У школу – за відстрочкою. З чоловіками або без, Україна ризикує залишитися без вчителів
"Знайти вчителя інформатики завжди було складно, бо зарплати в ІТ значно вищі, — розповідає LIGA.net Людмила Краміна, директорка школи в Чернівцях. — Але від квітня цього року чоловіки все частіше цікавляться вакансіями у школі".
Бути вчителем в Україні — це більше, ніж професія. А щоденна праця на межі можливостей, де володіння предметом, вміння працювати з дітьми, освоєння нових технологій — лише частина вимог. І це все за 12 000 грн зарплати.
У цю професію йдуть не "завдяки", а "всупереч", і здебільшого — жінки. Стереотипи про "годувальника" лише сприяють цьому гендерному дисбалансу, адже середня вчительська зарплата недостатня для того, щоб утримувати сім'ю.
Проте війна внесла свої корективи. Закон про мобілізацію від 18 травня та право на відстрочку від мобілізації викликали несподіваний інтерес чоловіків до вчителювання.
Чи справді відстрочка від мобілізації змусила чоловіків масово звернути увагу на учительський фах? У країні, де професія вчителя втратила престиж, а дефіцит педагогів стає критичним, це явище — це шанс змінити ситуацію чи сигнал про новий рівень системної кризи? LIGA.net аналізує, як війна вплинула на гендерний баланс у школах і що це означає для освітнього майбутнього України.
Вакансія з бонусами: вчителем заради відстрочки
Чоловіків в українській системі освіти завжди було обмаль, і це — сумна стабільність. Дані Міністерства освіти та науки за 2023 рік кажуть про ті самі 14% чоловіків-педагогів, що й роками раніше. Але цьогоріч, з набуттям чинності нового мобілізаційного законодавства, в деяких регіонах ситуація несподівано почала змінюватись, повідомили LIGA.net у регіональних департаментах освіти та науки.
Так, у Вінницькій області кількість чоловіків у школах зросла на 11% порівняно з довоєнним періодом. Сумщина також має, хоч і незначне, але підвищення з 13% до 15%. Натомість Волинь демонструє зворотну динаміку: там мінус 3%.
Та Людмилі Краміній, директорці школи у Чернівцях, і без офіційної статистики зрозуміло — охочих стати вчителем серед чоловіків дійсно стало більше. За суб’єктивними підрахунками Людмили, на вакансії до школи ще з весни цього року почало відгукуватися близько 80% чоловіків. До того — було навпаки.
"Доходило до сміху. Підходить до мене секретар, бо телефонували щодо вакансії асистента вчителя. Я кажу: дайте вгадаю, – чоловік?" – іронізує директорка.
Найпопулярніша вакансія — асистент вчителя. Для неї не потрібно глибоко знати предмет, а лише допомагати вчителю або вихователю працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Водночас, працюючи на 0,75 ставки на цій посаді, можна отримати відстрочку. Шукачів відстрочки цікавлять будь-які вакансії, на які їх готові взяти. Проте всіх охочих не беруть, адже допускати до учнів людей без педагогічної освіти та вміння працювати з дітьми — кошмар для директора.
Але ті, хто має педагогічну спеціальність, влаштуються легко. Так, наприклад, диплом Володимира припадав пилом понад 30 років. Після закінчення університету він кілька років викладав у школі трудове навчання. Згодом змінив ще кілька професій — був моряком, працював на телебаченні, а зараз продовжує роботу в інформаційному агентстві. Та через стільки років перерви вирішив повернутися до викладання і влаштувався вчителем трудового навчання в одну зі столичних шкіл.
Чи вплинула на його рішення можливість отримати відстрочку — Володимир LIGA.net прямо не каже: "Ми живемо в такому світі, коли ми не знаємо, що буде завтра". Однак зізнається — розмірковує над тим, аби повністю перейти працювати у школу, адже там відчуває і більшу стабільність, і робота з дітьми подобається.
Чоловіки, жінки — у школі потрібні всі
Кількість вчителів в Україні щороку зменшується — і на фоні цього тривожного тренду інтерес з боку чоловіків до шкільного ремесла може бути, хоч і дещо двояким, але позитивним явищем. Проте давайте за порядком. Наскільки ситуація тривожна?
