Відновлення України все ще під питанням
Чергова конференція з відновлення України відбудеться через місяць у Лондоні. Чи бодай на ній, після провалів попередніх красивих конференцій, ми нарешті спроможемося представити бачення України після Перемоги?
Чи є майстер-план не ремонту розбитих вікон, а структурних реформ і потужних проєктів, які замінять совок на модерн?
Може хтось показати офіс, де сидять десятки геніїв і на замовлення Уряду 24/7 готують це все? (на Банковій його немає, я перевіряв). Щоб наші союзники сказали: вау, так українці не лише битися можуть, вони знають, що треба нації, яка хоче бути нашим успішним і надійним партнером! І ми гордо кивнули: так, ми такі!
Окрім економіки, у нас є низка нагальних внутрішніх проблем.
Чому головних зрадників досі не покарано? Чому ми замовчуємо зради, які досі плодяться?
Ми прекрасно знаємо, завдяки чому і кому ми перемагаємо. І не гірше знаємо, чому і через кого ми так погано готувалися до війни. Тож, можливо, досить вдавати блаженних?
Чому ми чітко не артикулюємо, що без нашого членства в НАТО миру не буде? Будь-які компроміси щодо цього питання приведуть до нової війни. І так само, як ми не погоджуємося на жодні варіанти, окрім відновлення кордонів 1991 року, ми не маємо права обговорювати будь-які альтернативи членству в Альянсі. Бо воювати за політичну нерішучість доведеться нам, знову платити власною кровʼю. І мене на руїнах Бахмуту чи півдня не хвилює вибачення жодного колишнього чи нинішнього світового лідера, особливо, якщо його немає.
І чому ніхто з наших урядовців, які несподівано зʼявляються і таємниче зникають пачками, бодай відповідальності за свої провали не понесли?
Чи це все армія має робити, повернувшись з походу?
До речі, про армію. Ні, я не про "економію" у 30 000, щоб хтось міг оновити свій автопарк чи купити нову віллу. Хто займається підготовкою до реабілітації і перекваліфікації сотень тисяч військових, що повернуться з війни? Хто думає про робочі місця для них? Тих з них, що бодай зможуть повернутися на роботу. Я вже навіть не згадую про поранених чи про горе сімей загиблих.
Ми не покладаємося на пільги – їх не буде. Ми просто хочемо повернутися до нормального життя.
Схаменіться, працюйте!
Створіть промислові кластери: агро, видобувна, переробка, ІТ, робототехніка, оборонка. І відженіть від них усіх: митників, податківців, ОГПУ, СБУ, БЕБ, ДБР, НАБУ, кого там ще ми наплодили за весь час. Два-три види податків онлайн і хай створюють робочі місця, а не по судах і кабінетах через адвокатів бігають.
Не треба нічого реформувати на хлопський розум у державному управлінні – беріть як у Польщі чи Чехії і – гаруйте.
Якщо, звісно, мета не полягає в тому, щоб виграти війну і програти мир.