Прорадянська ностальгія — це не мрія про минуле. Це мрія про вигадане минуле. Її носій хоче повернутися в ту реальність, якої ніколи не існувало, й саме тому він приречений лишатися незадоволеним.

"Ковбаса по 2.20", "горілка по 3.62", "полиці порожні, а холодильники повні" — формули мрії про минуле напрочуд живучі. Уявлення про Радянський Союз — це мікс із фільмів Гайдая та Рязанова. В яких Шурік бере гору над симпатичними хуліганами, а міліція ловить контрабандистів на живця-Нікуліна.

Реальність радянського побуту стерта з пам’яті — три десятиліття вихолостили негатив, дбайливо дозволивши людям вигадувати собі минуле. У цьому минулому немає черг за продуктами, немає блату та дефіциту, державний муж — розумний, а держава — турботлива.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
срсрностальгіяпострадянщинарадянщина