Медіаманіпуляція в дії: як нас вводять в оману і чому нам більше подобаються погані новини

Ми чудово знайомі з терміном дезінформація, знаємо, що новини варто перевіряти й мислити критично. У нас досить активно розвивається культура споживання інформації. Однак, часом ми теж можемо не одразу розпізнати фейк чи засумніватися в певних твердженнях. 

Насправді інформаційна маніпуляція — мистецтво досить тонке. Пропоную з точки зору психології розібрати, як саме нас вводять в оману, хто більш схильний поширювати фейки та чому погані новини привертають нашу увагу. 

Фокус на негативі як самозахист 

Насправді якими б оптимістами ми не були, наша система завжди фокусується на поганому. Це закладено в нас еволюційно — де б ми не були, першочергово наш мозок сканує, чи є небезпека. Саме тому він може передбачити загрозу та попередити її. 

З новинами так само – ми більше фокусуємося саме на поганих. До того ж негатив сприймається яскравіше та запам’ятовується.  

Тут буде доречним згадати когнітивне упередження "ухил до негативу". Його феномен полягає в тому, що наша нервова система схильна більше довіряти саме поганим новинам. 

Разом з тим, є ще один цікавий момент — що більше ми чуємо певну інформацію, то більше їй довіряємо. 

Розглянемо на прикладі: ви прочитали фейкову новину, вона привернула вашу увагу. Пізніше ви побачили її ще в одному пабліку, можливо хтось зробив її репост. Потім ви прочитали коментарі тощо. Що далі, то більше ми віримо в нього. Як мінімум, у нас з'являється думка:  "А може це правда?" Ця тенденція має назву — ефект знайомства з обʼєктом.

Тому раджу читати саме офіційні джерела та ЗМІ з репутацією та кредитом довіри. Так ви фізично зменшуєте можливість потрапити у цю пастку. 

Пошук ілюзорних пояснень  

Людині потрібно знаходити взаємозв'язок між речами. Наша нервова система не терпить невизначеності. Коли ми не розуміємо, що відбувається, — це викликає високий рівень тривоги. Найцікавіше – чим далі ми від місця подій, тим більше наша потреба в інформації. 

Можливо ви помічали, що люди, які виїхали за кордон, схильні більше перейматися та дещо катастрофізувати ситуацію. Коли людина чогось не розуміє, вона чіпляється за будь-яку інформацію, яка може пояснити те, що відбувається навколо. Саме тому її пильність дещо зменшується, а вразливість до віри в сумнівні заяви — вища. 

А тепер уявіть: людина хвилюється, шукає пояснення, які принаймні створять певну ілюзію контролю, і тут бачить повідомлення з великою кількістю знаків оклику, емоджі, з приміткою "терміново!" тощо. Такі речі — теж маніпулятивні. Таким чином намагаються виводити людей на емоції. Тож сприймайте подібні заклики та прийоми скептично. 

Фейк – як пошук уваги та визнання  

Соціальні психологи Роланд Імхов та Піа Каролайн Лемберті провели серію досить цікавих експериментів. Вони вигадували фейк та відстежували серед різних груп тих, хто поширює його. Результати дослідження показали, що одна з причин поширення неправдивої новини, — бажання людей відчути себе особливими. 

Як приклад, на початку повномасштабного вторгнення в соцмережах активно ділилися повідомленням на кшталт: "сьогодні точно на нас нападуть, мені сказали знайомі знайомих…". І такі дописи мали попит, поширювались, чим лише створювали зайву паніку. 

Тому завжди шукайте першоджерело: анонімні джерела навряд чи правдиві, навіть, якщо про них пишуть та говорять ваші близькі. Якщо інформація дійсно важлива — відповідні державні органи обов'язково її повідомлять. 

Втома та складні обставини, як привід відпочити від новин

Мабуть, ви помічали, коли хворієте, втомилися чи маєте певні проблеми в житті, вам не до перевірки та аналізу інформації. Насправді ці чинники впливають на нашу уважність та критичність. 

У такі моменти краще брати інформаційну перерву, ніж скролити новини та лише стимулювати додатковий стрес та тривогу.Всі ми живі люди й можемо бути вразливими у певній ситуації, і це важливо розуміти й бути більш уважними до себе та інформації, яку ми споживаємо.