Якими є позитивні наслідки для України та Європи після скандалу в Овальному кабінеті

Засідка в Овальному кабінеті була радше видовищем для 24-годинного телеефіру, ніж серйозною політичною подією. І спершу здавалося, що для президента Зеленського й України це стало справжньою катастрофою — під загрозою опинилася військова підтримка США, а на українців чекали ще складніші випробування в їхній екзистенційній боротьбі за виживання проти Росії.

Однак, коли пил осів, помітно кілька промінців надії для України.

По-перше, хоча угода щодо мінералів навряд чи була варта паперу, на якому її написали (без жодних реальних зобов’язань США щодо безпеки чи фінансів), вона дала Зеленському можливість провести певний "якісний" час у Білому домі.

Це був шанс представити українську позицію і, в гіршому випадку, остаточно з’ясувати, на чиєму боці стоїть адміністрація Трампа — з Росією чи з Україною. Україна принаймні отримала б ясність і змогла б діяти, позбавившись марних сподівань.

Як виявилося, справдився найгірший сценарій. Агресія, з якою Венс і Трамп поставилися до Зеленського, не залишила сумнівів: вони на боці Росії. Ба більше, Трамп навіть повторив свою знамениту фразу з Гельсінського саміту, заявивши, що довіряє Путіну більше, ніж Зеленському чи Україні.

Тепер Україна точно знає, що США не стоять за нею, і зможе краще підготуватися. Їй доведеться шукати інші стратегії та варіанти.

По-друге, позиція США була продемонстрована всьому світу. Вашингтон відкрито підтримує Росію і більше не може вважатися нейтральним арбітром у мирних переговорах. Фактично, США втратили право їх очолювати.

До конфронтації в Овальному кабінеті і Україна, і Європа були усунуті від мирного процесу, який контролювали США та Росія. Це породжувало ризик нав’язаної угоди, що навряд чи була б стійкою.