військовими злочинами російських військ, – каже Магру. – І коли президент Зеленський звернувся до іноземців, ми зрозуміли, що це наша можливість допомогти і зробити внесок в перемогу України".

До легіону їдуть бійці з усіх континентів. Найбільше представлені громадяни США, Великої Британії, Польщі, країн Балтії, Канади, Норвегії, Фінляндії та Данії. Ці країни складають 70-80% добровольців, каже Магру.

Є також представники Південної Америки та Австралії, додає LIGA.net Антон Миронович, який відповідає за комунікації легіону з боку ЗСУ.

В легіон не беруть громадян Російської Федерації та Білорусі. Хоча звернень від росіян дуже багато, стверджує він.

"Причому це люди з реальним бойовим досвідом та колишні військові, – каже Миронович. – Це добрий сигнал. Сподіваюсь, вони не з тих, хто хоче вести підривну діяльність зсередини, а прагнуть захищати Україну, бо розуміють, які злочини вчиняє їхня держава. Але наразі ми змушені їм відмовляти. Ризикувати іншими добровольцями ми не збираємось".

Чисельність легіону, місця дислокації, деталі підготовки та виконання завдань керівництво не розкриває, посилаючись на питання безпеки.

"До нас звернулись десятки тисяч, – розповідає Миронович. – Кількість охочих в рази перевищує потребу, яка є на сьогодні. Зараз ми маємо ту цифру, яку планували".

Станом на 6 березня за Україну зголосились воювати до 20 000 іноземців з 52 країн, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Зараз кількість країн, з яких прибувають легіонери, лишилась приблизно такою самою, говорить LIGA.net співрозмовник у МЗС. "Заявок від іноземців, які хочуть вступити в легіон, надійшло вже близько 40 000. Це кількість людей, які звернулись із таким бажанням за весь час, – уточнює він. – Це не означає, що всі вони потрапили до лав легіону".

Кількість заявок продовжує зростати, пояснюють в міністерстві. 

Саме МЗС прийняло на себе перше й основне навантаження, пов'язане з добором легіонерів за кордоном.

Усі кандидати на добір проходять процедуру з семи кроків. Вона детально розписана на сайті fightforua.org. Цей сайт у лічені дні був створений айтівцями-волонтарами на прохання МЗС після того, як стало зрозуміло, що лінія посольств перевантажена дзвінками кандидатів. Це значно полегшило роботу, кажуть в МЗС.

Для початку доброволець має звернутися до посольства України у своїй державі. Це можна зробити трьома способами: прийти фізично, зателефонувати (+380443395987; +380800507028) або подати онлайн-заявку на електронну адресу [email protected].

До заявки потрібно додати внутрішній та закордонний паспорти, а також документ, що підтверджує службу в армії чи правоохоронних органах та участь у бойових діях. З ними треба прийти до посольства.

Наступний етап – співбесіда з військовим аташе, який і проводить попередню перевірку. Якщо кандидат підпадає під необхідні критерії, він отримує від посольства подальшу інструкцію щодо подорожі в Україну та необхідні документи. Віза добровольцю не потрібна.

"На нас лягла перша хвиля обробок заявок, орієнтування: що, куди, як потрапити, – пояснює співрозмовник в МЗС. – А вже тут, в Україні, цим займаються військові, командування Сухопутних військ ЗСУ". 

ХТО ОТРИМУЄ ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО

Головна вимога для добору до легіону – досвід участі у бойових діях, каже Миронович. "І мова не про службу в армії, а саме про участь у бойових діях. Ми питаємо їх, чи готові вони вступити в бій, коли прибудуть в Україну буквально через декілька днів після короткої підготовки. Якщо вони готові і відповідають усім критеріям безпеки, то після ретельної перевірки ми даємо зелене світло таким кандидатам", – пояснює він.

Бійці Інтернаціонального легіону (фото – Сергій Тахмазов)
Бійці Інтернаціонального легіону (фото – Сергій Тахмазов)

Наразі інтернаціональний легіон не шукає якихось конкретних спеціалістів, він має мотострілецький характер.

Це має бути добре підготовлений доброволець, здатний вести дії в складі піхотного підрозділу. Якщо він фахово володіє зразками снайперського, протитанкового озброєння або ПЗРК, то це тільки вітається.

"Вони можуть не тільки використовувати цю зброю, а й навчити інших. Але такого, що ми шукаємо пілотів або командирів кораблів, немає, – додає Миронович. – Добровольці приходять на посади максимум сержантського складу, а командують підрозділами українські офіцери".

За словами Магру, до легіону приїжджають бійці, які спеціалізуються, зокрема, на протитанкових системах. І для них "в межах можливого" проводяться інструктажі. "Наведу теоретичний приклад: є представники французького легіону, які вміють добре користуватись протитанковими системами з Франції. Але вони не завжди стикалися з NLAW або Javelin. Для цього і потрібна додаткова підготовка", – пояснює спікер.

Термін між прибуттям іноземця до лав легіону та відправкою його на бойове завдання залежить від індивідуальної підготовки бійця. Це може бути від декількох днів до двох-трьох тижнів.

