Соборність як термін має багато визначень.

Одне з них, наприклад, таке: "морально-філософський і соціальний принцип, фундаментальними положеннями якого є відповідальність усіх за всіх, єдність індивідуального і загального, взаємне духовне збагачення і розвиток".

День соборності України теж пройшов багато етапів сприйняття та трактувань.

На сьогодні акт проголошення Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року – це не просто важлива дата з нашої історії 20 століття. І не просто подія, з якої можна і треба винести уроки на подальші періоди.

Це й усвідомлення наших сьогоднішніх реалій у контексті важливості та розуміння нашої внутрішньої соборності. Франко колись писав про необхідність зростання (йшлося про менталітет) "Всеукраїнця", який би сприймав Україну як "єдину цілість".

Роки повномасштабного вторгнення Росії, думаю, додали розуміння того, що без соборності не може бути сильної та невразливої державності.

Соборності – як, зокрема, сучасної держави, яка здійснить трансформацію від пострадянської до самодостатньої країни.

Перш за все, в площині дієвих iнституцiй та відповідальних еліт і активного громадянського суспільства. Адже соборність, якщо ми кажемо про політичну складову – це коли капітал, суспільство, політичні еліти та ідея розвитку держави об’єднані.

Оригінал