14 млн аномалій. Як Путін вкрав вибори в Росії – пояснюють математики
У Росії відбулись "вибори" в Держдуму. Після так званого підрахунку виграла путінська Єдина Росія, зберігши конституційну більшість.
Спостерігачі фіксували масові вкидання бюлетенів у всій Росії. Невідомі люди – а іноді і члени комісій – заштовхували пачки з бюлетенями до урн. А поліція затримувала не порушників, а спостерігачів, які фіксували порушення. Крім відсутності спостерігачів ОБСЄ, вперше з 1993 року, сфальсифікувати підсумки вдалося за допомогою системи "електронного голосування".
Але приховати сліди не вийшло. Незалежні фахівці проаналізували офіційні підсумки, виявивши понад 14 млн "аномальних" голосів за ЄдРо.
Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе
ПОШУК АНОМАЛІЙ І ЯК ЦЬОМУ СТАВАЛИ НА ЗАВАДІ
Весь процес розпочинається з пошуку даних про явку та віддані голоси, тут немає жодних секретів, каже LIGA.net незалежний аналітик Олексій Купріянов. Аналітики беруть інформацію з офіційного сайту Центрвиборчкому. Але цього року не минулося без перешкод. Спочатку, каже Купріянов, була введена капча – що виводиться на екран зображення з проханням ввести символи, зображені на картинці. Спочатку капча з'являлася на кожній сторінці, тепер – після перегляду певної кількості запитів. За словами незалежного електорального аналітика Сергія Шпилькіна, вона з'являлася кожні 30 запитів до сайту.
Але капча була не великою проблемою, каже Купріянов, пізніше ЦВК ввів процедуру обфускації даних. Іншими словами, відомство зашифрувало HTML-код сайту – у разі скачування/копіювання замість чисел відображався випадковий набір букв. Це виглядає наступним чином:
Проблеми кожен вирішував по-своєму. Математик Олександр Боргенс сказав LIGA.net , що два тижні вивчав курс нейронних мереж і розпізнавання цифр для подолання капчи. Але перемогти обфускацію не вдалося, тому для подальшого аналізу він користувався даними, які в групі на Facebook викладав Шпилькин. Дістати дані Шпилькин та інші аналітики змогли завдяки програмістам.
У коментарі Meduza Шпилькин говорив, що дії ЦВК викликали обурення у багатьох кваліфікованих людей, тому відомству судилося програти.
ЦВК справді програв. Купріянов розповідає, що обфускація стала проблемою номер один. Її рішення "посипалися як з рогу достатку" від усіх програмістів, у яких знайшовся вільний час. За кілька днів було опубліковано близько 10 різних способів. На ранок 20 вересня Купріянов розпоряджався всіма даними, які на той момент були вивантажені на сайт ЦВК.
Після збору інформації аналітики приступають до аналізу. У кожного з них різні моделі роботи, але кінцевий результат схожий. Їхня загальна ідея – результати чесного і сфальсифікованого голосування графічно виглядають по-різному.
Методологія Шпилькіна дозволяє показати сукупність дільниць з "нормальним" розподілом відданих голосів, а також середньою явкою. Одночасно показуються дільниці з "підвищеною" явкою і високим відсотком голосів за партію, які, ймовірно, зазнали фальсифікацій.
Модель роботи Боргенса полягає в пошуку дільниць, де партія влади не надто сильно виграла вибори – це частина всього масиву даних. Перед підрахунком він переконується, що знайдена частина масиву схожа на розподіл Гауса або є ним. Для цього проводяться статистичні тести на нормальність вибірки. Порахувавши параметри, він робить узагальнення для інших регіонів і отримує графік.
Розподіл Гауса він пояснює на такому прикладі: "Візьмемо вік жінки від 0 до 100 років, як і явка на виборах. Імовірність народити дитину в 12 років є, але дуже мала. Імовірність, що на якійсь дільниці явка складе 12% теж дуже мала... Напевно, жінки частіше вирішують народити дитину у віці 25 років, таких жінок дуже багато – це пік. Після 25 років йде спад. В 40-45 років народити дитину – це вже теж аномалія".
