Скільки часу і грошей треба на відбудову знищених Росією шкіл – досвід Гриневич і Новосад
У селі Богданівка Великодимерської громади на Київщині після російської окупації не вціліло жодного навчального закладу. Школу, де вчилися понад 400 школярів, підірвала російська армія. Шкільні автобуси, якими могли б підвозити дітей до інших шкіл, знищили. Дитсадок зруйнуваний вщент, розповідає очільниця громадської спілки "Ре:Освіта", міністерка освіти і науки 2016-2019 років Лілія Гриневич. Спілка допомагає громаді відновити заклади.
На відновлення школи в Богданівці потрібно орієнтовно 110 млн грн і 9 місяців, на садок – близько 120 млн грн. Якщо будуть кошти, це можна зробити за рік.
Але скільки часу відновлення зруйнованих садків та шкіл по країні займе насправді, невідомо, бо наразі донора на це немає, зауважує міністерка освіти і науки 2019-2020 років, співзасновниця благодійного фонду savED Анна Новосад. SavED створили для відновлення й удосконалення зруйнованої росіянами освітньої інфраструктури.
Гриневич і Новосад працюють у Чернігові, області та по Київщині.
Скільки шкіл і садків понищила Росія у двох областях
Загалом у Київській області пошкодили 215 освітніх закладів. З них 63 повністю відновили, у 125 ремонти тривають, повідомили LIGA.Life у Департаменті освіти і науки Київської ОВА. Для відбудови та ремонту ОДА залучила ЮНІСЕФ, Save the Children in Ukraine, Future for Children та інших. Над проєктно-кошторисною документацією і пошуком інвесторів для інших закладів ще працюють.
У Чернігівській області внаслідок бойових дій п’ять шкіл та п’ять дитсадків зруйновані. Пошкодили 69 шкіл та 51 садочок. Пошкодження різні: від частково вибитих вибуховою хвилею вікон та дверей до повного руйнування будівлі снарядами та бомбами, розповіли LIGA.Life в Управлінні освіти і науки Чернігівської ОДА.
За попередніми розрахунками, збитки навчальних закладів Чернігівської області – понад 14 млрд грн.
Чернігів відновлює школи самостійно
До 24 лютого у Чернігові працювало 34 школи. Після вторгнення 27 із них сильно пошкодили, дві вщент зруйнували бомбардуваннями авіації, розповідає Новосад.
"Місцева влада, не чекаючи "плану Маршалла" чи донорів, проводить ремонти обмеженими власними коштами, зокрема за залишки освітньої субвенції", – зауважує Новосад.
Закривають базові потреби – вставляють вікна, лагодять опалення, латають дірки в дахах і стінах. Усі пошкоджені школи в місті відновлюють. Очне навчання у вересні почали в 22-х. Тобто там встигли зробити критичні роботи. Як і в 14 садочках області. Гроші на це дали як держава, так місцевий бюджет, благодійники та волонтери.
SavED шукає кошти, щоб допомогти громадам відновлювати класні кімнати або облаштовувати укриття.
"У чернігівській школі № 20, наприклад, ми відновили клас НУШ, побитий уламками від "прильоту". Це коштувало близько 250 000 грн". Зараз почали ремонт в ушкодженому класі інформатики у цій школі, загальний бюджет складе десь 600 000 грн без обладнання. Комп’ютери плануємо залучити у донорів чи IT-компаній. Далі – класи фізики та хімії", – розповідає Новосад.
Вартість облаштування укриттів різна, залежно від ситуації: "В одному садку укриття коштувало 300 000 грн, в іншому – майже 3 млн. Десь вже була підлога, а десь – лише пісок і неізольовані труби".
З червня за кошти донорів фонд фінансує експертне оцінювання пошкоджених чернігівських шкіл. Оцінка кожної, за словами Новосад, коштує від 3 000 євро. Робити технічну оцінку за законом обов'язково. Ліцензовані інженери оглядають будівлю, роблять експертний висновок і приблизний кошторис ремонту в реальних цінах станом на дату підготовки звіту. Чернігівські школи доводять, що кошториси виходять різні:
загальна вартіть капітального ремонту чернігівської школи № 20 у поточних цінах станом на 29 липня – 10,7 млн грн.
для школи № 13 - 13 млн грн.
для школи № 28 – 6,5 млн грн.
Що буде зі зруйнованими школами в селах
У великих містах і заможніших громадах відновлення йде швидше. Чого не скажеш про села, де відновлення, переконана Новосад, займе роки. Для пошуку донорів громадам потрібна публічність, а маленькі села не отримують стільки уваги, як, наприклад, Ірпінь, Буча або Гостомель, куди возять західних партнерів.
