Надія на майбутнє: Україна використала кліматичний саміт COP29 для залучення допомоги на відбудову

Україна перетворила кліматичний саміт СОР29 на майданчик для зміцнення міжнародної підтримки. Представивши дані про екологічні злочини Росії та презентувавши власні "зелені" технології, делегація домовилася про конкретну допомогу: від відновлення електрогенерації до проєктів з водозабезпечення прифронтових територій.

"Ідея нашого осередку під час Кліматичного саміту ООН у Баку отримала значний відгук. 30+ інтерв’ю світовим медіа, понад 30 двосторонніх зустрічей з країнами-партнерами та міжнародними організаціями, 50+ заходів у межах павільйону, понад 1000 учасників заходів, 7000+ відвідувачів павільйону – все це є результатом роботи великої та злагодженої команди", — написала по закінченню COP29 на своїй Фейсбук-сторінці міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук

Конференція ООН зі зміни клімату (COP) — це найбільша і найвпливовіша міжнародна кліматична подія року, яка збирає світових лідерів, ключових гравців екологічної, енергетичної та фінансової сфер, представників транснаціонального бізнесу й науковців. У цьогорічній конференції в Баку, що тривала з 11 до 22 листопада, взяли участь представники 196 країн. Україна втретє представила власний павільйон — унікальний простір, де відбулося близько 50 тематичних заходів за участю українських і міжнародних спікерів.

Головне та історичне рішення, що було прийняте на COP29, — встановлення нової кліматичної цілі, тобто збільшення зі 100 млрд доларів до 300 млрд доларів на рік суми, яку виділяють розвинуті країни країнам, що розвиваються, на боротьбу з кліматичними змінами та для переходу на чисту енергію. Надавати 100 млрд щорічно розвинуті країни зобов'язались у 2009 році, хоч в реальності досягти цього рівня вдалося лиш у 2022.

Угоди досягли після майже двох тижнів складних переговорів. Чимало країн, що розвиваються, вимагали збільшити фінансування не у три, а у 13 разів — до 1,3 трлн доларів. Водночас вони наполягали на грантах замість кредитів, побоюючись зростання боргів. Аргументували це тим, що історичну відповідальність за зміну клімату несуть в першу чергу саме розвинуті країни. Дійшло навіть до того, що представники деяких небагатих держав покинули засідання.

300 млрд доларів на рік до 2035 — компромісне рішення. "Велика сімка" закликала збільшити кліматичну ціль до 500 мільярдів доларів. Але розвинуті країни відкинули вищі цифри як нереалістичні.

Для України участь у конференції стала можливістю не лише отримати доступ до нових фінансових механізмів, але й привернути увагу до екологічних наслідків російської агресії. Українська делегація провела понад 30 двосторонніх зустрічей з країнами-партнерами та міжнародними організаціями, досягнувши чимало домовленостей, а український бізнес, що просуває зелені технології, отримав доступ до нових шляхів розвитку.

Детальніше про це ми розкажемо у підсумковому тексті, що завершить цикл публікацій, які LIGA.net підготувала в партнерстві з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Ми вже розповідали, чому COP29 у Баку важлива для України, як виглядає український павільйон, які ключові події відбувались на конференції протягом перших десяти днів та яких результатів досягла наша еко-дипломатія.

1000 днів війни. Нові дані щодо шкоди довкілля та просування 8-ої формули миру

Вплив війни на українське довкілля вражає своїми масштабами. За даними, які представила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук на COP29, за 1000 днів повномасштабного вторгнення екологічна шкода, завдана воєнними діями, оцінюється приблизно в 71 мільярд доларів.

"За час повномасштабного вторгнення РФ вчинила проти довкілля понад 6500 злочинів. Понад 6 млн українців довелося шукати тимчасовий захист у різних країнах Європи".

"Це призвело до додаткових 3,3 млн тонн викидів СО2. Загальний обсяг викидів парникових газів, спричинених війною, становить 180 млн тонн", — зауважила Світлана Гринчук. Для розуміння: щоб поглинути 180 мільйонів тонн CO₂ знадобиться 2,3 мільярда дерев, які росли б протягом 10 років.

Тридцять три місяці війни: звернення Світлани Гринчук

Водночас через бойові дії та лісові пожежі за майже три роки війни потенціал поглинання парникових газів українськими лісами зменшився на 1,7 млн тонн. Загалом через війну вже знищено 3 млн гектарів лісів. А забруднена вибухонебезпечними предметами територія України становить 139 000 кв. км — це у два рази більше за площу Азербайджану.

"Навіть у мирному європейському місті повітря може містити сліди вибуху російської ракети. Продукти горіння, викинуті в повітря внаслідок ракетних ударів Росії, вже потрапили до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії та Польщі", — підкреслила очільниця Міндовкілля.

