Homo technologicus – сучасна людина і розширення її меж. Нова історія LIGA.net

У січні 2023 року Денис Кривенко зі своєю групою відступав із позицій під Бахмутом. Під його ногами розірвався снаряд протитанкового гранатомета СПГ. Денису відірвало обидві ноги та ліву руку. 

"Праву ногу відірвало нижче коліна, ліва висіла на шкірі, руку повністю роздробило. Але я жартував, плакав, сміявся, двічі прощався з побратимами".

Зараз Денис реабілітується у центрі Superhumans. У ньому ж він обіймає посаду "рівний-рівному" – допомагає ветеранам, які вперше сюди приїжджають. У черзі до центру — близько 700 людей, і до кожного з них потрібен індивідуальний підхід.

Денис – один із перших пацієнтів центру. Всі протези йому встановили у Німеччині. Він подав заяву у благодійний американський фонд Protez Foundation та у центр Superhumans, де, зрештою, й опинився. 

Чоловік називає себе найактивнішим користувачем протезів. 

"З самого ранку до пізнього вечора, коли йду спати, я в протезі. У мене є короткі на бігових стопах, і з колінним вузлом теж є. Якщо "ногами" надто активно користуватися, то можна "посадити" спину. Тому вважаю, що треба мати комбінацію колісного крісла, коротких протезів та протезів з колінним модулем", – говорить Денис.

Ветерани називають свої протези механічними та міоелектричними. Кажуть, що біонічні – не точне визначення, позаяк це вже має бути імплантований протез у кістку, а ця технологія експериментальна та не пройшла сертифікації в Україні.

"Тут міоелектричні датчики, які реагують на імпульси м’язів. Напружив – замкнув, розслабив – розімкнув. Тому я розповідаю хлопцям, які будуть отримувати міоелектрику, щоб ворушили сухожиллям, адже вони залишаються. Розрухай – фантомні болі зникають, і м’яз буде готовий, можна буде ставити протез", – розповідає Денис Кривенко.

У серпні 2023 року видання WSJ писало про 20 000 – 50 000 українців, які втратили кінцівки. Такі цифри журналістам озвучила німецька компанія Ottobock, яка займається розробленням протезів і зайшла на український ринок з новими технологіями після вторгнення Росії. 

А втім, протези – це далеко не все, що розширює межі людських можливостей. Світові компанії розробляють імпланти, які дозволяють паралізованим людям жити своє життя.

Редакція LIGA.net дослідила поняття трансгуманізму та розібралася в деталях протезування разом із компаніями Ottobock, українськими ветеранами, центрами з протезування, спортивною асоціацією Invictus Games та дослідниками політехнічних університетів Лозанни (Швейцарія), Ейндховена (Нідерланди), Бостона (США), Стокгольма (Швеція), Технологічного інституту Карлсруе (Німеччина), асоціацією Française Transhumaniste Technoprog, лондонськими футуристами та викладачами Піттсбурської духовної семінарії.

До чого дійшов прогрес – трансгуманізм і неорганічні люди

Людина стоїть на порозі нового етапу еволюції. Завдяки стрімкому розвитку технологій ми отримуємо можливість не лише лікувати хвороби та продовжувати життя, але й виходити за межі того, що раніше вважалося людськими можливостями. Це породжує нову філософію та рух – трансгуманізм.

Цьому присвячені численні дослідження та великі інвестиції. Ілон Маск та його компанія Neuralink досліджує можливість вживлення в мозок чипів. Розробники планують використовувати їх по-різному, наприклад, щоб стати щасливішими або керувати чимось силою думки, точніше – за допомогою чипа. 

Так, 30-річному американцю Ноланду Арбо, якого паралізувало нижче плечей після нещасного випадку, вже встановили такий чип. Зараз він може грати в шахи і Civilization VI на комп’ютері. 

Пристрій Neuralink, розміром приблизно з монету, вставляється в череп за допомогою мікроскопічних приладів. Після цього він працює автономно. 

Імплант N1 зчитує активність нейронів, живиться від невеликої батареї, яка заряджається без дротів ззовні за допомогою індукційного зарядного пристрою.

Імплант обробляє нейронні сигнали, передаючи їх бездротовою мережею до програми Neuralink, яка перетворює потік даних у дії та наміри.

Пристрій N1 записує нервову активність за допомогою 1024 електродів, розподілених у 64 потоках. 

