Трампу потрібна "маленька переможна війна" (хоча б вигадана – у стилі фільму "Хвіст крутить собакою").

Інакше він з лідера великої країни перетвориться у посміховисько.

Починаючи з нового року, Трампа вже не фігурально, а реально "послали":

– Хамас;

– Іран;

– Єменські хусити.

А тепер – і Путін.

Стіл, за яким Трамп грав у карти, перетворюється на водяний матрац, який починає здуватися.

Путін виграв цей раунд, затягуючи час і Трампа, який хоче "швидких перемог". От тільки чи скаже про програш останньому хтось з оточення? Чи всі хвалитимуть здобутки найвеличнішого лідера світу? (Як бачимо, це проблема глобальна, а не локальна.)

А на ранок удадуть, що розмови не було? Бо, як з'ясувалось, і карт особливо не було.

Оригінал