"Члену екіпажу А-50 краще зламати ногу". Колишній бойовий пілот США про переваги F-16 і бої з РФ

Якісно навчити пілота F-16– довго і дорого. У США черга охочих з інших країн. Але затримки по Україні – це більше політична воля влади, аніж технічні обмеження.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Хоча ці літаки варті того, щоб їх дочекатись – F-16 мають переваги, обійти які російські пілоти не зможуть.  Це дозволить Силам оборони успішно взяти під контроль українське небо. Хоча, можливо, не відразу все – спочатку будуть лише окремі зони панування, попереджає LIGA.net полковник запасу ВПС США  Джеффрі Фішер.

Фішер має 30 років стажу. Брав участь в операціях НАТО в Боснії і Герцеговині, Югославії, Іраку, Афганістані. Служив у штабі ВПС США. Був старшим радником голови об’єднаного комітету начальників штабів, аташе з питань оборони в посольстві США в Приштині, Косово, помічником командувача штабом спецоперацій НАТО.

Як старший штурман налітав понад 1800 год, із них 400 год – у бою або в бойовій підтримці.  

Чи зможуть F-16 вплинути на поле бою, що допоможе убезпечити літаки й екіпажі і чому російським пілотам А-50 краще зважитись на членоушкодження, аніж на виліт в Україну – в інтерв'ю Джеффрі Фішера LIGA.net. 

"За рік у США готують кілька тисяч пілотів"

– Українські пілоти вчаться працювати на F-16 із серпня 2023 року. Десятки людей ще тренуються у США і Європі. Наскільки складно підготувати хорошого пілота?

- У Повітряних силах Армії США підхід поетапний. Спочатку пілота вчать базовим авіаційним навичкам. Потім – готують для роботи на конкретних типах машин – вантажні, транспортні, винищувачі, бомбардувальники тощо. Від початку до кінця – півтора-два роки і $1-3 млн. Важко, довго і дорого.

Тому США вимагають, щоб підготовлені пілоти відслужили у ВПС ще 10-12 років, щоб компенсувати вкладені інвестиції. Також США відповідають за підготовку пілотів для інших країн. Загалом, за рік готують кілька тисяч пілотів.

– F-16 давно могли б бути в українському небі. Чому літаки стали червоною лінією, яку важко подолати адміністрації Джо Байдена, порівняно з ракетами ATACMS, ППО Patriot, танками Abrams чи системами HIMARS?

- Я б хотів знати відповідь на це питання. Не думаю, що уряд відвертий.  Ми просто знаємо про значні затримки F-16 для України.

Одразу проясню: США не пропонували [Україні] F-16. Всі вони запропоновані НАТО. Щось відбувається в Раді національної безпеки й на обговореннях по закритих каналах із РФ. Це викликає у Байдена серйозні побоювання, що F-16 Москва вважатиме ескалацією. Мені це смішно, але не я ухвалюю рішення.

Приємно, що Вашингтон дозволив хоча б обмежено бити ракетами AТACMS по РФ. Хоча, як на мене, обмеженість досі завелика. Росія – екзистенційна загроза існуванню України. Якщо український Генштаб будь-де на її території бачить легітимні цілі, він повинен мати можливість уражати їх.

"F-16 залишаться непомітними для ворога"

- Данія, Норвегія, Нідерланди і Бельгія цього літа мають таки відправити 60 F-16. Влада США не очікує, що це змінить правила на полі бою. Що можуть кілька десятків літаків?

- Це не диво-зброя, але вони значно вплинуть на війну. Ідеться ж не лише про F-16. Україна також отримає Saab 340 AEW, які дають повну картину повітряного бою. Вони значно посилять можливості F-16 і це дасть можливість правильно використовувати технологічні переваги.

Коли F-16 увійдуть у зону бойових дій, вони залишаться непомітними для ворога, завдяки літакам дальнього радіолокаційного стеження. Це дає можливість зробити сюрприз і вдарити першими.

F-16 не дасть Силам оборони одразу цілодобової переваги у повітрі над усією Україною. Але це можуть бути осередки переваги в повітрі, створені F-16. 

- Скільки літаків є у союзників, і скільки теоретично можуть дати Україні?

- Зараз дають небагато не через брак машин (станом на 2023-ий F-16 – найпоширеніший у світі винищувач із нерухомим крилом на службі, із 2145 машинами в експлуатації. – Ред.), а через політичні рішення.

