На екваторі каденції президентства Володимира Зеленського його особисто та його політику критикують навіть ліниві.

З одного боку – північний заклятий сусід. За "фашизм", незалежність і прозахідну риторику. Фактично – за небажання віддатися у загребущі ручки Кремля. Такі сподівання за поребриком були на початку каденції. У нас політичні опоненти їх також підживлювали. 

Хоч деякі боти і зараз вважають, що така критика – гра президента Росії Володимира Путіна, я так не думаю. Україна при Зеленському, як і при його попереднику Петрі Порошенку, продовжує віддалятися від совка, "єдінава народа" і скрепів. Українські прихильники совка і скрепів, яких досить багато в нашій країні, і які голосували на виборах за Зеленського, зменшують підтримку президента. 

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.