Голоси в пустелі. Репортаж LIGA.net з Сирії: хто врятує українських дітей (текст на пошті)
У сирійській пустелі є найбільша у світі в’язниця просто неба для жінок та дітей. Там у катастрофічних умовах утримується понад 60 000 осіб, дві третини з них – діти. Офіційний статус закладу – закритий табір (точніше, два табори) для біженців з території, яка перебувала під контролем так званої Ісламської держави. Серед біженців є українці – щонайменше 10 жінок і 23 дитини.
МЗС та силові структури намагаються репатріювати їх на батьківщину, але результат скромний: за два роки вдалося повернути в Україну лише чотири сім’ї. Табори розташовані у Сирійському Курдистані – самопроголошеному державному утворенні, з яким в України немає дипломатичних відносин. Сирійський Курдистан перебуває у стані війни.
Керівництво Сирійського Курдистану використовує проблему біженців для виходу на міжнародний рівень, налагодження контакту з іншими країнами. Наприклад, під час переговорів про репатріацію вони домовилися про відкриття свого представництва у Фінляндії, Німеччині, Сполучених Штатах та Росії.
Українській стороні нічого запропонувати у процесі перемовин. Бо Сирійський Курдистан – це невизнана держава, з якою представники уряду України за замовчуванням не можуть мати офіційні дипломатичні відносини. А поза тим, хоча цього ніхто й не визнає публічно, в України надто добрі відносини з Туреччиною – головним ворогом Сирійського Курдистану. Тому українським перемовникам доводиться вирішувати найбільшу загадку з можливих: як визволити своїх громадян, нічого не пропонуючи навзаєм.
Дістатися до таборів вкрай складно. Але репортерці Альоні Савчук це вдалося. Вона побувала в закритих таборах для біженців аль-Хол і Рож та знайшла там українські сім‘ї. Про те, в яких умовах виживають жінки і діти, як вони туди потрапили, чому курдські військові вважають ці табори бомбою уповільненої дії та як українські перемовники визволяють наших співгромадян, – у репортажі LIGA.net.