Схожі графіки виходять і у Купріянова. За горизонталлю демонструється явка (від 0% до 100%; або від 0 до 1), за вертикаллі – рівень підтримки (частка бюлетенів, вкинутих за дану партію/кандидата). Кожна дільниця, в якій є якась явка і рівень підтримки, отримує точку на діаграмі. Особливість діаграми полягає в тому, що якщо явку рахувати чесно, то утворюється вузька дзвоноподібна крива. Це добре видно на графіках щодо чесних виборчих дільниць, яких на всю Росію, за словами Купріянова, близько 9000.
Якщо ж дивитися на графік аналізу всіх ДВК в РФ, то дзвоноподібна крива розширюється, її хвости розходяться по кутках. Це можливо в результаті маніпуляцій з підрахунком голосів, каже Купріянов.
ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ АНОМАЛІЙ
21 вересня Шпилькин показав результати своєї роботи. Він проаналізував дані голосування за партійними списками з 96 840 дільниць, де зареєстровано майже 108 млн виборців. За його результатами, Єдина Росія отримала 13,8 млн аномальних голосів. Він каже, що на нефальсифікованих дільницях явка склала 38% (офіційна явка – 51,7%), а ЄдРо отримує від 31% до 33% (офіційно – 49,8%). Шпилькин стверджує, що щільне ядро на його графіку – це "чесні" дільниці, координати яких дають оцінку реальної явки і реального результату партії Путіна.
З даними Шпилькіна погоджується і Купріянов. Водночас він уточнює, що в регіонах з тотальною фальсифікацією (наприклад, Татарстан) важко оцінити кількість вкидань. У зв'язку з цим Купріянов називає дані Шпилькіна "оптимістичною оцінкою". 13,8 млн – це точний мінімум, насправді аномалій може бути більше.
Купріянов говорить, що назвати реальні підсумки виборів важко, оскільки необхідно знайти регіони, де голоси рахували чесно. Таких регіонів у РФ, за його словами, близько 10 з 85. Якщо рахувати за ним, то результат у всій країні у ЄдРо повинен був бути трохи більше 30%, а у КПРФ – трохи більше 20% (офіційно 18,9%). Непоганий результат КПРФ Купріянов пояснює ситуаційним підходом опозиційного виборця до голосування. "За комуністів голосують не від хорошого життя", – каже він, а через брак адекватної прохідної альтернативи.
Схожий результат отримав і Боргенс. Він знайшов 14,2 млн аномальних голосів за ЄдРо, а також 32 000 аномальних виборчих дільниць у країні, 25 000 з яких проголосували на користь партії Путіна. Він пояснює, що аномалії – не обов'язково означають фальсифікації. На його графіках аномалії позначені жовтими точками: що ближче вони до центру, то більший шанс, що тут голоси були пораховані чесно. А ті, що прагнуть у верхній правий кут, найімовірніше, є фальсифікаціями.
ЯК ФАЛЬСИФІКУЮТЬ ВИБОРИ
Купріянов розповів, завдяки яким фальсифікаціям виникають такі графіки. Наприклад, кандидат Х не набрав бажаної кількості голосів. Є два базових способи: перший – невикористані бюлетені можна заповнити на користь кандидата Х, покласти в урну і порахувати. У цій ситуації відбудеться одночасне збільшення рівня підтримки і явки. У підсумку ділбниця, на якій зробили таку маніпуляцію, зміститься на графіку вгору і праворуч. Безліч таких дільниць створюють хвіст.
Другий спосіб – взяти ті бюлетені, що є, і перекласти з однієї пачки в іншу. Наприклад, за кандидата Х проголосувало 700 осіб, а за кандидата Y – 800. У кандидата Y беруться 500 бюлетенів і перекладаються кандидату Х. Такі дільниці відповзатимуть угору, оскільки явка не збільшується, утворюючи тінь над ядром, пояснює аналітик.
Це два переважаючих способу фальшування, але є метод простіший. Коли на дільниці відсутні принципові спостерігачі, в територіальну виборчу комісію (ТВК) можна повідомити будь-які цифри. Або в самій ТВК без спостерігачів, побачивши низькі цифри, можуть виправити їх на місці.
Наявність спостерігачів вкрай важлива, каже Купріянов. Цьому є пряме підтвердження в цифрах. Як приклад він наводить ДВК в Татарстані, де в 2016, 2018 і 2020 роках були відсутні принципові спостерігачі. У 2021 році в "згуртовану команду" ДВК прийшов кваліфікований спостерігач. Явка і результат системного кандидата різко впали.
