"Мрія Путіна". Два сценарії: як країни Балтії готуються до нападу Росії – Financial Times
Країни Балтії будують оборонні укріплення на кордонах з Росією і Білоруссю, готуючись до можливого вторгнення. Навіть у Лондоні й Берліні попереджають про війну НАТО з РФ через кілька років.
Зараз РФ загрузла в Україні, а НАТО посилає все більше військ до країн, що мають сусідство з росіянами, тому Альянс готовий до нападу краще, ніж раніше. Але Росія стала на військові рейки. Москві буде важко повернутися назад з воєнної економіки. Є сценарії, як і коли Росія може напасти на Балтію, пише Financial Times.
LIGA.net прочитала лонгрід і обрала для вас найцікавіше.
Нові бункери й колючий дріт на кордоні
На поля в Естонії вийшли екскаватори й бетонозмішувачі, щоб оновити східний кордон НАТО з Росією. Сотні посилених бункерів будують як частину нової оборонної лінії для захисту країн Балтії.
Литва будує протитанкові перешкоди з колючим дротом і бетонними блоками на кордонах з Росією і Білоруссю. Латвія і Фінляндія звели паркани. Однак насправді балтійські лідери бачать у поразці Росії в Україні найкращий спосіб гарантувати власну безпеку.
"Війна України для нас екзистенційна", – каже голова комітету закордонних справ парламенту Литви Жигімантас Павільоніс.
Останні місяці принесли шквал попереджень про можливий напад Росії на НАТО в наступному десятилітті, нагадує видання. Не лише Вільнюс, Рига і Таллінн тривожаться, а й міністри в Стокгольмі, Берліні й Лондоні припускають, що війна таки почнеться.
Регіональні лідери бачать країни Балтії з їх невеликою територією й вузьким наземним сполученням з рештою НАТО як слабке місце, де російський диктатор Володимир Путін може спробувати перевірити єдність Альянсу через провокації чи прямий напад.
Хвилювання посилює перспектива повернення Дональда Трампа в Білий дім, що викликає сумніви в бажанні США захищати Європу, коли самі європейці будуть нездатні повністю захиститися.
"Країни Балтії у більшій безпеці, ніж будь-коли раніше"
З підвищенням нервозності є відчуття, що країни Балтії почуваються в більшій безпеці, ніж були протягом століть, завдяки членству в НАТО. "Парадокс", – визнає прем’єрка Литви Інгріда Шимоніте. Минулого року Альянс зміцнився також вступом Фінляндії та Швеції, що перетворює Балтійське море в "озеро НАТО".
Країни НАТО на чолі з Німеччиною, США та Великою Британією посилають додаткові війська до Балтії й планують збільшити витрати до 3% від ВВП на оборону в найближчі роки, проти теперішніх 2%. Водночас Росія загрузла в Україні, а її західні прикордонні райони, поруч із Балтією та Фінляндію, майже без військ.
Слова Цахкна підкреслюють межу, якою слідують посадовці регіону: баланс між тим, щоб бити в набат і не бути панікером, інвестувати більше в оборону і зберігати довіру до колективного захисту.
Естонія, Латвія й Литва вступили в НАТО 20 років тому, за кілька тижнів до того, як стали членами Європейського Союзу. Три країни, анексовані СРСР у 1944-му, відновили незалежність на початку 1990-х. Їхні часті попередження про російський реваншизм ігнорували – помилка, яку вже визнав французький президент Емманюель Макрон та інші європейські лідери.
Служби безпеки застосовують стандартну модель для оцінки загрози – чи є у Росії намір і можливості напасти. Намір є. Щодо можливостей, то є згода, що, направивши всі ресурси в Україну, РФ не зможе найближчим часом атакувати НАТО.
Сценарії нападу на Балтію
Російські плани передбачають подвоєння їх військ на балтійському напрямку до 40 000 до 2026-го зі значним збільшенням танків і бронетехніки, зазначає Financial Times. Війна Росії в Україні ускладнює дотримання цього графіка.