На СОР29 Україна виступила з протестом проти дій Росії, яка включила анексовані українські території до свого звіту про викиди парникових газів. Так країна-агресорка намагається використати міжнародні платформи для легітимізації окупації. Україна пообіцяла блокувати розгляд будь-яких документів у рамках РКЗК ООН, які посилаються на російські дані з окупованих територій.

Разом із міжнародними партнерами Україна працює над механізмами, що зроблять агресію та екологічну шкоду неприйнятними та суворо караними. На цьому базується пункт 8 Формули миру президента Володимира Зеленського щодо екологічної безпеки. На презентації та обговорені формули, що відбулась в українському павільйоні, були присутні посли та представники урядів країн США, Швеції, Естонії, Хорватії, Румунії, Польщі, Фінляндії, Литви, Німеччини, а також міжнародних організацій. До учасників заходу онлайн звернувся керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та радник Олександр Бевз.

До реалізації восьмого пункту Формули миру вже приєдналися понад 60 держав та міжнародних організацій. Цей пункт об'єднує союзників навколо розв'язання проблеми впливу бойових дій на довкілля. Україна пропонує співпрацю у документуванні екологічної шкоди від війни, розробленні універсальних методик оцінення впливу та формулювання глобальних принципів екологічного й сталого відновлення.

Власне, за допомогою однієї з таких методик і був оцінений у 180 млн тонн загальний обсяг викидів парникових газів, спричинених війною. Спосіб оцінки запропонував Леннард де Клерк — відомий нідерландський бізнесмен та науковець, який вивчає вплив воєнних конфліктів на клімат.

Конкретна допомога, як результати зустрічей, та нові міжнародні партнерства України

Двосторонні зустрічі на COP29 принесли Україні низку конкретних домовленостей. Зокрема, Євросоюз допоможе Україні відновити 2 ГВт генерації електроенергії для цієї зими – це 12% сезонних потреб. Про це заявила комісар ЄС з енергетики Кадрі Сімсон. Вона також нагадала, що з початку повномасштабної агресії росія знищила в Україні генераційні потужності на 9 ГВт. Для порівняння, 9 ГВт відповідають річному споживанню електроенергії невеликої європейської країни, як-от Словенії чи Латвії.

Для підтримки України ЄС також збільшив пропускну здатність електромереж, які з'єднують Україну та ЄС, з 1.7 ГВт до 2.1 ГВт. Крім того, в рамках Ukraine Facility – ініціативи ЄС з підтримки України на 50 мільярдів євро – 12 мільярдів призначені саме на фінансування відновлення, реконструкції та кліматичних дій.

Нові проєкти допомоги Україні анонсувала Фінляндія. За словами радниці міністра захисту довкілля Фінляндії Сайї Вуоли, країна запускає два нових міжнародних проєкти для допомоги Україні оцінити шкоду, завдану водним ресурсам та біорізноманіттю.

Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P) допоможе реалізувати проєкти із водозабезпечення прифронтових територій України. "Україна щиро вдячна за 250 мільйонів євро, об'єднаних у фонд E5P, особливо в ці складні воєнні часи", – наголосила Світлана Гринчук. За її словами, Україна сьогодні особливо потребує підтримки в розвитку муніципальної інфраструктури, зокрема в таких сферах як термомодернізація громадських будівель, оновлення систем центрального опалення, управління твердими відходами, очищення води та екологічно чистий громадський транспорт.

Серед успішних прикладів співпраці – станція з перероблення відходів руйнувань з повним циклом, що запрацювала в Бучі у квітні 2024 року за підтримки ПРООН. Вона не лише допомагає розчищати завали, але й дозволяє повторно використовувати матеріали для відновлювальних робіт.

На полях COP29 Україна суттєво розширила коло міжнародних партнерів. Зокрема, було підписано Меморандум про співробітництво між Міндовкіллям України та Міністерством екології та природних ресурсів Азербайджану. Країни домовилися поглиблювати співпрацю у розвитку екологічних технологій, управлінні відходами, збереженні біорізноманіття, відновленні забруднених територій та запобіганні промисловому забрудненню.

Україна також долучилася до Глобальної Платформи Кліматичного Клубу, про запуск якої оголосили на полях COP29. Ця платформа – механізм підтримки, покликаний прискорити декарбонізацію промисловості з високим рівнем викидів і сприяти промисловому розвитку з нульовим та низьким рівнем викидів у країнах, що розвиваються. Платформа зводить країни, що потребують підтримки, з міжнародними інвесторами та допомагає їм отримати доступ до новітніх технологій.

Загалом міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук провела понад 30 двосторонніх зустрічей, зокрема з представниками США, Литви, Австрії, Румунії, Японії, Нідерландів, Італії та інших країн. З Італією досягнуто домовленостей про розвиток технічної та фінансової співпраці у напрямку водозабезпечення прифронтових українських регіонів. З Японією узгоджено потенційні сфери для конкретних проєктів в рамках JCM (Механізм спільного кредитування).

