Хиткі штати Гарріс і Трампа. Хто переважить в останню мить – прогнози перед виборами

У вівторок, 5 листопада, у США обиратимуть 47-го президента. Кандидати – віцепрезидентка Камала Гарріс і експрезидент Дональд Трамп – до останнього йдуть плече в плече. Опитування досі не показують переможця. Результат визначать сім хитких штатів, які можуть проголосувати за кожного з них.

Найімовірніше, світ не дізнається остаточних результатів навіть через кілька днів після виборів, каже LIGA.net експерт із політики США, позаштатний співробітник Центру глобального правління (Брюссель) Артур Колдомасов: "Через велику кількість перерахунків голосів чи відмову Трампа визнати результати, якщо програє".

Демографія хитких штатів така, що пропозиції кандидатів не задовольняють їх змішане населення тією мірою, щоб більшість однозначно обрала одного з них, пояснює LIGA.net керівник програми Північна Aмерика в Українській призмі Олександр Краєв.

"Ці вибори про особистості – хто більше подобається. Схоже на шоубізнес, до якого звикли українці, а не на нормальну політику", – вважає Краєв.

Риторика Трампа зробила виборчу кампанію екстремальною. Його виборцям це подобається. Американці більше не реагують на екстремізм адекватно, підкреслює LIGA.net науковий співробітник Atlantic Council Пітер Дікінсон.

LIGA.net розібрала кожен із хитких штатів: що хвилює виборців, хто може перемогти і яка роль українців. А також спробувала скласти портрет виборця кожного кандидата.

Перевага – у межах статистичної похибки

За опитуванням FiveThirtyEight, на національному рівні Гарріс зовсім трохи випереджає Трампа: 48,7% проти 47,3% голосів (дані на 1 листопада).

Більшість штатів у США традиційно голосують або за демократів, або республіканців. Так, за даними аналітиків 270towin, у Гарріс зараз майже гарантована підтримка 20 штатів і 226 виборців – їй бракує 44 голоси. У Трампа – 21 штату і 219 виборців, бракує 51. Боротьба йде за сім хитких штатів та їхніх 93 виборців.

Після того, як Гарріс у липні замінила у виборчих перегонах президента Джо Байдена, від серпня, за опитуваннями NPR, вона мала перевагу у трьох із семи хитких штатів. З жовтня Трамп перехопив лідерство: у п’яти з семи. Опитування кількох останніх тижнів рухаються в його бік. Між кандидатами перевага у кожному штаті в межах похибки.

Опитування критикують за непевну методологію, каже Колдомасов.

У Трампа шанси на перемогу у більшості хитких штатів гарні, але не суттєво вищі, каже Краєв. Ріст підтримки Гарріс тут – поступовий. У Трампа – крива: різкі підйоми і спади. В останній момент він може отримати прорив чи обвал.

Ось сім штатів, які визначать долю виборів

Три з семи хитких штатів – на північному сході, відомі як "блакитна стіна": Вісконсин, Мічиган, Пенсильванія. Раніше були за демократами, але останніми роками – ні.

Трамп у цих штатах апелював переважно до "білих виборців без вищої освіти". Гарріс натомість – до класу освічених жителів великих міст.

"Блакитна стіна" зазвичай голосує однаково. Коли Трамп завоював Білий дім у 2016 році – виграв в усіх трьох. Коли Байден переміг у 2020 – теж у всіх трьох.

Решта хитких штатів відомі як "сонячний пояс" – на півдні та в центрі. Там зростає чисельність населення – Аризона, Невада, Північна Кароліна і Джорджія. Перші три раніше були надійно за республіканцями, а тепер іноді за демократів.

Мічиган (15 голосів виборників). Як пише The National, штат став серйозним викликом для демократів. Там проживають великі арабські та мусульманські громади, роздратовані Гарріс та Байденом. Цих виборців обурює підтримка США Ізраїлю у війні в Газі. Гарріс, як пише Financial Times, має тут перевагу лише в 1,2%.

У Мічигані на двох останніх виборах поспіль обирали саме їхніх переможців: Трампа та Байдена. Там найбільша з-поміж штатів арабська громада, каже Колдомасов.

