Нам не вистачатиме Бориса Джонсона. Три важливі речі, які він зробив для України
Борис Джонсон таки пішов у відставку з поста прем’єр-міністра Великої Британії. Його нам 100% не вистачатиме. Не з точки зору підтримки України Британією, вона не зменшиться і нікуди не дінеться.
Емоція, лідерство та розплата
У нього є особлива людяна емоція стосовно України. Вона зʼявилася не сьогодні, а була й раніше, коли він працював міністром закордонних справ Британії. Джонсон був співорганізатором першої Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, яка відбулася 2017 року в Лондоні, він дуже в неї вклався, любив українську кухню і весь час за неї згадував.
У Джонсона є ідеал – Вінстон Черчилль, він навіть написав про нього книгу, цитував його постійно.
Думаю, як і Черчилль, який то йшов з політики, то повертався, Джонсон також хотітиме повернутися у владу. Головне – у нього 100% є для цього потенціал.
Так, йому потрібно перепрошувати, цією відставкою він заплатив за свої політичні прорахунки, як-от вечірки під час локдауну. Політика – це лідерство. І тут він мав його проявити. Думаю, британці його вибачать. Джонсон насправді дуже добра та позитивна людина, і в такому сенсі сприймається суспільством. Саме це дозволяє йому вигравати вибори.
Тому ми сумуватимемо за Борисом, його зачіскою та цією позитивною емоцією.
Хто б наразі не сів у премʼєрське крісло, послідовно продовжуватиме лінію підтримки України.
Питання в іншому – не в тому, чи буде здатен новий премʼєр на політичне лідерство у своїй країні, в цьому ми не сумніваємося, а на емоційне лідерство щодо підтримки України, яке стократно було у Джонсона. Він неодноразово проявляв його на міжнародних майданчиках – таких як G7, НАТО, вкладався в нашу підтримку та формування нашої історії.
Питання підтримки України нам потрібно й далі просувати у перемовинах з представниками Консервативної партії Британії, але наразі поки точно не відомо, хто з них стане основними учасниками змагання за премʼєрське крісло. Україна не має стати для Британії питанням номер два. Це наша основна задача. І у мене немає сумнівів, що все так і буде.
Три речі, яким Україна завдячує Борису Джонсону:
1. Провідна позиція по санкціях щодо Росії. Як правило, спочатку Британія ухвалювала санкції, а потім цю естафету приймали або США, або ЄС. Цю його лідерську роль я називаю "запалювати по санкціях". Саме Джонсон запалював по санкціях.
2. Лідерство щодо постачання зброї для України. Це історія Джонсона.
3. Дуже послідовна підтримка України в межах міжнародних організацій та форумів: G7, НАТО, Британія на робочому рівні забезпечує роботу Рамштайнівської коаліції.
Хто ж очолить антипутінську коаліцію замість Джонсона?
Тут є лиш два варіанти: або новий премʼєр Британії, або новий премʼєр в тандемі з президентом США Джо Байденом.
Ніяких інших кандидатів в Європі поки що не бачу.