За останні два роки великої війни кількість вчителів скоротилася на 12%, тобто майже на 40 000 педагогів, підрахувала дослідницька агенція Fama на замовлення громадської спілки "Освіторія". Якщо ця тенденція триватиме, до 2030 року дефіцит вчителів може перевищити 366 000 осіб.
На тлі війни навантаження на вчителя зростає. LIGA.net вже писала про те, що через виїзд частини учнів за кордон вчителі змушені виділяти додатковий час на роботу з ними. Клопотів додає й постійне балансування між тривогами, форматом навчання, власними переживаннями і необхідністю зберігати обличчя перед дітьми.
"Ми усі морально виснажені, але у вчителів вся ця історія множиться на специфіку їхньої професії. попри це все, вони з дітьми повинні бути зібрані, оптимістичні та ще якось дітей підтримувати", – розповідає LIGA.net Ірина Пасько, експертка Нової української школи (НУШ).
Команда, яка досліджувала виклики реформи НУШ, виявила, що однією з ключових проблем наразі є нестача психологічної допомоги, особливо в сільських школах.
До цього додається й потреба у навчанні та підвищенні кваліфікації.
"Людям важко вчитися, коли вони фізично і морально виснажені. Уроки під час тривог, дистанційне навчання — усе це відбирає сили", — пояснює Пасько. Вона визнає, що навіть "мішок грошей" не вирішить проблему швидко: вчителі зараз потребують не лише підвищення зарплат, а й системної підтримки.
Новому поколінню вчителів (не) бути
Низька заробітна плата, відчуття постійного стресу, вигорання — найпоширеніші причини звільнення серед освітян, проаналізував портал Education.ua. Все це знижує привабливість професії також серед молодих фахівців. Понад 30% вчительського складу — пенсійного або передпенсійного віку, а середній вік українського вчителя становить 45 років. Понад 40% вчителів налаштовані залишити професію до 2030 року.
Чи вистачить Україні молодих педагогів, аби заповнити дефіцит? Держзамовлення на вчителів щороку становить 12 500, але в професії залишається менше ніж 20%, сказав у березні очільник комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради Сергій Бабак. І якщо у дошкільній освіті залишається більше людей, то такі спеціальності, як англійська мова, інформатика, математика, фізика та хімія – у дефіциті, кажуть у МОН.
Ці напрямки, за даними університетів, з роками втрачають популярність серед абітурієнтів. "Ще з 2010-го ми спостерігаємо спад на природничо-математичні спеціальності. Якщо на математику студенти ще набираються, то ситуація значно гірша з фізикою, хімією та біологією", — каже LIGA.net декан педагогічного факультету, відповідальний секретар приймальної комісії НПУ ім. Драгоманова Тарас Олефіренко.
Мобілізація також вплинула на кількість вступників. Наприклад, у Дрогобицькому педагогічному університеті, станом на вересень 2024 року, цьогоріч на денну й заочну форму навчання зарахували лише 837 студентів, порівняно з 1053 у 2023 році.
"Раніше можна було вступити на бакалавра вдруге й отримати відстрочку від мобілізації, але тепер це скасували. Через це поменшало старших за віком вступників, а деякі студенти подають заяву на відрахування за власним бажанням", — каже LIGA.net доцент Дрогобицького педуніверситету Юрій Скварок.
Потенціал заповнити величезну прогалину серед вчителів є, адже у 2023-2024 навчальних роках на педагогічних спеціальностях загалом навчалося 94 000 студентів (що більше, ніж у 2021-2022 роках). Але це за умови, якщо всі випускники підуть працювати у школи, що, як показує практика, малоймовірно.
Наскільки престижна професія вчителя? Рахуємо в гривнях
Як не крути, тема фінансування освіти та вчительських зарплат виходить на перший план. Візьмімо молодого вчителя, який щойно закінчив університет — він або вона приходить у школу з ентузіазмом та натхненням, має амбіції, хоче сім’ю, власне житло.
Та чи надовго вистачить цього ентузіазму за 6 000 гривень? У розмовах з LIGA.net про це згадували неодноразово — деяким молодим педагогам вистачало кількох місяців, аби втратити терпіння та звільнитися посеред навчального року.