Вісконсин (10 голосів). Тут результат визначить робітничий клас. Як пише San Antonio Express-News, одне з основних послань Трампа – викинути зі США понад 11 млн нелегальних мігрантів із країн Центральної Америки, які роками живуть без документів. З одного боку, вони нібито породжують наркоманію і злочинність. З іншого – це джерело дешевої робочої сили, без якої місцевий бізнес не може.

Гарріс має у Вісконсині перевагу усього в 0,1%.

За штат триває запекла боротьба – ще Байден нагадував виборцям, як допоміг створити тут нові робочі місця через відкриття центру Microsoft, каже Колдомасов.

Пенсильванія (19 голосів). Трамп і Гарріс присвятили багато часу цьому штату. Великі міста – традиційна база демократів. Передмістя і села – республіканців.

Трамп має у Пенсильванії мізерну перевагу у 0,6%.

У Пенсильванії велика українська громада (до речі, у Мічигані, Вісконсині та Пенсильванії – чисельна польська діаспора, 6-8% населення). Українська та польська діаспори "блакитної стіни" можуть вплинути на результати, каже Краєв: "Кожен голос там має значення. Один голос пенсильванця важить – як 50 голосів каліфорнійців".

Враховуючи, що остаточні результати виборів президента США вирішать лише кілька тисяч голосів у кількох округах, українська чи польська громада в Мічигані, Вісконсині або Пенсильванії можуть вплинути на майбутнє США, переконаний Колдомасов.

"Класично центральноєвропейські діаспори – республіканські. Це передусім віруючі, консервативних поглядів, робітники. Останні два виборчі цикли вони переважно голосували за Трампа. І українці – теж. Але зараз голосуватиме їхнє друге-третє покоління, вже молодше і ліберальніше. Вони передусім американці, хоч і не забувають про коріння. Цей конфлікт батьків і дітей може бути навіть у сім’ях", – розповідає Краєв.

Діаспори з Центральної Європи можуть зіграти ключову роль у штатах "блакитної стіни", каже Дікінсон. Але багато українців і поляків – за Трампа, попри його антиукраїнську риторику, тож не матимуть того впливу, який могли б, якби були єдині.

Аризона (11 голосів). Десь кожен четвертий виборець штату на кордоні з Мексикою – латиноамериканець. Ця група традиційно підтримує демократів. Але ситуація може змінитися на тлі зростання страхів щодо нелегальної міграції, безпеки кордону і стану економіки. На цьому етапі опитування дають тут Трампу перевагу на 2,1%.

В Аризоні кандидати акцентують на міграційній політиці, каже Колдомасов. Крім того, республіканці хотіли відновити тут заборону на аборти за законом 160-річної давнини.

Джорджія (16 голосів). Байден переміг у цьому традиційно республіканському штаті 2020-го, але чи зможе Гарріс повторити тріумф – невідомо. У Трампа перевага на 2,1%.

У Джорджії основні меседжі спрямовані на афроамериканців, кількість яких там – до 33% населення, це один з найбільших показників з-поміж штатів, каже Колдомасов.

Північна Кароліна (16 голосів). Штат голосував за республіканців майже на всіх президентських виборах за останні десятиліття. А 2017-го обрав губернатора-демократа, тож все не так однозначно. Наразі Трамп у штаті попереду на 1,6%.

Невада (шість голосів). Протягом останніх чотирьох президентських виборів штат голосував за демократів. Але цього разу Трамп має тут перевагу на 0,3%.

Невада цьогоріч може перетворитися з демократичного на республіканський штат, каже Колдомасов. Тут запекла боротьба за голоси латиносів. Трамп здатен набрати багато голосів, бо темпи постковідного економічного відновлення тут – одні з найповільніших у США, а безробіття 5,1% – найвищий показник у США.

Інфляція, мігранти та аборти: що турбує виборців

Якщо малювати портрет типового виборця, каже Краєв, то за Гарріс – жінки, за Трампа – чоловіки. За Трампа – віруючі, за Гарріс – агностики і нехристияни. За Трампа – "сині комірці", тобто робітники. За Гарріс – малі та середні підприємці, "білі комірці", фінансовий сектор. Однак великий бізнес і корпорації – знов за Трампа. Середній, малий бізнес і більшість середнього класу – за Гарріс.

