Стіни з насіння, що проростуть. Україна презентує павільйон на найбільшому кліматичному саміті
Сьогодні, 11 листопада, в азербайджанській столиці Баку відбулось відкриття COP29 — головного кліматичного саміту року. Цього року конференція триватиме до 22 листопада. В ній беруть участь представники близько 196 країн. Назва цьогорічного СОР — "Розширення можливостей кліматичних дій через амбіції, реалізацію та інклюзивність". Очікується, що саміт стане платформою для переговорів щодо фінансування кліматичних проєктів та міжнародної торгівлі в умовах дедалі більшої кліматичної небезпеки.
LIGA.net у партнерстві з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України розповідає, які ключові угоди мають бути ухвалені на цьогорічній конференції та з чим до Баку приїхала Україна.
Український павільйон: фокус на відновлення та цифрові інновації
Цього року Україна вже втретє представлятиме власний павільйон на кліматичному саміті COP. Тут проводитимуться тематичні зустрічі, дискусії та інші заходи, на яких українська делегація розказуватиме світу про наші кліматичні прагнення та екологічні злочини РФ.
На СOP27 Україна вперше мала власний павільйон. Тематично він був поділений на два блоки — наслідки війни для клімату та бачення майбутнього України як однієї з держав-гарантів та учасниць кліматичних цілей ООН.
У центрі павільйону була інсталяція у вигляді вирви від снаряда. Саме такими всіяні родючі українські землі. Всередині вирви було понад 500 кубів з шістнадцятьма видами українських ґрунтів — нагадування про величезний потенціал України та її важливість для світової продовольчої стабільності.
СOP28, 2023 рік
На СOP28 експозиція українського павільйону була представлена трьома смисловими блоками. В блоці "Каховка" розповідали про підрив росіянами греблі Каховської ГЕС. В блоці "Наслідки" була зібрана інформація про шкоду, яку щодня завдає війна. У блоці "Відновлення" продемонстровано, як українці намагаються якнайшвидше відроджувати знищене.
Ключова інсталяція павільйону була присвячена трагедії втрати будинку через затоплення ГЕС. Вона являла собою дах будинку, що видніється з-під води. Для її створення організатори доставили черепицю із Херсонської області.
У 2024 році концепція павільйону побудована на ідеї спільних зусиль, що виростають у великі зміни. Основний матеріал павільйону — український екологічний папір з живим насінням різнотравʼя. На ньому художниця Олександра Жумайлова створила зображення площею понад 120 кв. м, розмістивши 50 ключових екологічних ініціатив держави, бізнесу та громадськості України. Серед них — технології цифровізованого землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що створюють папір з опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери та інші українські інновації, що вже використовують у США, Великій Британії та Японії. Контент павільйону наголошує на головному принципі відновлення — "build back greener" ("відбудуватися екологічніше"), а також на необхідності відшкодування збитків, завданих довкіллю через агресію Росії.
"Зараз, коли ми захищаємо життя наших людей від російських ударів та долаємо наслідки страшних злочинів цієї війни, зокрема і наймасштабнішого в Європі екоциду, ми потребуємо максимальної єдності. Єдності усіх, хто разом із нами поділяє ключові цінності — цінність життя, цінність свободи, цінність права та цінність поваги до кожної нації, кожної спільноти і кожної людини. Коли єдність — максимальна, тоді й солідарність максимально ефективна. А коли так — точно переможуть і життя, і свобода, і право, і повага", — впевнений президент України Володимир Зеленський.
Завдяки зонам віртуальної реальності відвідувачі павільйону зможуть на власні очі побачити українські ліси й поля, знищені Росією, а також пролетіти над Каховським водосховищем, місцем найбільшої рукотворної екологічної катастрофи, та побачити диво природного відновлення — вербовий ліс, що виріс на його місці.
Над українським павільйоном працювали Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки Міністерства закордонних справ, Міністерства економіки, Міністерства енергетики, Міністерства аграрної політики, Федерального міністерства економіки і технології Німеччини, а також Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), Глобального договору ООН, ПРООН, ДТЕК, Kernel, EOPA, Українського кліматичного офісу, SaveDnipro, UAnimals, "Екодія" та інших. Концепцію павільйону розробила агенція Gres Todorchuk.
Програма СОР29: нова фінансова ціль та формування вуглецевих ринків
За лаштунками поточну конференцію називають "фінансовим COP". Все тому, що найбільші очікування від саміту в Баку — це ухвалення у процесі переговорів рішення про кліматичне фінансування. Очікується, що вперше за 15 років учасники переговорів встановлять нову глобальну ціль кліматичного фінансування.
За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, цю ціль було вперше досягнуто 2022 року — за два роки після початкового крайнього терміну. Але переговорники вже працюють над розробкою нової цілі. І цього разу вони ставлять перед собою вищу планку.
Тож нова NCQG має бути ухвалена цього року на СОР29 в Баку. Очікується суттєве збільшення суми: можливо, навіть до $1 трлн.
Другий важливий момент, що розглядатиметься на конференції, — формування та регулювання вуглецевих ринків. Це спосіб економічного стимулювання: країни та організації, які скорочують свої викиди, можуть отримати вигоду, а ті, хто не може їх скоротити, мають можливість сплатити за це.
Ухвалення цих двох рішень вважатиметься історичним досягненням. Загалом близько 60 рішень чекають свого ухвалення на COP29. Також у рамках конференції 12-13 листопада відбудеться захід найвищого рівня — Саміт світових лідерів з кліматичної діяльності.
Не лише про клімат, а й про стійкість та мир
Навіть в умовах повномасштабної війни Україна залишається надійним партнером у досягненні глобальної мети щодо зміни клімату. Напередодні COP29 український парламент на законодавчому рівні закріпив 2050 рік як точку досягнення кліматичної нейтральності.
"Для України надзвичайно важливо бути присутньою на кліматичному саміті СОР29 — це свідчить про нашу стійкість у сфері кліматичної політики та здатність працювати разом із цивілізованим світом задля спільної мети: подолання кліматичної кризи та досягнення кліматичної нейтральності. Наше завдання — показати Україну як центр зелених інновацій, екологічних рішень і цифрових трансформацій, де народжуються нові проєкти та ініціативи. Одним із ключових майданчиків для цього стане наш національний павільйон — символ єдності, незламності та відданості зеленому розвитку навіть в умовах війни. Дякую кожному, хто долучився до представлення України на СОР29 та створення нашого національного павільйону", — говорить Світлана Гринчук, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України.
У цьому прагненні Україну підтримують міжнародні партнери, зокрема Програма розвитку ООН (ПРООН). Приклад спільних проєктів — одна з перших в Україні станцій з перероблення відходів руйнувань з повним циклом, що запрацювала в Бучі у квітні 2024 року. Вона не лише допомагає розчищати завали, але й дозволяє повторно використовувати матеріали для відновлювальних робіт.
"ПРООН і надалі підтримуватиме Україну у досягненні кліматичних цілей: від розроблення довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку до сприяння реформам, які забезпечують зелене відновлення. За підтримки уряду Німеччини та інших партнерів павільйон України на COP29 стане важливою платформою для започаткування нових партнерств та каталізатором переходу країни до зеленої енергетики для відновлення за принципом "відбудувати краще, ніж було", — підкреслив Яко Сільє, постійний представник Програми розвитку ООН в Україні.
СОР29 — це також додаткова платформа для напрацювання рішень для справедливого та стійкого миру в рамках пункту 8 Формули миру президента Володимира Зеленського.