"Щодо України є консенсус". Як відбулися вибори в Німеччині і чого чекати від нової влади

Німці обрали новий парламент. Ці вибори ознаменували кінець епохи Ангели Меркель, яка обіймала посаду канцлера Німеччини з 2005 року. Хто сформував новий Бундестаг, які варіанти коаліції можливі й що результати принесуть Україні, – в розборі LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. 26 вересня відбулися вибори до німецького парламенту – Бундестаг. У голосуванні, за попередніми даними, взяли участь близько 76% виборців. За попередніми даними, перемогу здобула Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) з 25,7% голосів.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Консервативний блок Християнсько-демократичний / Християнсько-соціальний союз (ХДС / ХСС) вперше за 16 років програв вибори й посів друге місце з 24,1%.

Третє місце посіли "Зелені" (14,8%), четверте – Вільна демократична партія (ВДП) з 11,5%, п'яте – ультраправа Альтернатива для Німеччини (АдГ) з 10,3% і шосте – ліва партія Die Link, яка не змогла подолати п'ятивідсотковий бар'єр, але все ж отримає представництво в парламенті, оскільки три її кандидати перемогли в одномандатних округах.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Певною мірою вибори можна назвати електоральною революцією, вважає політолог-міжнародник Віктор Савінок.

"Такого поганого результату у християнських демократів не було з моменту заснування в другій половині 40-х років. Їм буде важко від нього відійти", – повідомив він у коментарі LIGA.net.

За його словами, в епоху Меркель ХДС звик, що вони формують уряд і керують більшістю. Зараз вони "отримали струс".

На думку експерта, результат ХДС/ХСС показав, що німці хочуть змін. "Риторика Арміна Лашета (глави ХДС) була побудована на опорі істотним трансформаціям. Він намагався представити "команду майбутнього", яка має перебудовувати Німеччину на новий лад. Тільки чомусь у цій команді опинилися старі обличчя", – пояснює Савінок.

Читайте також: Вперше в історії мером столиці Німеччини стане жінка

Крім того, були питання до риторики Лашета в контексті екології та кліматичних змін. "На думку Лашета, жодних змін на цьому напрямі не потрібно. Це до того, що його федеральна земля, де він поки що є главою уряду, сильно постраждала від повеней. Негнучкість і непідготовленість ХДС до кампанії зіграли свою роль", – вважає експерт.

Результат ХДС ще більше закручує інтригу навколо конфігурації майбутньої коаліції. Кандидат на посаду канцлера від соціал-демократів Олаф Шольц заявив, що в коаліції бачить три партії: СДП, "Зелені" й ВДП. А ХДС мають перейти в опозицію.

Зі свого боку Лашет заявив, що голоси за його блок – "це голоси проти федерального уряду лівого спрямування". Він повідомив про готовність створити коаліцію з трьох партнерів.

На думку Савінка, наразі існує три найбільш ймовірних варіанти коаліції:

• "Світлофорна" коаліція: СДП, "Зелені" і ВДП (416 депутатів)
• "Ямайська" коаліція: Блок ХДС/ХСС, "Зелені" і ВДП (406)
• "Велика" коаліція: СДП і блок ХДС/ХСС (402)

Третій варіант СДП і ХДС відкидають. Але в цьому випадку багато залежатиме від того, чи вдасться "Зеленим" і "Вільним" демократам домовитися між собою. Представники партій вже заявили, що спершу поспілкуються один з одним, щоб знайти компроміс і вирішити: починати переговори про коаліцію з СДП або з ХДС.

За прогнозами експертів, коаліційні переговори й відповідно обрання нового канцлера можуть затягнутися до кінця року. Хто буде канцлером, експерти прогнозувати не беруться, проте називають двох імовірних кандидатів – Шольц і Лашет.

ЩО БУДЕ ДАЛІ. До формування нового уряду Меркель тимчасово обійматиме посаду канцлера. Поки тривають коаліційні переговори, особливих потрясінь для Німеччини чекати не варто, вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

Щодо України, істотних змін не буде, незважаючи на конфігурації коаліції, вважає Савінок. "На українському напрямі між "Зеленими" і "Вільними" демократами є консенсус. Вони підтримують санкції, мирне врегулювання й участь Німеччини в нормандському форматі", – каже експерт.

У питанні Північного потоку-2 змін також не буде. Навіть попри позицію "Зелених" та їхньої лідерки Анналени Бербок, які виступають проти проєкту. "Якщо "Зелені" будуть в коаліції, так чи інакше їм доведеться поступатися своїми позиціями. І на жаль, це може бути питання Північного потоку. Адже у виборчих перегонах зовнішня політика відігравала дуже маленьку роль. Німці зайняті своїми внутрішніми справами", – пояснює експерт аналітичного центру Українська призма Марія Коваль.

У питанні мирного врегулювання ситуації на Донбасі буде продовження політики Меркель, вважає Пашков. "Новий канцлер не буде відхрещуватися від нормандського формату або проявляти гіперактивність", – зазначив він у коментарі LIGA.net.

Савінок вважає, що Україні від нового німецького уряду потрібно буде домагатися ще більш послідовної санкційної політики. "Щоб Німеччина ввела санкції за вибори до Держдуми на території окупованого Криму і Донбасу. За видадавання російських паспортів на Донбасі", – заявив експерт.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що ім'я нового канцлера важливе, але Україну найбільше цікавить, якою буде коаліція. "За тими комбінаціями, які я зараз бачу, коаліція буде сприятливою для розвитку україно-німецьких відносин", – повідомив він в ефірі телеканалу 1 + 1.

Читайте також: Україна має залишитися транзитером російського газу – кандидат у канцлери Німеччини