Обережно, темпи сповільнюються. Чому вакцин багато, а щеплень стали робити менше
5,3 млн, або 13% українців були повністю щеплені станом на 24 вересня. Останні тижні в середньому вакцинується 130 000 українців на день. Це багато чи мало?
Якщо порівнювати з початком кампанії, коли в березні вакцинували 6000 осіб на день, то багато. Якщо з іншими країнами, та й з планами українського уряду, то не дуже. За мірками європейських країн наші темпи дуже низькі, наприклад в Німеччині та Франції вакциновані по 64% населення, в Іспанії – 77%. Україна, як і раніше, наприкінці цього списку.
В середині серпня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що до кінця року в Україні буде щеплена половина населення. Чому ця обіцянка, найімовірніше, не буде виконана?
Математично, щоб досягти цієї мети та щепити хоча б однією дозою близько 20 млн осіб, необхідно щодня вакцинувати 142 200 людей, або 950 000 на тиждень.
За минулий – другий тиждень вересня – укол отримали тільки 740 000. Але головна проблема, що темпи вакцинації в Україні, схоже, почали знижуватися. У перший тиждень вересня було на 20% більше, а найкращим поки є початок серпня – тоді за сім днів вакцинували 922 000 осіб.
Основна причина уповільнення темпів – мало охочих. "В Україні закінчуються люди, які самі хочуть вакцинуватися", – говорить співзасновник Українського центру охорони здоров'я й ексміністр МОЗ Павло Ковтонюк. Він оцінює, що тільки 15-20% українців хочуть добровільно робити цю процедуру. І ми вже на межі цього показника. Станом на 24 вересня першу дозу отримали 16% українців, а 13% – повністю вакциновані. Вересневе опитування фонду Демініціатив показало, що 56% українців не збираються робити щеплення від коронавірусу.
Глава Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики Федір Лапій прогнозує, що попит на вакцинацію зросте, коли буде чергова хвиля пандемії.
Шлях вакцини: як влаштована система логістики вакцин на місця
Крім небажання українців вакцинуватися, є ще одна проблема.
Пунктів вакцинації багато, але ефективно працюють далеко не всі. Ми вивчили статистику щодо кожного з 3000 пунктів вакцинації, які працювали останні шість місяців. Там є цікаві дані: майже 25 пунктів вакцинації працювали без вакцин понад 40% часу, а 16% пунктів вакцинації роблять менш як 30 уколів у день.
Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе
За даними Міністерства охорони здоров'я, в Україні працюють 3235 пунктів вакцинації при лікарнях і амбулаторіях, 378 центрів масової вакцинації й 1291 мобільна бригада (щодня кількість варіюється). Формально центри масової вакцинації, наприклад в Міжнародному виставковому центрі в Києві, – це кілька мобільних бригад від лікарень. Тому їхня статистика потрапляє в лікарні й амбулаторії Києва. Також і з іншими мобільними бригадами, які виїжджають не в центри масової вакцинації, а, наприклад, до маломобільних груп населення.
Пункти вакцинації при лікарнях і амбулаторіях відкривають обласні департаменти охорони здоров'я в кооперації з медичними закладами. Лікарням за вакцинацію платить Національна служба здоров'я – вони отримують одразу 8000 грн для оснащення мобільної бригади всім необхідним. А потім по 25 грн за першу дозу і 60 грн – за другу.
Для створення центру масової вакцинації необхідна ініціатива місцевої влади – обласної адміністрації (ОДА) та обласного центру громадського здоров'я. У центрах масової вакцинації працюють мобільні бригади – медпрацівники з місцевих лікарень.
Вакцини для пунктів вакцинації (тут і далі ми будемо мати на увазі як пункти вакцинації, так і центри масової вакцинації) МОЗ закуповує або отримує за програмою COVAX. Закупівлі для міністерства за держкошти проводить Crown Agents і ДП "Медзакупівлі України".
Розподіляє вакцини оперативний штаб з реагування на поширення COVID-19 при Міністерстві охорони здоров'я. До 20 липня, коли впровадили п'ятий етап вакцинації й тепер можна щепити всіх, рішення штабу скільки та куди вакцин скеровувати, ґрунтувалося на запитах регіональних обласних адміністрацій. А цифра в запиті залежала від кількості людей у пріоритетних групах (лікарів, військових в зоні ООС, людей 80+ тощо). З 21 липня, коли офіційно вакцинують усіх, – пропорційно населенню області.
Приєднуйтесь до Instagram LIGA.net – тут тільки те, про що ви не можете не знати
Замовлена кількість вакцин потрапляє на обласні (іноді субобласні) склади – там є необхідне обладнання для їхнього зберігання. Потім представники медустанов їдуть на склад і там їм видають вакцини.
