23 березня 2025 року відбулась чергова масована кібератака на замовлення ворога. Цього разу під кіберудар потрапила Укрзалізниця. Робота її онлайн-сервісів була паралізована протягом декількох днів, і станом на перший тиждень квітня відновлювальні роботи продовжуються.

Ця подія підкреслює важливість інвестування в кібербезпеку для захисту як критичної інфраструктури України, так і приватних компаній. Це має також ще раз закцентувати на критичній важливості відмови від російського програмного забезпечення і переході на безпечні альтернативи.

Російський економічний вплив: історичні уроки

Росія традиційно використовувала економічний тиск проти України. У 2010 році "Харківські угоди" дали знижку на газ в обмін на продовження оренди бази Чорноморського флоту РФ. Відмова України від Євразійського митного союзу спричинила торговельну війну, а у 2013-му Москва намагалася зірвати асоціацію України з ЄС, пропонуючи $15 млрд позики та газові преференції.

Російські компанії купували українські підприємства та доводили їх до кризи.

Наприклад, Маріупольський металургійний комбінат у 2002 році зіткнувся з 24,3% митом після російського антидемпінгового розслідування, а РусАл Олега Дерипаски сприяв занепаду Запорізького алюмінієвого комбінату.

Така ж сумна доля спіткала і Чорноморський суднобудівний завод у Миколаєві. На початку 2000-х його викупили російські бізнесмени і знищили, щоб Україна не могла будувати військові кораблі.

Ці приклади демонструють системну політику Росії, спрямовану на підрив української економіки.

РФ обмежувала доступ українських товарів на власний ринок і ринки країн Митного союзу, водночас скуповуючи українські підприємства та доводячи їх до занепаду.

Подібну загрозу становить і домінування російських облікових та CRM-систем, таких як 1С, BAS, Бітрікс24 та інших, які можуть паралізувати роботу бізнесу, державних установ і цілих галузей. Використання російського ПЗ є частиною ширшої стратегії торгової та кібервійни проти України.

Не варто ігнорувати той факт, що російські інвестиції в Україні не спрямовані на розвиток економіки чи впровадження кращих стандартів ведення бізнесу. Натомість вони використовуються як інструмент політичного впливу, засіб тиску та руйнування країни.

Кібервійна як новий фронт економічного тиску

Сьогодні Росія використовує програмне забезпечення (ПЗ) як інструмент контролю, шантажу та шпигунства. Додаткова підступність російських розробників у тому, що вони маскують свої програми під міжнародні. Зокрема, широко поширені в Україні російські системи 1С, Бітрікс24 та BAS:

  • 1С зберігає фінансові дані, бази даних клієнтів, податкову інформацію.

  • Бітрікс24 зберігає дані про продаж та внутрішні бізнес-процеси.

  • BAS маскується під міжнародний продукт, зберігаючи російське коріння, і має ядро 1С.

Ці системи становлять загрозу для підприємств, державних установ і цілих галузей економіки, адже можуть бути використані для блокування роботи, викрадення даних та економічного саботажу.

Як бізнесу захиститися?

Попри поширену думку, що відмова від російських систем є складною, багато українських компаній уже успішно переходять на альтернативи: Microsoft Dynamics 365, Bookkeeper, IT-Enterprise, Abona ERP, Creatio. Окрім безпеки, це сприяє розвитку вітчизняного ІТ-сектору. Ви можете обрати свою систему відповідно до потреб із переліку від Опендатабот.

Сучасні ERP (облікові) і CRM системи постійно вдосконалюються, інтегруючи штучний інтелект для оптимізації бізнес-процесів. Глобальні лідери вже пропонують такі рішення, як Copilot, тоді як російські постачальники відстають технологічно, посилюючи свою ізоляцію та створюючи додаткові кіберзагрози.

Трансформації – це завжди важко. Особливо для комплексних структур, як державний апарат чи великі бізнеси. Але зміни важливі. Чим більш планомірно відбувається перехід, тим швидше організації відчувають розвиток і зростання завдяки цим змінам. Не потрібно чекати, поки використання російського ПЗ буде в один день заборонено на законодавчому рівні.

Впровадження сучасних IT платформ дає бізнесу не лише технологічні переваги, а й забезпечує стабільність, довіру партнерів та відповідність вимогам глобальних ринків.

Попри витрати на інтеграцію, ціна залежності від ворога значно вища за витрати на трансформацію. Вона включає потенційні кібератаки, втрату конкурентоспроможності та ризики для економіки загалом.

Відмова від небезпечних рішень — це не лише про кіберзахист, а й про стратегічну незалежність країни у сфері технологій та інформаційної безпеки.