Під час війни заробітні плати вчителям фінансуються з міжнародної допомоги, тож про значне підвищення говорити складно. У МОН про цю проблему знають — кажуть, що модель зміни системи оплати праці підготували, проте грошей на неї поки немає.
"Для її запровадження потрібна орієнтовно половина нинішньої освітньої субвенції. Через першочергову потребу забезпечувати військо, знайти ці кошти зараз дуже складно. Проте МОН постійно спілкується з Міністерством фінансів України і міжнародними партнерами щодо цього питання", – сказали LIGA.net у міністерстві.
У листопаді уряд анонсував, що з наступного року вчителі отримуватимуть щомісячні доплати: спочатку 1000 грн, а згодом — 2000 грн. На ці виплати передбачено 12 мільярдів гривень із коштів міжнародної допомоги, яка наразі забезпечує фінансування освітньої системи. Водночас залишається невирішеним питання зниження реальних зарплат вчителів через зростання податкового навантаження. Чи стануть ці доплати справжнім приростом доходу, чи лише частково компенсують втрати — невідомо.
В нинішній ситуації значно підвищити зарплати вчителям, хоча б до обіцяних трьох прожиткових мінімумів (24 000 грн), — майже нереально. Тут Україна не оригінальна: згідно з Global Teacher Index Status, у 28 із 35 досліджених країн викладачі отримують менше, ніж це необхідно для гідного рівня життя. В Європі, попри вищі зарплати, також спостерігається значний дефіцит кадрів у тих самих напрямках, що і в нас.
Чи вирішить відстрочка для вчителів проблему з кадрами
Попри всі виклики, у професії залишаються ті, кого мотивує не зарплата чи відстрочка, а покликання. Ще до війни Ярослав Федько навчався в аспірантурі за спеціальністю "Інженер біомедичних апаратів" і проходив педагогічну практику.
"Якось після довгого тижня роботи з медапаратами мене попросили прочитати чотири лекції в коледжі, де я проходив практику. Думав, що мене будуть виносити через втому, однак після лекцій зрозумів: я майже не втомився і міг би провести ще кілька. Це був перший дзвіночок", — розповідає він LIGA.net.
У 2018 році Ярославу запропонували спробувати себе у ролі вчителя у дніпровській школі. Він "пробує" себе уже вісім років й досить успішно — у 2024-му став фіналістом Global Teacher Prize Ukraine. Для нього професія вчителя — можливість впливати на майбутнє громади та надихати дітей. "Це не про гроші", — каже він. Хоча зарплата покриває базові потреби, Ярослав додатково викладає в університеті та займається проєктною роботою, щоб залишатися в професії й мати змогу працювати з дітьми.
Відстрочка, яка стала одним із чинників приходу чоловіків до шкіл, проблему дефіциту кадрів не вирішить, але може частково поліпшити ситуацію.
"Кількість чоловіків у школах збільшилася, хоч і не так суттєво. Якщо вони отримають підтримку і відчують своє покликання, то можуть залишитися в професії. Але це можливо лише за умови підняття соціального статусу вчителя", – каже LIGA.net ексміністерка освіти Лілія Гриневич.
На думку Гриневич, помічними можуть стати державні короткострокові педагогічні курси (до року) для вчителів без педагогічної освіти, які дозволять викладати та навчатися одночасно. За нинішніх умов також можна було б виділити кошти на підвищення оплати праці для початківців, аби залучити більше молоді до вчительського фаху та мотивувати їх лишатися у професії.
Втім, утримати вчителів у професії можна не лише фінансовою мотивацією. Потрібно розширити можливості для професійного розвитку, створити програми підтримки для подолання викликів війни, зокрема, якісних навчальних ресурсів та додаткових годин для надання консультацій учням, а також до психологічної допомоги. Одним із ключових аспектів залишається і суспільна підтримка: визнання важливості вчительської праці, що є основою стабільного майбутнього країни.
Війна диктує свої пріоритети, і забезпечення армії, безперечно, стоїть на першому місці. Але перемога і майбутнє відновлення неможливі без міцного тилу. Саме вчителі формують покоління, здатне відбудувати країну, осмислити уроки сьогодення та впровадити якісні зміни. Якщо освіта — це наймогутніша зброя, як сказав Нельсон Мандела, то саме час зробити її головною ставкою у грі за майбутнє.