Підрахунок вакцинованих ведеться паралельно двома способами: лікарі повинні вносити інформацію в єдину систему охорони здоров'я, яку адмініструє НСЗУ, і окремо лікарні подають дані в МОЗ. НСЗУ показує кількість щеплених українців на своєму порталі, а МОЗ – на сайті РНБО, там само публікуються дані щодо залишків у пунктах. Далі ми використовуватимемо інформацію з сайту РНБО.
Де в Україні погано з вакцинами
Коли вакцини потрапили у регіони? Це непросте запитання. Ось кілька реальних кейсів.
У 100 км від Чернівців є село Мариничі, там проживає близько 500 осіб. 8 липня, через чотири місяці після початку вакцинації, в Мариничах з'явилися вакцини та перші щеплені (якщо вірити даним з сайту РНБО).
Головлікар місцевої амбулаторії Сергій Гельоза каже, що вакцини були й навесні 2021 року, але тоді люди боялися: охочих вакцинуватися не було. Гельоза розповідає, що повноцінно вони відкрилися якраз у липні. І за три місяці в місцевій амбулаторії зробили 351 укол: необов'язково жителям цього населеного пункту, можуть бути й приїжджі з сусідніх сіл.
Другий приклад – лікарня в смт Магерів, Львівської області. За даними РНБО тут не було вакцин до середини травня. А в самій лікарні кажуть, що навесні у них йшла вакцинація мало не всіх охочий, тому що до них приїжджали мобільні бригади з районного центру – Жовкви, і, відповідно, в їхню статистику потрапляли використані вакцини. А в самому Магерові пункт запрацював влітку, коли місцеві лікарі пройшли навчання.
Щоб дізнатися, коли точно відкривався кожен пункт вакцинації в областях, ми розіслали в обладміністрації журналістські запити. Але не у всіх областях знають або готові розкривати інформацію. У Харківській ОДА на запит LIGA.net не відповіли. А в Полтавській ОДА надали тільки дати відкриття центрів масової вакцинації.
Протягом останнього тижня, тільки у 27 лікарнях або амбулаторіях було менш як 100 доз вакцин – стільки МОЗ вважає, може робити в середньому один пункт вакцинації. Більшість з цих пунктів розташовані в невеличких містах або селах. Найбільше "проблемних" пунктів у Львівській області (сім).
Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – тільки головне у вашій пошті
Крім того, за останні сім днів, 20 пунктів вакцинації взагалі не мали попиту і там не зробили жодного уколу, а за останній місяць понад 15 днів працювали без охочих вакцинуватися 58 пунктів вакцинації.
Чому в регіонах можуть бути проблеми з вакцинами
1. Логістика вакцин до пунктів вакцинації
Член оперативного штабу при Міністерстві охорони здоров'я Федір Лапій каже, що проблем з постачанням на національному рівні зараз немає (на 22 вересня в Україні на складах залишилися 11,2 млн вакцин). Є проблема з логістикою. Згідно з нормами, представники амбулаторій і лікарень повинні самостійно забрати вакцини на обласному складі. Іноді амбулаторії та лікарні розташовані в декількох сотнях кілометрів від складу і витрати на логістику можуть бути високі (хоч і покриваються НСЗУ).
2. Нескоординованість обласних координаторів і лікарень
Лапій також розповів, що лікарі на обласних складах, якими керують ОДА, іноді видають мало флаконів вакцин, хоча в конкретних лікарнях оцінюють свій потенціал вакцинувати в рази більше. Станом на 22 вересня є сім пунктів вакцинації, де залишилося менш як 100 вакцин.
3. Небажання лікарів вакцинувати та людей щепитися
LIGA.net вже висвітлювала значущу проблему – антивакцинатори серед лікарів. Частина головлікарів і сімейних лікарів сумніваються в доцільності вакцинації.
У 998 лікарнях і амбулаторіях (це 24% від усіх), що працюють в Україні, немає можливості зробити щеплення: там немає пункту вакцинації. Можна припустити, що частина з них не працює з "ідеологічних" причин.
Глава директорату МОЗ Марія Карчевич також підтверджує, що наявність вакцин залежить від ініціативи конкретного медзакладу і від бажання людей вакцинуватися: "Регіональні координатори здійснюють планування і розподіл відповідно до запитів, які подають медустанови. Повинна бути проактивність: якщо заклад не подає заявку на нові вакцини, значить або тут немає охочий, або є недоробки з боку закладу".
Замість висновків
Коли вакцин бракувало, то проблема низьких темпів вакцинації була очевидною. Тепер вакцини в надлишку і МОЗ має вирішити набагато складніше завдання: переконати українців вакцинуватися і налагодити процеси безперебійного доставляння (й отримання) щеплень у тисячі пунктів вакцинації. Яке з них складніше? Не важливо, вирішувати треба обидва.