Ядерна зброя, російські війни та влада до 2035 року. Навіщо Лукашенко змінює конституцію

Режим Олександра Лукашенка готує проєкт поправок до конституції Білорусі. Самопроголошений президент стверджує, що писав її сам. Замість демократизації та виходу з політичної кризи, нова конституція дасть Лукашенку імунітет і можливість правити до 2035 року, а також дозволить Білорусі брати участь у російських війнах.

Завдяки змінам до конституції Лукашенко сподівається легітимізуватися на внутрішній арені та в очах Путіна. Референдум пройде наприкінці лютого 2022 року, але результат очевидний. "Проєкт ухвалять, оскільки Лукашенко хоче, щоб його ухвалили", – каже LIGA.net білоруський політолог Артем Шрайбман.

Референдум Лукашенка стане "апогеєм політичного терору", пояснює LIGA.net голова Центру політаналізу та прогнозів Павло Усов. Його мета – показати, що кризу в Білорусі вирішено. А це не так.

Що Лукашенко записав у свою конституцію, навіщо йому це потрібно та чим закінчиться референдум – розповідає LIGA.net.

ГОЛОВНІ НОВОВВЕДЕННЯ

Уперше диктатор заявив про конституційну реформу за кілька днів до фальсифікації президентських виборів 2020 року і початку масових протестів: "Якщо суспільству потрібні зміни, то вони будуть. Усі реформи мають починатися з конституції. А не з вуличних акцій".

Публікацію проєкту Лукашенко анонсував на початку грудня цього року: "Конституція – я її сам писав. Юристи писали пером, а я диктував". Головні нововведення свідчать, що Лукашенко справді приклав руку до цього документа.

ІМУНІТЕТ ДЛЯ ЕКСПРЕЗИДЕНТІВ. Нова конституція наділить диктатора імунітетом від кримінального переслідування після президентства. Враховуючи кількість злочинів Лукашенка проти суспільства, поява цієї статті була передбачуваною. "Президент, який припинив виконання своїх повноважень, не може бути притягнутий до відповідальності за дії, вчинені у зв'язку із здійсненням ним президентських повноважень", – йдеться у проєкті.

ЛУКАШЕНКО ЗМОЖЕ ПРАВИТИ ДО 2035 РОКУ. У проєкті прописано, що "одна й та сама особа може бути президентом не більше двох термінів". Але Лукашенка, який біля керма з 1994 року, це не торкнеться: норма почне діяти "з дня вступу на посаду новообраного президента". Тобто Лукашенко "обнуляє" свій президентський стаж. Отже, зможе правити до 2035 року, пояснює Шрайбман.

А ПОТІМ РУЛИТИМЕ ЧЕРЕЗ ВСЕБІЛОРУСЬКЕ ЗІБРАННЯ. Цей орган, що нагадує парламент, зможе розглядати питання легітимності виборів, призначати членів ЦВК, суддів Конституційного та Верховного суду, пропонувати референдуми і правки до конституції, але найголовніше – зможе усунути президента.

ВНЗ складатиметься з 1200 делегатів: президента й експрезидента, представників законодавчої, виконавчої та судової влади, місцевих рад і представників громадянського суспільства.

Керувати ВНЗ для "оперативного вирішення питань" буде президія. Його голова та члени обиратимуться внутрішнім голосуванням. І Лукашенко, найімовірніше, стане першим головою ВНЗ. Згідно з документом, "президент, який обіймає посаду на дату набуття чинності змінами Конституції, може бути обраний головою ВНЗ". А після закінчення президентства він залишатиметься, як мінімум, делегатом і братиме участь у політичному житті країни.

ОПОЗИЦІЯ НЕ ЗМОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ. "Президентом може бути обрано громадянина РБ.., який постійно проживає в країні не менше 20 років безпосередньо перед виборами, який не має і не мав раніше громадянства іноземної держави або посвідки на проживання, або іншого документа іноземної держави, що дає право на пільги й інші переваги", – йдеться у проєкті.

Тобто права обиратися позбавлять усіх, кого Лукашенко вижив із країни .

