"Почали брати в кільце": як у Криму масово роздають повістки до армії РФ кримським татарам

Про те, що зараз відбувається на півострові, LIGA.net розпитала кримського татарина, активіста, заступника гендиректора Українського інституту Аліма Алієва.

Що було в Криму з повістками кримським татарам після 24 лютого

Після анексії Криму Росією, а також після 24 лютого кримських татар фактично не мобілізували до армії Росії, розповідає Алієв. 

"Ті, хто міг, умовно кажучи, "відкосити", робили це. Розуміли, що йти служити в армію РФ – мова навіть не про воювати, – вже неприйнятно для кримських татар", – каже Алім. 

За його словами, були випадки, коли кримські татари опинялися в армії РФ, але це були одиниці. 

Що почалося в Криму після оголошення "часткової" мобілізації

Коли диктатор Володимир Путін оголосив "часткову" мобілізацію 21 вересня, то, за словами Алієва, у перший же день у Криму почали хапати кримських татар. 

Насамперед це стосується районів компактного проживання. Це місця, де кримські татари оселялися після повернення з депортації наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років, оскільки їм не продавали помешкання на півострові. 

"Це містечка, мікрорайони, розкидані по всьому Криму, – каже Алієв. -  Їх почали брати в кільце і роздавати повістки.

Вчора (у п’ятницю, 23 вересня. – Прим. ред.) багато моїх друзів, релігійних практикуючих мусульман, не пішли в мечеть, бо боялися. Кримські татари намагаються не робити скупчення".

За його словами, наразі РФ обмежується масовою роздачею повісток, щоб кримські татари приходили у військкомати. Може голова сільради разом з дільничним ходити від будинку до будинку і роздавати повістки. 

Але є також випадки, коли людей одразу забирали після вручення повістки й вели на медкомісію.

Скільки таких випадків, який відсоток кримських татар призивають – невідомо.

Чи можливо уникнути мобілізації до армії РФ

Якщо повістку фізично видали на руки, можна не йти у військкомат, тоді можна відбутися лише штрафом, каже Алієв. Але коли вже приходиш у військкомат, проходиш медкомісію і тоді зникаєш – настає кримінальна відповідальність. 

Тому варіант – ховатися або виїжджати з півострова. Зараз виїхати, за словами Алієва, дуже складно. Поки відкритий так званий Кримський міст – це єдиний шлях. Але за внутрішнім паспортом РФ можна виїхати до обмеженої кількості країн – наприклад, до Киргизстану чи Казахстану. 

І це одна з найбільших проблем для частини кримських татар – вони робили собі внутрішній паспорт РФ, щоб отримувати на півострові базові послуги: медичну допомогу, дітей віддати до школи. Але не робили собі закордонний паспорт РФ, натомість обирали український. 

Через це виходить, що тепер кримські татари повертаються туди, куди радянська влада депортувала їхніх бабусь і дідусів у 1944 році, каже Алієв. А далі – після Казахстану – для багатьох буде інший маршрут. Наприклад, їхати до України, Туреччини чи інших країн Європи. 

Що це означає для майбутнього кримських татар

"Якщо подивитися на цю ситуацію в історичній перспективі та що це може означати в майбутньому – це трагедія, – пояснює Алієв.

Нас (кримських татар. – Прим. ред.) всього 300 000, це дуже мало. Частина людей виїжджає, це загроза асиміляції".

Наразі, пояснює Алім, те, що відбувається, не можна назвати геноцидом.

Поки що це – воєнний злочин, заборонений статтею 51 Женевської конвенції, який може призвести до геноциду.