"У такі села, як Загальці неподалік Бородянки, де школа знищена, не їде ніхто. Возити дітей на навчання нема куди", – розповідає ексміністерка. SavED домовилися з американським проєктом IREX, який встановить у Загальцях модульну школу. Благодійний фонд, зі свого боку, допоможе обладнати її меблями, дидактикою та навчальними засобами. "Очікуємо, що це відбудеться до кінця грудня 2022", – зауважує Новосад.
Прикладом рішення для багатьох громад, вважає Новосад, може бути облаштування цифрового освітнього центру, як у Михайло-Коцюбинській селищній ОТГ на Чернігівщині. "Ми його зробили у школі, яка була окупована, по ній вдарили ракетою. Частина розвалена", – розповідає експертка. У вцілілій частині зробили освітній центр, який дооблаштовують ноутбуками, планшетами, книгами тощо. Діти вже приходять займатись з тьюторами, дивитися фільми, спілкуватися, гратися.
У Богданівці Великодимерської громади Київщини місцева влада вирішила обладнати освітній простір у вцілілому будинку культури. Переоблаштуванням займається savED у співпраці з фондом Save the Children та SURGe, які дають на це кошти. Шукати гроші на це почали в серпні, "Ре:Освіта" там організовує навчальні семінари для учителів. Наприкінці листопада – на початку грудня, ймовірно, діти зможуть там навчатися очно.
Загалом 19 населених пунктів громади з 23 пережили бойові дії та окупацію. Орієнтовані збитки їхній системі освіти – близько 300 млн грн. П’ять комунальних закладів освіти або зруйновані, або серйозно пошкоджені. 800 дітей не виїжджали і перебували під окупацією, а 1000 дітей були в евакуації. 500 вчителів потребують психологічної та методичної підтримки. "Ре:Освіта" допомагає їм налаштувати навчання в цих умовах і шукає кошти на відновлення.
Уряд мав би старатись більше
Гриневич вважає, що мала би бути цілеспрямована програма уряду для підтримки громад у відновленні освітньої мережі. Бо поки, за її враженнями, зруйновані школи та садочки повністю перекладені на руки місцевої влади.
"Школи, які стоять без вікон, зиму не переживуть, – зауважує Новосад. – А міжнародні фонди мають повільні процедури. У них йде щонайменше 5 місяців, щоб почати роботу. З такими темпами швидко не відновимо левову частку наших закладів".
Гриневич та Новосад переконані: потрібна комплексна держпідтримка громад, які у гіршому становищі. Для цього, вважає Новосад, військові адміністрації повинні мати мапу постраждалих закладів і пріоритезацію, щоб розуміти, де і скільки є дітей і шкіл, де є донори, де ні.
У кожній області і окремо в громадах, вважає Новосад, мають працювати офіси підтримки для пошуку і супроводу донорських коштів на відновлення освітньої мережі і навчання, бо для пошуку коштів потрібна, зокрема, якісна англійська мова.
Час переглянути мережу шкіл
Треба виходити за межі простих рішень на кшталт "Зруйнована школа – треба відбудувати". Відбудованим школам необхідно мати нові стандарти і можливості, переконана Гриневич.
Каже, що час переосмислити українську мережу шкіл, і уряд мав би показати готовність це зробити. Якби наразі це було одним із пріоритетів МОН, вважає ексміністерка, участь у такому проєкті була б привабливішою для інвесторів. Наприклад, МОН мало б оголосити конкурси проєктів нових навчальних закладів. Говорити не про звичайну відбудову, а про заклади освіти, які врахують нові потреби.
МОН має виступати "адвокатом для громад" і переконувати донорів, що вони інвестують в адекватну ситуації мережу для країни. Наразі ж такої центральної координації, на думку Гриневич, бракує: "Коли кожна громада починає самостійно стукати до донора – таких заявок багато – немає до кінця розуміння, як це вкладеться у загальну систему".
До повномасштабної війни в Україні було близько 14 000 комунальних шкіл. Станом на 28 жовтня 2022 року, зруйновано 175 шкіл, пошкоджено – 1092. Зруйновані будівлі потребують тривалого капітального ремонту або повної відбудови. У деяких пошкоджених школах проводять ремонти, повідомили в МОН у відповідь на запит LIGA.Life. Ми також запитали Міносвіти, чи планують там переглянути мережу освітніх закладів. На це у МОН відповіли, що це робота місцевої влади, яка моніторить ситуацію. Тобто Міносвіти тут не долучається і комплексної роботи не відбувається.
На фоні таких проблем в освіті у проєкті держбюджету заявили про зменшення освітньої субвенції, яка йде на місцеві громади, каже Гриневич. Тобто доходи у громад впали, їм треба відновлювати інфраструктуру, ще й не вистачатиме коштів на зарплати вчителям. Без міжнародної допомоги для багатьох ремонти зруйнованих шкіл і садочків стануть недосяжною мрією.