Наприклад, Україні обіцяють 60 літаків, для яких потрібно підготувати щонайменше 120 пілотів.  Київ заявляє, що має вже 30 підготовлених пілотів. Враховуючи, що пілотів випускають по 6-10 осіб раз на вісім місяців – це виклик.

Джерела в уряді мені підтверджують, що США неохоче віддають навчальні слоти для підготовки українських пілотів. Це трохи надумано. Є країни, які давно зарезервували чергу на підготовку пілотів. Тому, наприклад, Болгарія чи Словаччина зараз отримує пріоритет у навчальному плані США. Але коли мирні країни мають пріоритет перед країною, де йде війна – це важко зрозуміти. 

- Які можуть бути додаткові рішення, щоб зупинити атаки росіян на українські позиції КАБами? 

- Якщо не можете зупинити падіння КАБ чи збити літак-носій, знайдіть спосіб знищити їх на якомусь з етапів, що передують обстрілу. Перш ніж літак скине КАБ, бомбу потрібно підвезти зі складу, де вона зберігається, і на нього завантажити.

Це до питання, чому Україна не може бити ATACMS по будь-яких військових цілях у Росії? Чудовий приклад, чому із західними обмеженнями щось дуже не так. Найпростіший спосіб розірвати ланцюг убивств КАБами, знищити місця їх зберігання.

- У США є десятки відставних пілотів, які готові керувати F-16 в Україні, заявив підполковник ВПС США Деніел Гемптон. Ідея залучити досвідчених пілотів зі США, озвучена на високому рівні, але немає рішення Вашингтона. Чого боїться влада?

- Ден згадував, що він та інші пілоти розглядають ідею працювати найманцями в Україні. Не можу говорити за нього, він – хлопець нестандартний. 

Якби я був пілотом, який збирається в Україну, я б дуже вагався. Не через страх перед росіянами чи небажання літати на F-16 в зоні бойових дій. Не через сумніви в успіху України.  Лише тому, що США збираються змусити пілотів в Україні воювати з однією рукою, зав’язаною за спиною. Коли російські літаки мають сховок, з якого вони можуть летіти куди завгодно на своєму боці кордону, а Україна нічого не може з ним зробити – це несправедлива перевага. Я хочу чесного бою, якщо ризикую життям.

"Удар по НАТО чи застосування ядерної зброї, зажене Путіна в глухий кут"

- F-16 потрібна система захисту. Ці літаки стануть ціллю №1 для Росії. Як можна їх захистити?

- Адміністрація Байдена так боїться їх відправити саме через російську риторику про ескалацію. Тож ясно, що росіяни справді страшаться цих машин.

Чув, що літаки певний час можуть дислокуватись у Польщі, Румунії, і звідти в боєготовності летіти в бій. Але не бачив офіційних підтверджень.

На додачу до посилення системи ППО будуть сховки в Україні. Будете перекидати F-16 з бази на базу. Тримати на видноті муляжі, які люб’язно дозволите росіянам нищити дорогими ракетами. 

- Росія погрожує ударити по сусіднім з Україною країнам НАТО, якщо там будуть F-16. Вона дійсно може ризикнути?

- Мій бойовий досвід показує, що той, хто голосно погрожує, рідко щось робить. Анонсувати свої дії – погана ідея, якщо це не блеф.

Як сприймати погрози РФ щодо націлювання на НАТО чи застосування ядерної зброї? Думаю, обидва варіанти ймовірні. Але сумніваюся, що росіяни збираються так вчинити.

Удар по країні НАТО чи застосування ядерної зброї зажене Путіна в глухий кут. Не думаю, що він цього хоче. Йому подобається залякувати. Він має свободу маневру, якої не має НАТО. Наразі він і без цього може вести тривалу війну.

– Росія заявляє, що має близько 120 літаків Су, готових використовувати ракети "повітря-повітря" проти F-16. Як оцінюєте паритет в українському небі й можливі результати боїв між літаками?

- Порівнювати літаки – погана ідея. Західні повітряні сили створені для боротьби у форматі 30 проти одного. Йдеться не про сам F-16, а про багато допоміжних об’єктів: бортову систему попередження й управління AWACS, заправник, об’єднану радіолокаційну систему для спостереження за цілями Joint STARS, висотний дистанційно пілотований літак спостереження Global Hawk, датчики над головою пілота і ракети Patriot та РЛС на землі. Передача масиву даних пілоту – ось перевага.

