Більшість російських кораблів перебувають у порту Тартус або поблизу нього. Ці кораблі не можуть повернутися до Чорного моря, оскільки Туреччина закрила протоки згідно з Конвенцією Монтре. Тому їм доведеться здійснити дуже довгу подорож до Балтійського моря або спробувати знайти тимчасовий прихисток в обмеженій кількості портів поблизу (Лівія, Судан, Алжир).

Авіаперевезення. Для авіаційної евакуації знадобилися б сотні вильотів Іл-76 і Ан-124, а не кілька, зафіксованих у Хмеймімі. Коли російські сили розгорталися в Сирії у 2015 році, вони виконали майже 300 вильотів за два тижні, і це ще до розширення бази.

Зафіксовані транспортні літаки, ймовірно, вивозять вантажі або людей, але ми не знаємо, що Росія могла доставити на цих літаках. Серед можливих варіантів вантажу, що прибув, можна припустити обмежену кількість найманців або зброю, припаси чи боєприпаси для захисту баз.

Іл-76 (а рідше Ан-124) приземляються в Хмеймімі як у головному транспортному вузлі, і поодинокі прибуття були частиною звичайного режиму. Зміни, які вказуватимуть на масштабну евакуацію, будуть помітними.

Те, що відбуватиметься з бойовими літаками, теж буде дуже показовим. Якщо Росія вважатиме, що її можуть атакувати, вона може вивести ці літаки тим самим шляхом, яким вони були доставлені. Також можливо завантажити вертольоти та системи ППО в Ан-124 для евакуації.

Якщо російські авіаперевезення продовжуватимуть здійснюватись коротким маршрутом до Росії через Туреччину, це, звісно, означатиме, що Туреччина дала на це згоду. Існує також значно довший повітряний коридор, який проходить через Ірак та Іран, якщо повітряний простір НАТО буде закритий.

Невідомо як розвиватиметься політична ситуація щодо подальшого доступу Росії до баз. Однак зрозуміло, що вимоги до авіаперевезень будуть величезними, а ознаки їх початку — незаперечними, чи то в разі узгодженого виходу, чи термінової евакуації.

Можна припустити, що Росія хоче утримати бази, якщо це буде можливим через переговори. Ресурси, які вони можуть запропонувати, включають гроші, бартер, нафту/газ, обмежену кількість найманців тощо. Важливо те, чи сирійська коаліція буде готова розглянути будь-які пропозиції з їхнього боку.

Російська проєкція сили в Середземному морі протягом десяти років була тимчасовою, і це було відомо. Вони не завершили угоди щодо створення додаткових баз у найближчих регіонах.

Ймовірно, зараз вони намагаються укласти угоди в Сирії чи інших локаціях. Важливо стежити, будуть ці угоди укладені під тиском, чи ні.

Оригінал