Такі технології дозволяють знову почати ходити. Після операції у політехнічному університеті Лозанни (Швейцарія) 40-річний голландець Герт-Ян Оскам зміг ходити, просто думаючи про рух. Йому встановили два електронні імплантати швейцарської розробки у мозок і хребет.  Бездротовим способом вони передають думки його ногам і стопам.

Людський мозок містить приблизно 86 мільярдів нейронів, нервових клітин, з’єднаних між собою. Щоразу, коли ми хочемо рухатися, відчувати чи думати, генерується крихітний електричний імпульс, який неймовірно швидко надсилається від одного нейрона до іншого. Тож вчені розробили пристрої, які можуть виявляти деякі з цих сигналів за допомогою зовнішнього приладу, накладеного на голову, або ж за допомогою пристроїв, імплантованих у сам мозок.

Операцію з відновлення рухів Герта-Яна провели в липні 2021 року. Професорка Блох вирізала з кожного боку його черепа два круглі отвори діаметром 5 см над ділянками мозку, які відповідають за рух. Потім вона вставила два імплантати, які передають мозкові сигнали – наміри Герта-Яна – на два датчики, прикріплені до шолома на його голові.

"Нам важливо не просто провести наукове випробування, а врешті-решт надати більше можливостей людям із ушкодженнями спинного мозку, які звикли чути від лікарів, що вони більше ніколи не будуть рухатися", – розповідає професорка Блох.

У 2018 році Девід М'Зі став першим пацієнтом, якого успішно вилікували за допомогою спинального імплантату – він зміг народити дитину зі своєю дружиною, що раніше було неможливо.

А у 2022 році за допомогою тієї самої технології Мішель Роккаті став першою людиною з повністю перерізаним хребтом, яка знову пішла.

Над розвитком подібних технологій працює також Пентагон, а саме DARPA – агентство передових оборонних дослідницьких проєктів.

Офіс біологічних технологій (BTO) у DARPA відкрився у квітні 2014 року. Він працює з амбітними, подекуди фантастичними, технологіями, починаючи від екзоскелетів для солдатів і завершуючи мозковими імплантатами, які можуть контролювати психічні розлади.

Одна із таких технологій – проєкт "Відновлення активної пам’яті". Спеціалісти намагаються створити пристрій для стимуляції гіпоталамуса, який відновлює здатність солдатів формувати спогади після пошкодження мозку. Інший — SUBNETS (системна нейротехнологія для нових методів лікування) — розробляє мозковий імплантат, який може лікувати психічні і неврологічні розлади. 

Спеціалісти в обох проєктах спостерігають за мозковою активністю людей з епілепсією, яким імплантували тимчасові електроди, щоб визначити джерело нападів. Дослідники просять пацієнтів виконувати вправи на пам’ять або певні завдання і записують електричні схеми, які виникають у результаті.

Моделі DARPA можуть працювати однаково добре як для біологів, так і для військових підрядників. Одним із яскравих прикладів є протез руки, розроблений DARPA у співпраці з біотехнологічною фірмою DEKA. Пристрій вловлює електричні сигнали, що надходять від моторної кори головного мозку до нервів у куксі (частина кінцівки, яка залишається після ампутації), і перетворює їх у відповідні рухи протезної руки. 

Це дозволяє користувачам протезів давати раду м’яким фруктам чи навіть займатися скелелазінням.

Це був перший неврологічний протез, який отримав схвалення від профільного управління уряду США (FDA). Подібні розробки DARPA проводить у різних університетах США та тестує на людях з паралічем.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ці технології активно впроваджуються й допомагають українським військовим.

Війна в Україні і українські реалії постлюдини

В Україні трансгуманістичні тенденції мають свою специфіку. Від 20 000 до 50 000 осіб втратили кінцівки внаслідок розв’язаної Росією війни та потребують протезування й обслуговування протягом усього життя. 

Проте тільки дати протез людині – недостатньо. Для відновлення рухів потрібна комплексна реабілітація. Центрів із протезування та реабілітації ветеранів в Україні декілька — у Львові, Києві, Вінниці, Дніпрі, Полтаві, Запоріжжі та Кривому Розі.

Superhumans – один із них. За рік роботи центру у Львові тут виписали приблизно 500 пацієнтів і встановили майже 700 протезів. Пацієнт може мати декілька протезів однієї ураженої кінцівки. Буває, що вражено одразу декілька кінцівок. 60 пацієнтам зробили операції із відновлення обличчя, ще 30 встановили слухові апарати.

