Туреччина перетворюється на одну з найбідніших країн Європи. Невже Ердоган це не розуміє
23 листопада, у Туреччині був "чорний вівторок". Національна валюта – ліра – здешевшала за день на 15% і опинилася на позначці понад 13 лір за долар США. За середу, 24 листопада, курс трохи стабілізувався в складає 12,2 за долар США.
Щоб зрозуміти, наскільки болючою є девальвація ліри протягом останніх років, уявіть, що долар США зараз коштує 55-60 гривень. З 2013 року турецька валюта подешевшала у сім разів.
Є два пояснення того, що відбувається.
Постійне зниження Центральним банком Туреччини облікової ставки під тиском президента Реджепа Ердогана, який воліє дешевого кредитування.
Ердоган каже – дешева ліра потрібна для збільшення експорту. Туреччина багато років живе з від'ємним платіжним балансом, тобто імпорт перевищує експорт. Щоправда, цього року розрив вдалося скоротити і дешева ліра сприяла збільшенню експорту. Але, це фактично перетворення країни на "західний Китай", коли економічний ефект досягається дешевою робочою силою.
Падіння ліри на такий відсоток може нівелювати весь ефект від економічного зростання, бо:
- енергоносії Туреччина купує у Росії;
- решта сировини для турецького виробництва теж імпортує ться
Друга причина обвалу ліри – політична.
Туреччина дуже здала в рейтингах свободи слова, демократії, незалежності судів. Іноземні інвестиції покидають країну. Концентрація влади в руках президента не дала того ефекту, який Ердоган пообіцяв Туреччині чотири роки тому, змінивши парламентську модель на суперпрезидентську.
Зараз мінімальна заробітна плата складає 3 000 лір, – це ледь $250, і таку зарплату отримують 14 млн турків. Зараз Туреччина – серед найбідніших країн у Європі, а ще сім років тому випереджала шість країн Євросоюзу за показником зарплат і наближалася до польського рівня. Мінімалка тоді дотянула до $550 на місяць.
Опозиція вимагає дострокових виборів. Вперше за 20 років майже всі соціологічні опитування вказують на ймовірний програш партії президента.
Шість політичних сил різного спрямування створили робочу групу "про відновлення посиленої парламентської моделі". Республіканська Народна, Хороша партія (ці дві парламентські сили утворюють опозиційну коаліцію) і до них приєдналися партія Щастя (ультраісламська), Демократична партія (ліберали, що не мають особливого впливу) і дві новостворені партії – Майбутнього (консервативна, колишнього прем'єра Ахмета Давутоглу) і Партія Демократії і Прогресу (ліберальна) екс-віце-прем'єра Алі Бабаджана.