Як Україна може стати ключем до створення нової європейської сфери впливу

Для колишніх імперських держав європейці на диво пасивні на тлі повернення сфер впливу XIX століття як ключового принципу глобальних відносин.

Очевидно, що відповіддю не може бути повернення до імперіалізму — він зрештою призвів до двох спустошливих світових воєн. Однак Європа недостатньо активно вибудовує власну сферу впливу як основу своєї геополітичної та стратегічної сили, щоб підготуватися до зміни балансу в трансатлантичних відносинах, якої прагне президент США Дональд Трамп.

З його поверненням у Білий дім це питання стало для Європи питанням виживання. Ваги схилилися на користь утвердження трьох сфер впливу — США, Китаю та Росії. У цій системі Європа, в кращому разі, залишається на другорядних ролях, а в гіршому — стає об’єктом боротьби й розподілу між цими трьома гравцями.

Трампівська Америка фактично не включає ЄС і членів НАТО до своєї сфери впливу. Замість "повороту до Азії" адміністрація Трампа може здійснювати зосередження на північно-західній півкулі, де ядром американського впливу стануть Північна та Центральна Америка, Гренландія та лише невелика частина Західної Європи.

Підхід Трампа до глобальної ролі США — послаблення альянсів із заможними союзниками в Європі та Канаді, значне скорочення міжнародної допомоги, демонтаж механізмів м’якої сили, таких як Радіо Свобода — відкриває можливості для європейців заявити про себе.