З витратами на оборону 6-7% від ВВП Росія налагодила ВПК, виробляючи 4 млн артилерійських снарядів на рік, сотні танків і бронетехніки. Так, значна частина – це низькотехнологічне обладнання, проте російські заводи значно випереджають західні щодо кількості. Перейшовши до воєнної економіки, Кремль може бути не в змозі повернутися назад [після війни проти України].
Колишній радник нацбезпеки й ексглава Служби зовнішньої розвідки Латвії Яніс Кажоціньш бачить два сценарії.
Перший – Росія досягає успіху в Україні та пробує скористатися ослабленістю Заходу при Трампі. Раптова атака проти країни Балтії й подальша ядерна погроза, щоб НАТО не втручалося.
Другий – Київ і Захід витримують війну в Україні, Росія робить провокації, десятки гібридних атак, диверсії, вбивства, розбурхування російськомовного населення – все, окрім вторгнення.
Російськомовні меншини – до чверті населення Естонії й Латвії. Балтійські чиновники визнають, що вразливі до дезінформації російських ЗМІ, але здатність Москви використати їх як зброю зменшується: старші покоління вмирають, молодь більш інтегрована.
У Литві російськомовна меншина значно менша, але вразлива через географію. Вона межує з дуже мілітаризованим російським Калінінградом, де, на думку литовської розвідки, є ядерна зброя, і з Білоруссю, яку повністю контролює Кремль.
Далі вузька смуга литовсько-польського кордону – Сувальський коридор. Для багатьох військових експертів це найбільш вразлива ділянка НАТО. Стримування Росії тут полягає в тому, щоб позбавити її змоги використати будь-які географічні слабкості Балтії.
Стратегія НАТО – захистити територію Альянсу "з першого метра", не дати російським загарбникам зруйнувати міста, як зробили в Україні. Тобто, зробити напад Росії непомірно важким і дорогим.
Тому Альянс нарощує присутність у Балтії. У 2016-му, після анексії Криму, він додав багатонаціональні батальйони й бойові групи військ. Зараз збільшує батальйони чисельністю близько 1000 військових – до бригад чисельністю 3000-5000. Ці сили мають стримати Росію під час першої атаки, доки не прибуде підкріплення.
Усі надії на США та перемогу України
Вирішальним гарантом міцності НАТО для країн Балтії залишаються США. Збереження участі США і перемога України – ось пріоритети.
Балтійські лідери поділяють широкий скептицизм щодо здатності держав Європи замінити США. Попри те, що Америку критикують за нездатність дати зброю Україні, у Балтії очікують, що Німеччина зробить найбільший внесок у зміцнення передової оборони Альянсу. Берлін переозброює армію, зобов’язався розмістити війська в Литві – перша постійна дислокація їх армії за кордоном після Другої світової.
Франція та Британія – слабші гравці. Натяк Макрона, що може послати війська в Україну, схвалюють у Балтійському регіоні, але мають сумніви, що дії Парижа відповідають риториці.
Прифронтові держави хотіли б, щоб Британія взяла більшу роль, але не певні, що вона для цього інвестуватиме достатньо в армію.
Аналітик Міжнародного центру оборони й безпеки в Таллінні Томас Єрмалавічюс каже, що Балтійський регіон зараз почувається особливо вразливим. Є відчуття, що дві передумови політики безпеки після здобуття незалежності під загрозою: ніколи більше не бути окупованими й ніколи більше не воювати лише своїми силами.
По-перше, масштаб наступу Росії на Україну свідчить, що розгорнутих у регіоні сил союзників замало для стримування Москви, а Захід надто повільно реагує на агресію. По-друге, війна в Україні привернула увагу до розбіжностей між прифронтовими країнами й рештою НАТО щодо оцінки російських загроз.