Де саме відбувається підготовка – військова таємниця. 13 березня The New York Times писало, що Міжнародний центр миротворчості та безпеки (Яворівський полігон) на Львівщині, по якому російські війська завдали ракетного удару, був начебто такою базою для навчання бійців.

"За нашою підтвердженою інформацією, жоден іноземний громадянин під час цього ракетного удару не постраждав, – переконує LIGA.net Миронович. – Ми взагалі не говоримо про місце їх дислокації".

Але, як повідомив Магру в інтерв'ю канадському CTV News, в легіоні були люди, які виявили бажання залишити Україну після атаки на Яворів.

ПРОБЛЕМИ, ПЕРЕВАГИ ТА ЧОГО ЧЕКАТИ

Росіянам не до вподоби ідея іноземного легіону, тому вони відстежують новобранців ще на їхньому шляху до України, пише американське військове видання Task & Purpose з посиланням на офіцера українських спецслужб.

ЗСУ особисто не фіксували таких випадків, але мають "окремі сигнали", каже Миронович. "Ми розуміємо потенційну небезпеку і обов'язково комунікуємо з рекрутами, щоб вони були пильними та обачними, тому що вони можуть опинитися під прицілом", – поясняє він.

Крім того, законодавство певних країн передбачає заборону на участь їхніх громадян в бойових діях за межами цих країн. Деякі держави прямо рекомендують громадянам не їхати в Україну, кажуть в МЗС.

"Ми нагадуємо та роз'яснюємо цей момент, бо, можливо, хтось не обізнаний у законодавстві своєї країни, – каже Миронович. – Але ми усвідомлюємо, що відповідальність буде нести саме громадянин такої країни. Ми їм нагадуємо, а вони самі мають вирішувати". На практиці країни досить лояльні до тих, хто офіційно вступає до лав ЗСУ, додає він.

Проте не всі іноземні добровольці підписують контракт. Одна із причин – його тривалість. Наразі він підписується на термін дії указу президента про воєнний стан. Але коли закінчиться війна – ніхто не скаже.

Насправді, проблем із цим немає, запевняє Миронович. Якщо іноземець після укладання контракту раптом передумає і захоче повернутися додому, то ніхто його змушувати воювати не буде. Кожен випадок розбирається індивідуально, і контракт розривається.

"Україну мають захищати добре вмотивовані воїни. Ми нікого в рабство не заганяємо", – каже Миронович.

Контракт для іноземців фактично передбачає ті самі умови проходження служби, що і для ЗСУ, включно з  грошовим/речовим забезпеченням та усіма доплатами, введеними з початком воєнного стану.

Частині новобранців не подобаються бюрократичні, як їм здається, моменти. І були випадки, коли люди йшли з легіону, бо не хотіли чекати.

"Вони вважають, що мають достатньо досвіду і повинні якомога швидше потрапити на фронт, – пояснює Магру. – Але вони приєдналися до армії, це велика система зі своїми процедурами. І їм здається, що їх занадто довго затримують в пункті дислокації і не відправляють у гарячі точки".

Деякі іноземці з хорошим бойовим досвідом не готові їхати в зону бойових дій і бачать себе скоріше в ролі інструкторів. Тому віддають перевагу добровольчим батальйонам, які не мають жодного стосунку до Інтернаціонального легіону, говорить Миронович.

Наприклад, існує Грузинський національний легіон, який у 2014 році організував грузинський військовий Мамука Мамулашвілі. За інформацією пресслужби легіону, до його лав вступили громадяни Канади, Великої Британії, США, Латвії, Литви, Італії, Норвегії та Німеччини.

Канадські ветерани разом з британськими побратимами створили в Україні нечисленну Нормандську бригаду.

"Не в усіх добровольчих батальйонів, які беруть участь в бойових діях, є необхідне спорядження, і не всі бійці мають належний досвід, – каже Магру. – Пріоритет Інтернаціонального легіону – відправити бійців в відповідних умовах з відповідним спорядженням. Ми маємо пересвідчитись, що вони мають навички, про які заявляють".

Миронович радить добровольцям долучатися до офіційного Інтернаціонального легіону. "Контракт передбачає не лише права та обов'язки, але й всі необхідні гарантії та виплати. В нас професійна армія і командири. Ми знаємо, що робимо", – розповідає він.

Зброєю та боєприпасами легіон забезпечується на 100%, переконує Миронович. Але військове керівництво заохочує, якщо іноземці привозять із собою засоби особистого захисту та екіпірування.

"Легкої зброї вистачає всім. Складніше із захисним спорядженням (бронежилети, каски), приладами нічного бачення, раціями. Їх зараз складно знаходити", – підтверджує Магру. Він закликає читачів LIGA.net допомагати саме з цим, якщо є можливість.

"Нехай зв'яжуться з нами. Ми будемо дуже вдячні", – додає він.

Наприкінці розмови Магру дає пораду іноземцям, які тільки їдуть до України.

"Добровольці мають бути готовими до приєднання до ЗСУ і що їх діяльність буде регулюватися військовим керівництвом, – резюмує він. – Ми не волонтерський батальйон, ми частина армії. Не треба очікувати неформальних стосунків, де кожному можна робити що заманеться".

International Legion of Ukraine to fight Russia: how to join

війна з росієюдобровольціІнтернаціональний легіоніноземний легіон