Як російські спецслужби маніпулюють родинами українських військовополонених
Ознайомився з кількома історіями про полон.
Жінка, у якої чоловік у полоні, зізналася: телефонували звідти. Говорила з чоловіком – живий. Щоб його звільнили, вимагали, аби "здавала" критичні об’єкти, фотографувала військову техніку тощо. Вона мешкає поблизу великого залізничного вузла. Але чоловік наче застеріг – тричі повторив: у мене все добре, не хвилюйся. Каже – попустило, але порив співпрацювати був…
Третій рік триває війна. Не менш ніж 8000 українців, зокрема військових, перебуває в полоні в ерефії. Важко уявити стан родин, які прагнуть визволити з російських тортур своїх рідних. Росія неквапливо обмінює полонених, граючи на нервах, аби скористатися станом змучених та розчарованих довгим очікуванням.
Російська пропаганда та спецслужби активно маніпулюють емоціями рідних військовополонених, використовуючи їх у власних цілях. Вони оцінюють полонених за кількома критеріями: місце проходження служби, посада, звання, наявність серед родичів чи знайомих публічних осіб або високопосадовців.
Також важливий фактор – розголос самого факту полону. Якщо полонений визнається "перспективним", то на його рідних чинять тиск: від "заохочень" до прямих погроз.
Наразі відомо про численні випадки, коли представники російських спецслужб зв’язувалися з родинами військовополонених і вимагали від них вчиняти дії, спрямовані на дестабілізацію українського суспільства.
Ворожі агенти також намагаються проникнути до спільнот родин захисників, що беруть участь у мітингах і акціях на підтримку полонених, щоб провокувати розбрат та підштовхувати до радикальних дій. Про це доповідають також у ГУР МО.
Крім того, невідомі особи телефонують рідним військовополонених, намагаючись змусити їх до співпраці. Йдеться про передання розвідувальної інформації, виведення з ладу цивільної інфраструктури, а іноді – навіть про терористичну діяльність. В обмін вони обіцяють послаблення для полонених або ж погрожують.
Зросла також кількість випадків, коли полоненим дозволяють зателефонувати рідним. Основний меседж таких розмов – посіяти зневіру та паніку: мовляв, "Україна програла", "ніхто не чекає", "усі забули". Головне в такій ситуації – розуміти, що сам факт дзвінка означає, що ваша близька людина жива.
Ворог також прагне отримати персональну інформацію про рідних військовополонених. Для цього створені спеціальні телеграм-канали, а "офіційні особи" так званих ЛДНР закликають передавати їм такі дані.
Які висновки нам слід зробити на підставі даних української розвідки? Будь-яка інформація, надана ворогу, обов’язково буде використана проти України. Вона ніяк не допоможе рідним, а навпаки – лише ускладнить ситуацію.
Якщо спецслужби РФ відчують схильність до співпраці, вони лише посилять тиск і збільшать вимоги. У таких випадках шанси на звільнення з полону різко знижуються.
Саме тому всі питання щодо повернення українців із полону варто вирішувати виключно через спеціалістів Координаційного штабу.
Наразі Україна має достатньо "обмінного фонду" для проведення масштабних обмінів, і головна мета – формат "всіх на всіх". Тому важливо дотримуватися інформаційної гігієни, уникати співпраці з ворогом і довіряти лише офіційним структурам.
Інакше можна натрапити на обман та шахрайство, адже бідою родин військовополонених часто користуються шахраї, мета яких – виманити кошти. Пам’ятаймо про це.