"Кожен з моїх співрозмовників висловив беззаперечну підтримку України та готовність масштабувати її. Кожна така зустріч – це можливість зміцнити наші зв'язки з союзниками та перевести діалог у практичну площину на рівні наших міністерств", – підсумувала Світлана Гринчук.

Український павільйон та презентація вітчизняних еко-стартапів

Український павільйон на COP29 став справжнім центром тяжіння для учасників конференції. Цього його концепція була побудована на ідеї спільних зусиль, що проростають у великі зміни. Основний матеріал оздоблення павільйону — український екологічний папір з живим насінням різнотрав'я. На ньому відома художниця Олександра Жумайлова прямо на місці за чотири доби створила зображення площею понад 120 кв. м. Вона намалювала нашу бронетехніку, волонтерку, що рятує тварин, сцени ремонту пошкодженого обстрілами шпиталю і багато українських соняхів.

Спільну композицію з малюнком створювали і 50 листів еко-паперу, на яких коротко були описані 50 екологічних ініціатив держави, бізнесу та громадськості України під спільним слоганом "Я сприяю екологічним ініціативам". Серед них — технології цифровізованого землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що створюють папір з опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери та інші українські інновації, що вже використовують у США, Великій Британії та Японії. Поряд із описом кожної ініціативи вписали контактну інформацію та QR-код, що веде на сайт відповідного проєкту.

У спеціальних зоні віртуальної реальності відвідувачі українського павільйону могли на власні очі побачити наші ліси та поля, знищені Росією, а також пролетіти над Каховським водосховищем, місцем найбільшої рукотворної екологічної катастрофи XXI століття, та побачити диво природного відновлення — молодий вербовий ліс, що виріс на міці, де була вода.

Серед відвідувачів павільйону були міністр з питань клімату Великобританії, міністр енергетики США, губернатор штату Вашингтон, міністр довкілля Нової Зеландії, міністр навколишнього середовища Японії, міністр енергетики Молдови, міністр кліматичної політики та зеленого зростання Нідерландів, міністр клімату та енергетики Латвійської Республіки, міністр клімату Естонії, міністр клімату та навколишнього середовища Швеції, міністр клімату, енергетики та комунальних послуг Королівства Данія, а також комісар ЄС з енергетики Кадрі Сімсон та єврокомісар з питань клімату та транспорту Вопке Хукстра.

Після завершення конференції фрагменти стін павільйону, створені з паперу з насінням, висадять у країнах-партнерах України як символ спільних дій, що проростають у майбутнє. Зокрема, міністр з питань клімату Великобританії Керрі Маккарті пообіцяла висадити свій фрагмент у Брістолі.

Окремим івентом на СОР29 була презентація продукції та послуг восьми українських "зелених" компаній. Вони є грантерами програми "Кліматичні Інноваційні Ваучери" від ЄБРР/ЄС — однієї з найбільших в Україні грантових схем підтримки кліматичних інноваторів, яка реалізується ГО Greencubator з 2017 року.

Презентацію українських еко-стартапів відвідали журналісти, політики й представники міжнародних організацій. Під час заходу відбулася панельна дискусія за участі UNIDO (агенція ООН, яка спрямована на підтримку промислового розвитку в країнах, що розвиваються).

Попри війну Україна декларує свою кліматичну відповідальність

"Ми тут, аби вкотре заявити про себе світу. Ми єдині у своїй меті. Ми не відмовляємося від міжнародних зобов’язань і продовжуємо працювати у команді цивілізованих держав над спільною метою: подолати кліматичну кризу й досягти кліматичної нейтральності", – так пояснювала на COP29 позицію України міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

Попри війну, Україна продовжує розвивати власну кліматичну політику. У жовтні 2024 року країна взяла на себе зобов'язання досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.

"Це відповідає строкам, які встановив для себе Євросоюз. А отже, ми посилюємо наші позиції на шляху до "зеленого" відновлення та фінансування наших проєктів", – наголосила Світлана Гринчук.

Під час конференції українська делегація представила результати моделювання шляхів декарбонізації та досягнення кліматичної нейтральності економіки України. За словами заступниці міністра захисту довкілля Вікторії Киреєвої, нова Стратегія низьковуглецевого розвитку на період до 2050 року повністю відповідатиме цілям та політиці Європейського Союзу та Паризької угоди.Так, в останній день конференції COP29, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про відновлення роботи системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) — її вимушені були призупинити через повномасштабне вторгнення.

"Це був насичений та досить складний СОР для всіх країн світу та для України особливо. Що результати означають для України? Ми будемо отримувати кошти на реалізацію наших кліматичних планів та проєктів. Зможемо залучати додаткові інвестиції в рамках статті 6, а також долучитися до фінансування від міжнародних фінансових інституцій на зелену енергетику, зелене відновлення та адаптацію до змін клімату", — підсумувала результати міжнародної конференції міністерка Світлана Гринчук.