У реальному часі пілот F-16 має стільки необроблених даних та інформації, перш ніж увімкне радар, що цивільному годі уявити. Для ефективного використання потрібно багато тренуватися. Росія не довела, що має такі ж спроможності.

Російські аналоги AWACS – А-50 – збили. Літати російським пілотам незручно, бракує картинки в повітрі. Москва вважає, що у неї багато літаків і ракет класу "повітря-повітря". Вірить, що готова битися.

Але я ставив би на F-16. У повітряному бою найчастіше виграє літак, який має перевагу у швидкості, маневреності, обсязі даних. 

Навіть найпотужніший російський Су-57, якщо вступить у бій з F-16 з невигідної позиції, не зможе отримати перевагу у бою.

"Росіяни навчилися і стали вправнішими"

- Враховуючи всі збиті Україною російські літаки, як Ви зараз оцінюєте російську авіацію?

- Знаєте, ми бачили дрон, який приземлився на А-50. Найближчим часом, якби я був членом екіпажу А-50, я б не захотів іти на виліт. Краще симулювати хворобу чи зламати ногу. Будь-яка причина підійде, бо моїх колег успішно збивають. Дронами чи ракетами, українськими чи ні – це не має значення.

Але росіяни вчаться. Це – виклик. На початку Великої війни дії РФ були жахливо некомпетентними. Але війна – хороший учитель.

Повітряні сили теж вчаться. Значить, збивати А-50 буде важче. Поки що Україна має перевагу. Але важливо продовжувати карати Росію. До того, як вона зможе адаптуватись і вдарити з новою, ефективною тактикою.

Це одна з причин, чому багато хто розчарований адміністрацією Байдена – її страх ескалації постійно дає росіянам час навчатися. Якби Захід дав Україні переважну допомогу на початку, замість поетапного підходу, росіяни не змогли б адаптуватися. Тепер ви застрягли у двобої з потужнішим ворогом, бо спочатку не змогли скористатися його слабкістю.

"Захід не проміняє соціальні блага на зброю"

– Україна не раз перекреслювала ударами червоні лінії Росії. Чи настане час, коли США та союзники дадуть усю необхідну для перемоги зброю, і якщо так, коли або за яких умов?

- Сподіваюся. Але Захід не може дати Україні все, що потрібно негайно, навіть якщо захоче. А він не хоче. США і ЄС, їхні економіки, не перебувають у воєнних умовах, як росіяни.

Російська економіка може впасти, бо, врешті, не зможе інвестувати такі значні кошти у виробництво зброї, не спаливши себе. Але хтозна, скільки вона ще протримається.

Зброя в Європі дуже дорога, порівняно з російською чи іранською, бо витрати на робочу силу та матеріали високі. Європейські країни після розпаду СРСР вклали значні кошти в соціальні програми, бо повірили, що ніколи більше не буде війни. Тепер розуміють, що помилялись.

Вони вже мають рівень податків у 40-60%. Не можуть збільшити. У них немає бюджетів, щоб перейти на воєнний стан. Більшість людей у ​​цих країнах не сприймають ідею замінити соціальні програми на інвестиції у зброю.

США у дещо кращій ситуації. Але доки населення не переконають, що треба перейти на умови воєнного часу і піти на певні жертви, не знаю, чи отримаєте таку допомогу.

- Які сценарії на полі бою на наступні один-два роки?

- Не припускаю, але сподіваюсь, що коли до України прибудуть F-16 та французькі Mirage 2000 у суттєвій кількості, ЗСУ досягнуть повітряної переваги. Українські сухопутні війська зможуть стабілізувати фронт і досягнути взаємодії для наступу. Можна мати перевагу в небі, й тупцюватися на землі. Потрібна вправність, щоб капіталізувати ефект синергії.

Можливе подальше затягування війни, якщо не буде прориву. Сподіваюсь, українське командування вивчає свої помилки і робить правильні висновки. Українська армія добре вчиться.

- А щодо тривалості війни?

- Як кажуть наші генерали – якщо війна йде більше пів року, то може тривати роками. Наразі не бачу ознак її завершення.