"Ми прагнемо бути кращими у сфері реабілітації та лікування пацієнтів з бойовою травмою. Для України це нова форма в такому масштабі, але вона має свої переваги. Ми не обмежені у виборі методів лікування, діагностики та реабілітації. Звісно, виключно в межах дозволених доказових практик", – розповідає LIGA.net директор закладу Андрій Віленський.

Проєкт благодійний, тож надає послуги із протезування та обслуговування безоплатно. Найбільший меценат, коштом якого існує центр, – американський мільярдер Говард Баффет. До проєкту зараз також доєднується низка бізнесів та благодійних організацій. 

В мирній країні 90% ампутацій – це ампутації ніг на рівні гомілки та стопи через діабет чи інші захворювання. Ампутації верхніх кінцівок – виняток. В Україні внаслідок бойових травм ампутації верхніх кінцівок складають до 30%. 

У центрі Superhumans є майстерня, де виготовляють протези. Вона нагадує майстерню скульпторів в академії мистецтв. Тут теж працюють із гіпсом, щоправда, відтворюють тільки кінцівки.

Традиційний метод виготовлення протезів дуже складний: спершу знімають мірки, потім порожній "негатив" заливається гіпсом і стає "позитивом", який обтягують розігрітим пластиком. На таку прозору пластикову гільзу і встановлюють перший механічний протез. Але не одразу. Потрібен час, щоби кукса всохлася, розповідає Андрій Іщик. 

Першу гільзу зазвичай не роблять надовго. Кукса нестабільна, й часто доводиться змінювати пластикову форму, щоби носити протез було комфортно. Кістка продовжує рости і деформуватися, й може знадобитися повторна ампутація. 

Коли кукса стабілізується в розвитку, то виготовляють постійну – карбонову гільзу, на яку ставлять новий механічний чи біонічний протез.

Проте є й новітні технології, які дозволяють виготовляти протези без гіпсових "негативу" та "позитиву", розповідає LIGA.net протезистка Ірина Ткач із Dnipro.Protez. 

"Ісландська компанія Ossur має технологію, коли протез виготовляється безпосередньо на пацієнті. З початком повномасштабного вторгнення компанія почала передавати обладнання і матеріали в Україну", – говорить Ірина Ткач.

Dnipro.Protez – чи не єдине в Україні державне підприємство повного циклу, яке займається виготовленням і встановленням протезів. 

Олександр Стеценко, протезист із Київського центру протезування "Ортотех-Сервіс", розповідає, що найбільша проблема – це протезування рук. 

"У руках багато функцій, які складно відтворити. Хоча є сучасні біонічні протези із різними хватами й електронними двигунами. Для кожного пальця може бути свій мікродвигун. Але мають враховуватися багато нюансів: заряд батареї, денна норма навантаження", – говорить Олександр Стеценко LIGA.net.

Зараз в Україні сертифіковані протезисти володіють всіма тими самими технологіями, що й їхні закордонні колеги. Вони використовують протезні напівфабрикати таких фірм, як Ottobock, Ossur, Alps, AT&T преміумкласу. 

Безліч українських військових зараз мають протези компанії Ottobock. "Наша мета – повернути надію та трохи якісного життя людям", – зазначає ініціатор Ottobock Global Foundation професор Ганс Георг Недер.

За державною програмою встановлення протезів для військових безкоштовне.

Антоніна Кумка – одна із волонтерів, яка разом із громадською організацією Protez Hub вже 10 років активно займається впровадженням світового протезування в Україні. Завдяки її старанню уже цієї осені має відкритися магістерська програма із підготовки протезистів у трьох українських вишах.

"Більшість із фахівців, які зараз працюють з людьми, не мають фахової вищої освіти. Тож ми розробили національний освітній стандарт. У вересні на базі трьох медичних університетів – Львівського, Харківського і Київського університету охорони здоров’я імені Шупика – мають запрацювати магістерські програми із підготовки протезистів-ортезистів", – каже LIGA.net Антоніна Кумка.

Ба більше, протезовані українські військові можуть не просто спокійно й мирно далі жити своє життя, а й брати участь у спортивних змаганнях, таких як Ігри нескорених – Invictus Games.