Але на графіках хвіст вгору йде тільки у партії влади. Якщо побудувати діаграму для інших політсил, їхні хвости підуть униз, каже Купріянов: "Якщо ми докидаємо тільки ЄдРо, то всі інші партії програватимуть на цих дільницях. Їхня частка піде вниз, оскільки за них ніхто не вкидає". Це видно на графіках Купріянова і Шпилькіна, які порівнюють підсумки ЄдРо, КПРФ і інших політсил. Разом зі зростанням явки, дзвін починає розширюватися, а хвости віддаляються один від одного: партія Путіна рухається в правий верхній кут, усі інші – в правий нижній.
Довгий час пояснити дивацтва на графіках не могли (їх почали малювати ще в 1990-х). Фальсифікації були лише припущенням. Все змінилося, коли після протестів 2011 року на дільницях з'явилася відеофіксація. 2021 року її де-факто скасували, відео дозволили дивитися тільки членам виборчкому в спеціально відведених для цього місцях.
"Але поки вона була, ми побачили все, що тільки можливо", – каже Купріянов. За попередні вибори була зібрана велика доказова база, якою пояснюються нинішні графіки. Камери фіксували вкидання в урни, а також карусельників – людей, які голосували по кілька разів. Притягнути порушників не вдалося, оскільки суди, за словами Купріянова, не приймали відео.
Ще одним інструментом фальсифікацій на цих виборах стало електронне голосування. Купріянов говорить, що рівень підтримки ЄдРо на електронному голосуванні був вищий, ніж у разі голосування на бюлетенях.
Муніципальний депутат одного з московських районів Максим Гонгальский показав це на прикладі 198 округу столиці РФ, коли більшу частину часу підтримка кандидата від ЄдРо трималася на "середньо завищеному рівні", а в певний період розпочалося різке зростання і потім не менш різкий спад, який вказує на втручання ззовні.
Боргенс називає електронне голосування "троянським конем", адже під час експериментального застосування на виборах, що відбулися раніше, людям показували, що системні кандидати онлайн програють, а тепер все навпаки. Це видно на прикладі Москви, де до публікації підсумків онлайн-голосування перемагали здебільшого опозиційні кандидати.
НЕ НАЙБІЛЬШ АНОМАЛЬНЕ ГОЛОСУВАННЯ
Незважаючи на величезну кількість фальсифікацій і близько 14 млн підозрілих голосів за партію Путіна, ці вибори не можна назвати найбільш аномальними. Найбільш фальсифіковане голосування, за словами Шпилькіна, відбулося в Росії 2020 року під час обнулення термінів Путіна – референдуму щодо поправок до Конституції. Це були "найбільші цілочисельні аномалії за всю історію федеральних голосувань", стверджував Шпилькин.
За його словами, тоді достовірна явка склала близько 42-43% (офіційно 68%), а кількість аномальних голосів "за" поправки – 24 млн (офіційно 57 млн).
З твердженням Шпилькіна погоджується і Боргенс. Його модель виявила 28 млн аномальних голосів "за" поправки. Наприклад, він виявив, що тоді в Москві голосування не було схоже на розподіл Гауса, хоча столиця РФ, за його словами, зазвичай голосує нормально. На його думку, необхідність нищівної перемоги в Москві під час референдуму 2020-го була найважливішим голосуванням для Путіна за всю його каденцію: "Я це відчув, коли аналізував дані".
Але вирішення проблеми електорального процесу в Росії не залежить лише від боротьби з фальсифікаціями.
"Ми не довіряємо нашій системі виборів загалом. Це не зводиться тільки до голосування, заключного і не найважливішого етапу. Найважливіше розгортається під час висунення кандидатів, величезну кількість людей не допустили через найнадуманіші приводи: хтось підписи не так зібрав, когось оголосили іноагентом", – каже Купріянов, уточнюючи, що на тлі такої зруйнованої політсистеми жодна організація голосування не викликатиме довіри.
"На щастя, фізичне насильство з боку влади у нас ще не настільки розвинене (як в Білорусі. – Ред.), хоча морально вони, напевно, готові", – резюмує аналітик.
Читайте також: Навальний про "вибори" в РФ: Наш результат тупо вкрадений. Примітивним чином перемалювали