Виборці Трампа не дуже відрізняються соціальним статусом від виборців Гарріс, каже LIGA.net голова Інституту Американістики Владислав Фарапонов.

За демократів у США зазвичай голосують молодь і середній клас із вищою освітою, а також меншини, додає Колдомасов. В останні роки внутрішні розклади стали дещо складнішими: серед представників однієї демографічної групи можуть опинитись прихильники як демократів, так і республіканців – з майже однаковою пропорцією.

"У демократів тепер значно гірша ситуація серед латиносів – через меседж республіканців, що їхні опоненти нібито хочуть встановити у США комунізм. Трампа підтримують люди без вищої освіти й прихильники теорій змов", – каже Колдомасов.

Портрет виборця у кожного кандидата буде надто неточний і загальний, бо їх підтримують дуже різні люди, яких годі згрупувати, додає Дікінсон.

Гарріс у кампанії вже не наголошувала, що може стати першою жінкою-президенткою США, як це робила Клінтон 2016-го. Не пропонувала нових великих державних програм і масштабних витрат, що обіцяв Байден у 2020 році. Зайняла жорсткішу позицію щодо імміграції, щоб нейтралізувати одну з атак Трампа.

Одна з головних тем кандидатів – висока вартість життя та інфляція. Ціни зросли після Covid-19, і Трамп скористався ностальгією за часом, коли продукти були дешевшими.

Виборців хвилює міграція. Трамп обіцяє, що у разі перемоги депортує мільйони мігрантів, які нелегально прибули в країну, і практично закриє кордони США.

Хвилюють аборти – тому Гарріс безперервно називає репродуктивні права жінок питанням їхньої особистої свободи та обіцяє їх захищати.

"Зовнішня політика у США на другому місці – тут питання, що кожен кандидат робитиме, щоб у світі стало стабільніше і передбачуваніше. Це про проблеми Ізраїлю, України, Тайваню – усіх великих конфліктних зон", – каже Краєв.

Гарріс займає помірковану і послідовну позицію, дає відчуття стабільності та робить кроки в бік від ризику драматичних змін, вважає Дікінсон. Трамп – пропонує масштабні зміни, економічний зсув, відхід від політики "пробудження", тобто уваги до расової упередженості та дискримінації. Хоче повернення до традиційних цінностей, якими їх собі уявляє. І повернення до старого. Гарріс – проти.

Через внутрішню міграцію в США почалися суттєві демографічні зміни у хитких штатах, які й не дають тепер більшості жодному з кандидатів, каже Краєв.

"Наприклад, відбулась величезна міграція з Каліфорнії в Техас, бо там кращі податки, і значна частина великих компаній з Кремнієвої долини, багато молодих технічних професіоналів з одного штату переїхали в інший. За оцінками експертів, на наступних виборах глибоко республіканський Техас може стати хитким, бо там буде забагато "білих комірців" – людей інтелектуальної праці, з вищою освітою, які зазвичай голосують за демократів. В інших штатах те саме", – каже Краєв.

Якщо раніше хиткі штати залишалися такими на два-три виборчі сезони, а це 8-12 років, то зараз майже кожні чотири роки вони змінюються – люди активніше рухаються, менше прив'язані до місця роботи, до фабрик, домівок, які переважно орендують, і є активна соціальна динаміка в межах США, констатує Краєв.

За аналізом FT, ці вибори стануть найдорожчою президентською кампанією в історії США – на середину жовтня кандидати зібрали $4 млрд: демократи – $2,2 млрд, республіканці – $1,8 млрд. А найяскравіша особливість кампанії – що Байден вийшов з перегонів так пізно, вважає Фарапонов. Але саме це принесло Гарріс рекордні суми.

Кампанії бракує стратегічності, каже Краєв. Штаби обох кандидатів не представили стратегії зовнішньої політики. Є лише вирвані з контексту вислови про фіскальну, соціальну політику, щодо міграції. І в Гарріс, і у Трампа досі немає команд: "Ми не знаємо, хто буде держсекретарем, міністром оборони чи радником із нацбезпеки".