Деякі ветерани з ампутаціями і далі служать у ЗСУ та беруть участь у боях після протезування. Михайло (Ангел) Лупейко – ветеран та кіборг, який обороняв Донецький аеропорт і втратив дві ноги ще у серпні 2016 року. На протези він став у січні 2017 року.

У 2022 році він брав участь у боях за Київ, а зараз разом із побратимами працює над тим, щоб відкрити реабілітаційний центр у Київській області. 

"У мене зараз стоять біонічні протези C-Leg 4 Otto Bock. Це хоч і не остання модель, проте вважаються кращими. Але вони мають підбиратися під спосіб життя конкретної людини. Я знаю про хлопчину, який побігав на біонічних протезах і сказав, що йому не підходить. Він повернувся на механіку і нормально почувається, займається фермерством", – каже Михайло Лупейко LIGA.net.

Не всі ветерани з ампутаціями продовжують активно користуватися протезами. Дехто з часом відмовляється від них.

Дмитро Фінашин, герой України, втратив руку на Донеччині. Бій, в якому куля поранила його руку, тривав майже шість годин. В якийсь момент він втратив свідомість, і коли отямився, то був уже сам, без взводу. Він перебував дві доби у сірій зоні, пив воду з болота і повзав вночі, щоб зігрітися. На третю добу його знайшов український десантник, і Дмитра евакуювали. Дві доби його руку затискав турнікет, тож її ампутували – на той час у нього була гангрена. 

Дмитро розповідає LIGA.net, що своїм протезом практично не користується. 

"У мене протез біонічний. Лікоть механічний, а сама кисть біонічна, але я ним не користуюся, бо що менше залишилося кінцівки, то менш якісно вона працює. Ті, кого я знаю, з часом перестають ними користуватися, бо протези особливо не допомагають, а дискомфорт страшенний. Тому мій лежить у шафі", – каже Фінашин.

Дмитро наразі перевівся із бойового підрозділу, але і далі служить у складі ЗСУ.

Ринок трансгуманістичних технологій та протезування

Ринок технологій трансгуманізму розвивається швидкими темпами. Одразу п’ять великих сфер досліджень можна характеризувати як ті, що безпосередньо або опосередковано стосуються трансгуманізму. 

Серед них – біотехнології, нанотехнології, когнітивні технології, ШІ та роботизація, віртуальна та доповнена реальності.

ШІ стає дедалі потужнішим і використовується для розроблення трансгуманістичних технологій. Серед них нейрокомп'ютерний інтерфейс — система, створена для обміну інформацією між мозком і електронним пристроєм, автономні роботи, VR- та AR-технології, що дозволяють отримати досвід взаємодії з віртуальними світами. Ці технології використовуються для розроблення тренувальних симуляторів та протезів, якими можна керувати мисленням.

Редагування генів та біонічні імплантати мають потенціал для лікування навіть хронічних захворювань.

Провідною сферою у цьому сегменті ринку зараз дослідники визначають саме ШІ та робототехніку. Маркетологи MMR очікують, що ШІ та робототехніка зростуть із найвищими показниками у 23,2% до 2029 року.

Північна Америка є провідним ринком трансгуманізму з очікуваною часткою 35% до 2029 року. Це пояснюється раннім впровадженням нових технологій у регіоні, а також високим рівнем інвестицій у дослідження та розроблення.

Епіцентр технологічного прогресу – Кремнієва долина в Каліфорнії – є великим рушієм для новаторських досягнень у галузі штучного інтелекту, біотехнологій і робототехніки. Сильні дослідницькі сектори також мають Німеччина, Велика Британія, Франція та Нідерланди.

Враховуючи український контекст, окремо варто зупинитися на ринку протезів. Так, маркетологи компанії Procedence research очікують, що у 2032 році він сягне понад $12,72 млрд із середньорічним темпом зростання у 4,8%.

Глобальний ринок протезування та ортопедії розділений на чотири ключові регіони: Північна Америка, Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон та решта світу. Частка ринку Північної Америки становила приблизно 38% у 2022 році. Попит на протезування та ортопедію в Північній Америці зростав безпрецедентними темпами, здебільшого через розміщення багатьох постачальників протезів у США. 

Крім того, люди з інших регіонів їдуть в Північну Америку на протезування через досвід та вміння лікарів. Проте маркетологи Procedence research очікують, що ринок в Європі та Азійсько-тихоокеанському регіоні теж набере обертів протягом наступних років.

