Озброєний народ. Легалізація вогнепальної зброї дуже на часі. Але влада чомусь не поспішає

Станом на 2022 рік, Україна – одна з небагатьох країн Європи, в якій все ще не врегульоване до кінця питання обігу вогнепальної зброї серед цивільного населення. 23 лютого, за день до початку широкомасштабного вторгнення, Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №5708 про право на цивільну вогнепальну зброю. Невідомо, чи пов'язані факти ухвалення документа із тими обставинами, що мали місце в день голосування, чи ні, але, на думку багатьох спеціалістів, володіння вогнепальною зброєю широким прошарком населення в перспективі може покращити обороноздатність держави.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроєкту, він має посилити дотримання режиму законності в питаннях визначення правового режиму власності на зброю, закріпити основні права та обов'язки громадян і юридичних осіб щодо виробництва, набуття, володіння, розпорядження та використання зброї й боєприпасів, врегулювати інші суспільні відносини, що безпосередньо з цим пов'язані. 

Для законодавця першочерговим є не вирішення "філософської" проблеми володіння населенням зброєю, а остаточне правове регулювання цього питання в незалежності від суспільно-політичних поглядів. Власне, в цьому полягає фундаментальна різниця між правом на володіння зброєю в США: декларується як невід’ємне та гарантується Конституцією як право, що захищає свободу не лише особи й громадянина, а й суспільства загалом, оскільки в законопроєкті, що зараз перебуває в кабінетах Верховної Ради, саме відносини між окремим індивідом і державою в царині володіння першим зброєю є основним об’єктом та ціллю регулювання.

Що є що зі зброї

Законопроєкт містить вичерпний перелік термінів із детальними роз’ясненнями, як-то, наприклад, визначення антикварної зброї як "вогнепальної зброї, виготовленої не пізніше 1899 року і не призначеної для стрільби патронами з металевими гільзами центрального бою та кільцевого запалення".

Важливим пунктом документа є зручна та зрозуміла класифікація цивільної вогнепальної зброї:

– А – автоматична вогнепальна зброя;
– В – гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична);
– С – короткоствольна вогнепальна зброя, (за винятком гладкоствольної короткоствольної (травматичної) зброї);
– D – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя;
– Е – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя. 

Статтею 7 законопроєкту чітко вказано, що саме перебуває у цивільному обігу: "…цивільна вогнепальна зброя та бойові припаси до неї, які належать фізичним та юридичним особам (за винятком зазначених у статтях 8 та 9 цього закону), які отримали документи на право володіння, користування та розпорядження зброєю у порядку, встановленому цим законом та іншими законодавчими актами". Тобто, чітко визначено як перелік зброї в цивільному обігу, так і винятки з нього.

Винятком, до прикладу, є довгоствольна гладкоствольна вогнепальна зброя калібром понад 27 міліметрів, що відповідає калібру артилерійського озброєння і більш ніж виправдано обмежена в обігу законом. Те, що населенням першочергово розуміється під таким об’ємним словом як "зброя". 

Також зазначається, що цивільний обіг "додатків" до зброї, як то приціли, тепловізори, планки Пікатіні, здійснюється без додаткового оформлення документів про право на зброю на підставі як законодавства про зброю, так і Цивільного кодексу України.

Своєю чергою, "володіння, користування, розпорядження та обіг вихолощеної цивільної вогнепальної зброї, основними частинами зброї, засобами зменшення гучності пострілу та бойовими припасами до цивільної вогнепальної зброї здійснюється на підставі документів про право на зброю, в порядку визначеному цим законом і не вимагає отримання окремих документів на них", що, власне, також скорочує кількість паперових процедур і значно "полегшує життя" власникам зброї.

Єдиний реєстр та кабінет громадянина

Іншим важливим моментом, який врешті-решт підведе під цим всім спільний знаменник є довгоочікуване введення в роботу Єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї. За планом в реєстрі має міститися інформація про власників зброї та тип, серійний номер зброї та основних частин до неї та об’єкти спеціального обліку. 

Також цікавим є створення кабінету громадянина (як зазначено, власне, не в законі, а в презентації Реєстру від МВС), який значно зменшує корупційні ризики та можливість зловживань з боку різного роду контролерів. Створення Реєстру є не менш важливим ніж власне регулювання питань обігу цивільної вогнепальної зброї, бо це нарешті остаточно врегулює всі питання безпосереднього регулювання обігу та надає власникам можливість ефективного розпорядження своїм правом.

Право власності на зброю

Щодо самого набуття права власності на вогнепальну зброю, тут маємо "типову" конструкцію — "Право на набуття у власність цивільної вогнепальної зброї, віднесеної до цивільного обігу, основних частин вогнепальної зброї, бойових припасів, 18 компонентів бойових припасів мають фізичні та юридичні особи з урахуванням особливостей, передбачених цим законом". 

Також, передбачувано, закон обмежив право власності фізичних осіб на зброю категорії А, тобто на автоматичну зброю. Обмеження на автоматичну зброю (а не виведення з обігу) насамперед пов’язано з тим фактом, що автоматична зброя – це знаряддя для ведення загальновійськового бою, яке призначено для виконання саме бойових завдань, а не для самозахисту чи спортивної стрільби. Воно вимагає виключних навичок поводження із нею, оскільки відсутність останніх ставить під невиправданий ризик життя та здоров’я оточення.

Стаття 18 законопроєкту загально регулює набуття права власності на вогнепальну зброю. 

Право власності на цивільну вогнепальну зброю, її основні частини, засоби зменшення гучності пострілу та бойові припаси до неї набувається виключно за наявності посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї.

Свідоцтво про реєстрацію зброї видається на кожну одиницю вогнепальної зброї в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. Важливим є те, що виникнення права власності на цивільну вогнепальну зброю пов’язане із внесенням відомостей до Реєстру. Володіння та користування зброєю без внесення відомостей до Реєстру заборонено.

Посвідчення видається строком на три роки, а кожне наступне (продовжене) – на п’ять років. У ньому вказується інформація про фізичну або юридичну особу, якій надано право на цивільну вогнепальну зброю, а також зазначається категорія (категорії) зброї, яку (які) така особа отримала. Фізичні особи отримують право набути цивільну вогнепальну зброю, бойові припаси, компоненти бойових припасів, основні частини до неї та дозволені засоби зменшення гучності пострілу після отримання ними Посвідчення власника зброї з відповідною категорією зброї.

Надважливим також є те, що кількість одиниць цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, які може набути у власність фізична особа, не обмежена. Також закон передбачає необхідність попереднього навчання поводженню зі зброєю особи, яка претендує на отримання посвідчення для володіння зброєю категорії D, що також значно зменшує ризики, пов’язані з обігом зброї.

Підсумовуючи, зазначу – тема "легалізації" вогнепальної зброї ще далека від закінчення написання про неї статей, бо навіть тих самих Порядків, якими регулюється питання ведення Реєстру, надання Посвідчень тощо Кабінетом міністрів ще не надано, а без них та низки інших документів остаточно казати, як воно буде влаштовано, ще не можемо. 

Але можемо констатувати, що нарешті рухаємося правильним шляхом і врешті-решт питання обігу зброї буде врегульовано.