Корінь усіх інституційних проблем України, включно, звісно, з корупцією – дискреція, яка робить усіляких перевіряльників та дозвільних державних (тобто наших з Вами) службовців всевладними "начальниками". Ще у 2015 році група з податкової реформи Реанімаційного пакету реформ на підставі аналізу проблем із цих позицій визначила основні підходи до антипатрональної, зокрема антикорупційної, податкової реформи. Вони ґрунтуються на таких принципах:

1. "Не нашкодь" – реформа не повинна робити гірше нікому, крім корупціонерів, тіньовиків та схемників. Однозначно не повинно бути урізання та вихолощування спрощеної системи – єдиного, поки що, острівця цивілізованих відносин між платниками та державою в каламутному морі корупції, "договірняків" та здирництва, яке за фактом є нинішньою податковою системою.

2. Спочатку – "як", потім – "скільки". По-перше, тому що, якщо головна мета – змінити відносини, то, перш за все, потрібно позбавити податківців засобів тиску на чесних платників. По-друге, тому що без цього не буде серйозної детінізації. Отже, спочатку потрібно перезавантажити податкову, а для цього за можливості забрати дискрецію та приводи для перевірок.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
податкова реформа