Масштабні інвестиції, створення ефективних та універсальних протезів, збільшення кількості ДТП з ампутаціями кінцівок протягом останніх 10 років – все це є причинами зростання попиту на протези, відзначається у звіті.

Проте однією з головних причин маркетологи Procedence research називають збільшення кількості літніх людей в усьому світі. За даними ООН, очікується, що до 2050 року чверть населення Європи і Північної Америки буде віком понад 65 років. Вони мають схильність до хвороб опорно-рухового апарату, що збільшує попит на ортопедичні засоби. 

Таким чином, хоч глобальні маркетологічні звіти й не містять війну в Україні як один із факторів глобального росту ринку протезування, але саме тут по факту відбуваються глобальні дослідження не тільки зброї, а й медичних засобів та різних інших технологічних рішень.

Етика. Де людина, а де машина

Трансгуманізм прагне радикально змінити стан людини за допомогою технологій. Він не обмежується однією сферою. Про деякі з них, як-то технологію редагування генів CRISPR та розробку ШІ з метою злитися з ним у єдину свідомість, вже писала LIGA.net.

Всі ці технології очікувано викликають дебати серед громадськості, етиків та філософів. Зазвичай камінь спотикання у широкому впровадженні трансгуманістичних технологій – наскільки сильно потрібно втручатися в людську природу і чи має право на це людина в принципі.

Технології, безумовно, дуже часто застосовуються для лікування. По-суті, весь прогрес медицини – це прогрес технологій. Але неправильно розглядати їх як панацею. Почасти, – наприклад, у лікуванні психологічних травм, – можуть допомогти не стільки вони, скільки живе спілкування та підтримка, говорить LIGA.net викладач Піттсбургської семінарії Рон Кол-Тюрнер.

Одна з головних етичних проблем використання імплантів та кіборгізації полягає у зборі інформації та безпосередньому доступі до тіла, тож головний виклик їх застосування – це захист програмного забезпечення.

"За допомогою віртуальної реальності можна лікувати фобії, але якщо доступ до цих технологій отримають умовні терористи, то вони створять пекло для користувачів", – розповідає LIGA.net доктор Бостонського університету Сет Віллегас, поле досліджень якого охоплює експериментальні технології.

У кожної технології є своя ціна та свої наслідки, тож не варто очікувати від них розв'язання всіх питань одразу.

"Якщо просто зробити людей розумнішими, це не обов’язково зробить їх мудрішими. Якщо просто зробити людей сильнішими, це не обов’язково зробить їх добрішими. У гіршому випадку людство може постраждати від глобальної катастрофи або навіть зникнення", – каже LIGA.net Девід Вуд, голова Лондонських футуристів.

Ті, хто контролюватиме ці системи та як вони будуть розвиватися, – отримають у свої руки владу, вважає викладач з обчислювальної нейронауки в Стокгольмському університеті доктор Андерс Сандберг. 

Тож урядам варто стежити за розвитком технологій та унормативлювати їх використання. 

"За 10-20 років ці технології вийдуть на ринок масово, і споживачі керуватимуть тим, як вони використовуються. Тож урядам варто звертати це увагу, але сконцентруватися на технологіях, які є явно небезпечними для здоров’я людини або можуть завдати шкоди в довгостроковій перспективі", – сказав LIGA.net Меттью Денніс, професор з етики технологій Технологічного університету Ейндховена (Нідерланди).

Питання, які ми дослідили у цьому тексті, докорінно не є новими для людини. Людство думає над ними, відколи існує, розповідає LIGA.net Дідьєр Корнуель, співголова організації Healthy Life Extension Society та віцеголова асоціації Française Transhumaniste Technoprog. Найдавніший літературний твір людства, що дійшов до нас, – шумерський "Епос про Гільгамеша", вже був про безсмертя.

З моменту його написання минуло майже два тисячоліття, і зараз безсумнівно зрозуміло одне. До безсмертя нам треба пройти ще якийсь шлях, але технології надалі розвиватимуться. 

Крістофер Коенен, голова дослідницької групи у Технологічному інституті Карлсруе (Німеччина), а разом з тим і безліч інших мислителів та експертів, з якими поспілкувалася LIGA.net для цього тексту, певні, що в Україні, як і у світі, в авангарді технологічного поступу йтимуть ветерани.