СКАСУВАННЯ БЕЗ'ЯДЕРНОГО І НЕЙТРАЛЬНОГО СТАТУСУ. Це основний подарунок Путіну: Білорусь скасує навіть декларативний нейтралітет і без'ядерний статус. Перше демонструє повну готовність Лукашенка віддатися Кремлю у військово-політичному плані, друге – новий етап у залякуванні сусідів (у середині грудня диктатор заявив про готовність розмістити у себе російську ядерну зброю).

Скасування нейтрального статусу означає, що Білорусь прийняла себе як частину військово-політичного блоку із Росією, пояснює Усов. Це було очевидно, навіть коли нейтралітет формально зберігався у старій конституції. Але його скасування показує: Лукашенко остаточно визначився із зовнішньополітичними пріоритетами.

"Відмова від нейтралітету – кивок у бік Росії. Лукашенко демонструє: "Ми більше не граємо в багатовекторність, чітко визначилися із союзником", – каже Шрайбман.

Натомість Білорусь у проєкті конституції "виключає військову агресію зі своєї території проти інших держав".

"Це найабсурдніше формулювання з усіх можливих. Цією фразою можна маніпулювати як завгодно, тому що будь-яка агресивна дія проти України буде подана як "захист від загрози" або "удар на провокації на кордоні", – пояснює Усов.

Читайте також: Якщо на Донбасі розв'яжуть війну, Білорусь не залишиться осторонь – Лукашенко

МОЖЛИВІСТЬ ВОЮВАТИ ЗА РОСІЮ. На пропозицію президента ВНЗ зможе приймати рішення про направлення білоруських військових за кордон "для участі у забезпеченні колективної безпеки та діяльності з підтримки міжнародного миру і безпеки".

"Раніше цього не було, за винятком миротворців у рамках ООН, – розповідає Усов. – Тепер простір для військової участі за кордоном значно розширять. Аж до участі у зовнішніх військових операціях на боці Росії, за суттю, у рамках союзної держави".

НАВІЩО ЦЕ ЛУКАШЕНКОВІ І ЩО ДАЛІ

Спочатку ідея Лукашенка про конституційну реформу була покликана заспокоїти протестувальників. "Розмова про якісь конституційні зміни стала результатом політичної кризи… Це був інструмент заговорювання та створення ілюзії, що в Білорусі ведеться широкий суспільний діалог", – пояснює Усов.

Коли Лукашенко жорстко придушив протести, у нього могла виникнути спокуса відмовитися від реформи. Проте зробити це він уже не міг, адже зміну конституції підтримав Путін.

"Москва активно спекулювала на цьому, натякаючи Заходу, що той не повинен вводити жодних санкцій проти Лукашенка, оскільки ведеться підготовка до якогось політичного транзиту", – розповідає Усов.

Для кого написано цю конституцію – незрозуміло, каже Шрайбман. Вона не потрібна протестувальникам, оскільки в ній немає демократизації, і тим більше не потрібна прихильникам влади: "Єдине розумне пояснення, навіщо це Лукашенку – демонстрація Росії, яка наполягала на змінах у конституцію та виході з кризи, що Лукашенко щось змінює, разом з тим всерйоз нічого не змінюючи.

Єдиний, кому вигідна ця псевдореформа – сам Лукашенко, який посилить свої внутрішні та зовнішні позиції.

"Умовні перевибори через референдум. Цим пояснюються масовані репресії проти громадянського суспільства, – вважає Усов. – Щоб референдум пройшов без ексцесів, і Лукашенко зміг продемонструвати, що він є конституційним легітимним правителем".

Конституцію, швидше за все, буде ухвалено. Можливо, з деякими змінами, нинішній проєкт – попередній.

"Референдум пройде наприкінці лютого, як і було анонсовано. Проєкт ухвалять, оскільки Лукашенко хоче, щоб його ухвалили. Була зроблена велика бюрократична робота. Думка суспільства не має значення", – дотримується такої самої точки зору і Шрайбман.

Але ухвалення конституції нічого не змінить, каже Усов. Проєкт не обмежує абсолютну владу Лукашенка. Не варто очікувати і початку нових протестів – у Білорусі триває масовий терор і арешти: "Конституційний референдум – маніпуляція, створення ілюзії діалогу та громадського обговорення, але насправді – фікція".

Читайте також: "Вона наша Україна". Якщо вторгнення, то Лукашенко обіцяє воювати з Росією проти України